Анатолій СНІГУР: «Даліщук може, а я що – ні?!»

Ця фраза прозвучала з вуст Новопільського (Ухожанського) сільського голови Анатолія Ілліча Снігура, коли розмовляли з ним про соціальний розвиток в поточному році трьох сіл сільради. Сказав це по-доброму, з азартом, бо хороше суперництво з Пужайківським колегою приносить відрадні результати.
..Анатолій Ілліч щойно спустився драбиною з даху будинку культури і задоволено всміхається, переконавшись, що бригада будівельників якісно кладе металочерепицю.
– З покрівлею у нас ціла історія вийшла, – пояснює. – Будинок культури вкрай потребував перекриття, тому в нас було кілька варіантів виконання цієї роботи. Один з них – перекрити старим матеріалом, що коштувало б бюджету близько 200 тисяч гривень. А тут саме приїхав голова районної ради Олексій Анатолійович Пантілєєв. Я й поділився з ним думками в цьому питанні. «Не поспішайте, зачекайте тиж-
день – два, можливо, знайдеться кращий варіант», – сказав він. За кілька днів зателефонував і повідомив, що питання вже позитивно вирішене на 60 відсотків. Ще за тиждень з обласного бюджету виділили 1,5 мільйона гривень на перекриття даху нашого БК металочерепицею. Уявіть, як ми зраділи, адже така покрівля служитиме довго. Ми дуже вдячні за турботу очільникові райради.
Поки розповідав сільський голова цю історію – завітав О.А.Пантілєєв, поцікавився станом справ (на знімку). Буває він тут часто, бо тримає під особистим контролем хід ремонту. Разом з директором закладу культури М.В. Кубай зайшли ми до глядацької зали, кімнат та кабінетів. Крізь дірявий дах в залі затекла стіна, а взагалі він в порядку. Енергоощадні вікна й двері встановили в залі, бібліотеці, у кабінеті директора за кошти місцевого бюджету. Тепер тут буде тепло, не гулятимуть протяги в холодну пору. Спеціалісти так акуратно ставили вікна, що не довелося відкоси заново робити. «На перспективу ще заміним» прогнилі двері на металеві в аварійних виходах, приведемо в порядок вихід на сцену, закулісні декорації, – продовжує А.І. Снігур. – За кошти власного бюджету цього року замінили вікна і двері у фойє Волов’янського клубу та в бібліотеці, встановили там своїми силами булер’ян».
Він розповів також, що депутати, сільвиконком дба-
ють про належний стан фельдшерсько – акушерсь-
ких пунктів у всіх трьох селах. У Новополі замінили на металопластикові вікна і двері, у Крижовліні – вікна, у Воловому – вікна та вхідні двері. «У найближчих планах – встановити у ФАПах маленькі булер’яни. Даліщук у Пужайковому може, а я що – ні?! Я порадився з головним лікарем районного центру ПМСД Олександром Шептухою, зробив розрахунки: булер’яни значно вигідніші, ніж грубки. Не треба постійно мастити, білити, приходити раненько й розпалювати. Кинув дрова в будь-який час – і пішло тепло. До початку опалювального сезону, а конкретніше – до вересня – встановимо у ФАПах булер’яни зі свого бюджету, – уточнив сільський голова.
В бібліотеках гостро стоїть питання з забезпеченням літературою. А ось передплату періодики і придбання ноутбуків сільський бюджет також взяв на себе.
Здійснили ми екскурсію і до місцевої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – затишного, доглянутого, мальовничого куточка села. Охайна територія дбайливо огороджена парканом. В центрі подвір’я – шість новеньких лавочок, що з’явилися тут напередодні випускного вечора. Директором тут багато років працює В.В.Ободянський, депутат сільради і керівник громадського об’єднання «Єдність думки». Разом з сільською радою об’єднання торік взяло участь у Проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду. Енергозберігаючі заходи в школі с.Ухожани. Заміна вікон». Загальна вартість робіт за Проектом – 230 тисяч 230 гривень. З них 13 тисяч забезпечила «Єдність думки», 92 тисячі – сільська рада і 125 тисяч – ЄС/ПРООН. В результаті такого співробітництва замінено понад 40 вікон і шість дверей за енергоощадними технологіями. Вже підготовлені до нового навчального року класи – кабінети, завершується ремонт харчоблоку. «Ми придбали і передали школі ноутбук. Оце ще просять замінити ганок», – говорить сільський голова. Здавалося б, все гаразд. Однак посмішка зникла з його обличчя. Що не так?
– Якість освіти у нашій школі – не проблема, – відповідає з сумом Анатолій Снігур, – наші випускники трудяться в районі на відповідальних посадах, і це хороший показник. Однак занадто слабка матеріальна база. З гуманітарних предметів педагоги ще якось поповнюють кабінети наочністю. А ось для кабінетів фізики і хімії протягом останніх вісімнадцяти років нічого не купувалось. Та й це не так важливо, головне – щоб були діти. А їх мало…
– Яка ж перспектива очікує вашу школу?
– Не знаю, бо я її не бачу… Це проблема не тільки наша, а всієї України. Дітей мало, обслуговуючого персоналу багато – 20 осіб. Стараємось утримувати. Я розумію і згоден, що нема школи – нема села. Ось проводили ми День Новополя – було повно людей, бо вся сільська родина прийшла подивитися концерт своїх дітей і внуків. Молодь бере активну участь у художній самодіяльності під керівництвом Майї Руденко.
Цього року ми «побудували» свято трохи по-іншому. Нагороджували лише тих сільчан, хто найбільше відзначився у праці й громадському житті. Найперше – наших 90-94 – річних ветеранів – старожилів Ніну Мартинюк, Ольгу Гончарук та Ганну Мельник. Подякували учасникам Другої світової, на плечі яких випали важкі воєнні та повоєнні роки, – Надії Ухожанській, Вірі Вітвіцькій, Тетяні Чорнолуцькій, Клавдії Маковській, Ганні Балабановій, дітям війни – їх у нас 29. З радістю присутні вітали подружжя, у яких цього року народилися дітки: у Ірини та Олександра Кубаїв – синок Костик, у Тетяни Солон та Сергія Мусійчука – донька Саша, у Ірини та Володимира Деребчинських – донька Ліза. На весільний рушник стали Олександр Кубай і Ірина Базга, Олександр Городецький та Валентина Лопайко.
Вшанували ми своїх молодих медфельдшерів Інну Блащук та Максима Баланюка, учасників АТО Валерія Парфенія, Андрія Молоша та Олександра Парфенія, депутатів сільради Олену Городецьку, Дмитра Кацмазу, Майю Руденко, Галину Кацмазу, Ірину Костенко, Василя Ободянського.
Щиро привітали новополяни керівників сільгосппідприємств і фермерських господарств, які працюють на території сільради та є спонсорами різних заходів: Сергія Покотила, Сергія Білоуса, Юрія Заболотного, Дмитра Кацмазу, Миколу Подольського. Слова вдячності прозвучали на адресу майстринь – рукодільниць Віри Бурдейної, Марії Кацмази, Тетяни Присяжнюк.
Багатолюдним був і День села Волового. Простора зала клубу ледь вмістила учасників свята. Тут найперші вітання прозвучали для найстарших мешканців – 96 – річного учасника Другої світової війни Антона Жеребецького і 86- річного Дмитра Павлішена.
Особливої подяки заслужили нинішні захисники Вітчизни, сім’ї, де виховуються троє і більше дітей. Сільська родина поповнилася двома маленькими жителями. У сім’ї Ольги та Олександра Пігульських народилася донька Олександра, а у Олени та Сергія Колмацуїв – донька Богдана.
У липні близько двадцяти сільчан – іменинники. Серед них – Світлана Павлішена, Наталія Каліон, Ганна Кучеренко, Ганна та Юрій Шевчуки, Наталія Тарута.
Сільчан тепло привітали зі святами та вручили почесні грамоти наш земляк, очільник РДА Роман Кацмаза та голова районної ради Олексій Пантілєєв – у Новополі, Роман Кацмаза і головний спеціаліст районної ради Олена Герасименко – у Воловому. Люди тут змогли насолодитися чудовим виконанням українських пісень колективом народного самодіяльного козацького хору „Будьмо”. У Новополі гарні концертні номери подарували односельцям сім’я Бугайових, танцювальний колектив «Лелеченьки», Вікторія Шендерук, Аня Задворна, Лариса Шендерук, Інна Бублик, Євгенія Тарлапан, Олександр Стахов, Анастасія Задворна, Майя Руденко.

У вітальних промовах на цих святкових заходах Анатолій Снігур наголосив, що найдорожчим, найріднішим для кожного з присутніх є село, де він народився, тут корінь славного роду. Саме від сьогоднішніх жителів, їх працьовитості й наполегливості залежить майбутнє сіл. Дружній громаді по силах створити хороші умови для свого кращого життя.

Тетяна АЛЕКСЄЄВА•

Leave a Reply