— писав письменник, журналіст, поет, сатирик і гуморист Степан Іванович Олійник. У минулі вихідні велика й дружна Олійниківська родина вшанувала його пам’ять, по –новому відкриваючи для себе невмирущі твори видатного земляка.

У заходах 38-го фестивалю гумору й сатири « Степанова весна» в Одесі, Балті, Пасицелах та в Левадівці Миколаївського району взяли участь: проректор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, секретар правління Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. М. Лисенка, доктор філософії, донька С.І.Олійника – Леся Степанівна Олійник, народний артист України, лауреат премії ім. С.І.Олійника Анатолій Демчук (м.Київ), заслужений артист України, лауреат премії ім.С.І.Олійника Ігор Чепіль (м. Івано-Франківськ), лауреат міжнародних конкурсів, магістр Національної музичної академії України ім.П.Чайковського, бандуристка Тетяна Шевчук (м.Київ), лауреати премії ім.С.І.Олійника поет і журналіст — Пилип та Віра Юрики (м.Запоріжжя), цьогорічний лауреат премії ім.С.І.Олійника Леонід Куций (м.Вінниця), лауреати літературної премії ім.С.І.Олійника Олекса Різників, Віталій Бошков (м.Одеса), лауреат премії ім. В.Стуса Галина Могильницька, молода письменниця Ірина Тома (м.Одеса).

Балтяни – працівники культури, місцеві поети, шанувальники творчості С.І.Олійника — тепло приймали гостей в історичному музеї, де вів захід його директор Петро Ткач. Колектив музею підготував виставку творів земляка, стенди з вирізками опублікованих в обласній та районній пресі матеріалів про нього.

З вітальною промовою до присутніх звернувся заступник міського голови з гуманітарних питань Валерій Желіховський. Під акомпанемент свого педагога Олени Заянчуковської виконала пісні на слова С.І.Олійника юна вихованка дитячої школи мистецтв Юлія Онгарбаєва. Гуморески С.І.Олійника гарно прочитали переможці районного Олійниківського конкурсу Софія Груценко, другокласники Дмитрик Ногай та Данилко Дога.Оповідання С.І.Олійника «Моя вчителька » прозвучало у виконанні лауреата літературної премії ім.С.І.Олійника ( 2002 р.), редактора газети «Ваш інтерес» Таїсії Крисько. Свої вірші прочитала бібліотекар, член літоб’єднання ім. В.Куликівського Вікторія Панчишена.

Як завжди зворушливим , щирим, сповненим любові до свого талановитого батька та до його земляків-балтян і пасицелівців був виступ Лесі Олійник:

— Дорогі земляки, дорогі балтяни, дорога рідна земля мого незабутнього батька. 3 квітня виповнилась унікальна дата, три одиниці з дня його народження – 111 років. І я вже казала вчора в Одесі у літературному музеї, що переконана: сьогодні тато з нами, він десь там споглядає, бачить, тішиться, радіє. Радіє тому, що його земляки бережуть пам’ять і так люблять його творчість. Пам’ятаєте його рядки: «Те, що взяв від вас з любов’ю, вам з любов’ю віддаю». 38-й рік поспіль відбувається «Степанова весна» . Спочатку вона була така скромна — «Олійниківські читання». А потім це все розгорнулось на великий фестиваль, на який справді, як лелеки з висоти, злітаються письменники, артисти, він перетворився на фестиваль любові й пам’яті.

Мені здається символічним те, що цей фестиваль починається з Балтщини, бо, як люди кажуть, пуповина зарита тут, в Пасицелах. Далі вже була Левадівка. Хоча доля могла скластися інакше, адже він мав маленькою дитиною поїхати з батьками в Канаду. Був голод і його батько вирішив їхати до Канади. Але приїхав дід і каже : «Яка Канада, навіщо вона вам. Ось в третій Миколаївці є хата, повертайте воли . З тих пір Степан Олійник не в Канаді, а український письменник. І, ви знаєте, я собі не уявляю сатиру, гумор без Степана Олійника. Бо це такі шедеври, який би вірш чи фейлетон не взяли, — це сучасність. Бо батько ніколи не вигадував сюжети, він завжди брав їх з життя. В цьому велика сила і велика правда того, що зробив батько у цьому житті. Він вважав, що найбільша радість — це радість спілкування. І я рада, що сьогодні ми з вами спілкуємось…

Фестивальне свято гумору й сатири досягло, як мовиться, найвищої точки, коли слово взяли артисти розмовного жанру Анатолій Демчук та Ігор Чепіль. Ото вже лунав сміх! А молоденька співачка – бандуристка, учениця члена Олійниківської родини, заслуженої артистки України Лариси Дедюх — Тетяна Шевчук довела жінок до сліз майстерним виконанням хвилюючої «Колискової». Потім й сама витерла сльози та подарувала всім запальні «Коломийки». Понад дві години насолоджувалися присутні творчістю великого сміхотворця й пересмішника, талантами самодіяльних і професійних артистів.
А в Пасицелах вже виглядали гостей на затишній шкільній садибі вчителі й учні на чолі з директором Валентиною Мазур. Вручили Лесі Степанівні запашний коровай на вишитому рушникові. Після покладання квітів до стели з портретом С.І.Олійника всі пішли до святкової зали, де з нетерпінням чекали їх діти, педагоги, жителі села.

З якою увагою присутні слухали в запису виконання автором ліричних віршів! Неначе не на портреті, а в цій залі він особисто присутній. Земляк, людина, ім’я якої золотими літерами іскриться на скрижалях української літератури. Майстер фейлетона, гуморески, працівник веселого цеху, який вважав себе рівним хліборобу.Тавруючи ганьбою, висміюючи всяке зло, Степан Олійник завжди прагнув протиставити йому хороше в людях, обстоював добро і правду, лікував суспільство гумором і сміхом.

Його юні земляки Оля Гуменюк, Сашко Михайленко, Миколка Булах та інші діти талановито виконали під час фестивальної зустрічі низку гуморесок. Учні з інтересом спілкувалися на завершення заходу з майстром слова Анатолієм Демчуком, навіть стали в чергу за автографом.

Пасицелівцям своїми виступами подарували чудовий настрій всі гості. На згадку вони сфотографувалися з школярами і вчителями поруч з портретом С.І.Олійника. Здавалося, що весь вечір він незримо був у цій залі. Його твори, актуальні й тепер, виховують молодь, літературну зміну, висміюють ледарів, крадіїв, черствих душею чиновників…

Прощалися, мов справжня рідня. Мікроавтобус вирушив на Левадівку. Супроводжувала туди гостей начальник районного відділу культури Наталія Гашок.

Наступного дня в переповненому будинку культури традиційно зібралися вшанувати чергову річницю з дня народження славного земляка жителі Левадівки, прибули автобусами делегації від усіх населених пунктів, очільники громад і керівники району, культпрацівники. В ім’я добра — супроти зла взяв Степан Іванович Олійник до рук перо сатири, тому й не заростає стежка пам’яті до його творів, до музею і садиби.
Тетяна АЛЕКСЄЄВА.