Балтська ЦРЛ — у вирі реформ

В Балтській ЦРЛ відбуваються важливі зміни в рамках реформування медичної галузі, однією з вимог якого є створення приймально-діагностичного відділення з палатою екстреної допомоги (Emergency Room). Але робота приймального відділення не припиняється. Тут цілодобово працюють клінічна лабораторія, рентгенслужба, операційний блок та відділення трансфузіології.

За словами головного лікаря КЗ «Балтська центральна районна лікарня» Олександра Бурлаки, тут протягом 2018 року прийнято 5030 амбулаторних хворих, зроблено 660 амбулаторних операцій.
На поточний ремонт відділення з місцевого бюджету виділено 600 тисяч гривень. Закуплено й комп’ютерний блок для телемедицини на суму 54 тисячі гривень, який вже встановлено в оглядовому кабінеті. Це частина необхідного обладнання, яка дозволяє в режимі он-лайн консультуватися з обласними спеціалістами.
Водночас, не чекаючи завершення всіх робіт, вже ведуться аналіз та розробка так званого маршруту пацієнта, починаючи від сімейного лікаря до лікарні, де надаватиметься екстрена медична допомога. Заступник головного лікаря Балтського центру ПМСД Раїса Кудринська, новопризначений завідувач Балтської амбулаторії загальної практики Олександр Білошицький та завідувач приймально-діагностичного відділення ЦРЛ з палатою екстреної допомоги Руслан Усманов саме обговорювали це питання з керівництвом центральної районної лікарні.
Олександр Білошицький висловив впевненість, що подібні зустрічі і спільне обговорення проблемних питань стануть регулярними. А поки що потрібно розробити алгоритм руху пацієнта між структурними підрозділами закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівня, який би відповідав протоколам лікування, наказам МОЗ, іншим нормативним документам. — Маршрут пацієнта дозволяє визначити, на якому етапі, на якому рівні, яку саме допомогу та в якому обсязі повинен отримати хворий, — розповів Олександр Бурлака. — Пацієнт на другий рівень має звертатися за направленням сімейного лікаря та пройти певне обстеження, яке є безкоштовним, гарантованим державою (оплачується Національною службою здоров’я).
- Так. Наше завдання пацієнта обстежити, зробити максимально той перелік аналізів та обстежень, які можна у нас, на первинному рівні. Це мінімізує маршрут пацієнта, скорочує процес встановлення діагнозу, аби до моменту надання вузькоспеціалізованої допомоги витрачалось мінімум часу, — підтримала свого колегу Раїса Кудринська.
За словами Руслана Усманова, вже сьогодні накопичується база даних, куди вноситься необхідна інформація про пацієнтів. Головний лікар ЦРЛ пояснив, що планується придбання 21-ї одиниці комп’ютерної техніки разом з сервером, які будуть використовуватись для ведення електронної документації. А поки що деякі лікарі тренуються на стареньких комп’ютерах.
- Надання гарантованих державою медичних послуг на вторинному рівні буде безкоштовним лише за електронним направленням сімейного лікаря, яке вузький спеціаліст зможе зафіксувати тільки через електронну систему охорони здоров’я. Національна служба здоров’я з липня поточного року оплачуватиме діагностичні та лікувальні послуги за визначеним переліком (у проекті постанови Кабінету Міністрів пропонується 54 послуги), — сказав Олександр Бурлака.
Скориставшись нагодою, я поцікавилась у Раїси Кудринської, котра є ще й районним фтизіатром, як йдуть справи з обстеженням пацієнтів на туберкульоз, профілактикою цієї небезпечної хвороби.
- В ЦРЛ з жовтня минулого року працює лабораторія, де встановлено систему діагностики Giene Xpert (обладнання придбано за державні кошти — понад 460 тисяч гривень). Тож є можливість обстеження мокротиння молекулярно-генетичним методом на виявлення мікобактерій туберкульозу та резистентність. Це дуже важливо, адже на сьогодні виявляється великий відсоток захворюваності на мультирезистентний туберкульоз, який важко підлягає лікуванню, а навіть і не виліковується через звикання до препаратів у випадку, коли хворий не доліковується, не виконує призначення, перериває прийом препаратів, займається самолікуванням тощо). Цей апарат призначений для обстеження мокротиння мешканців 8 районів півночі області. За весь період обстежено близько ста пацієнтів за направленням лікарів. У мокротинні тридцяти відсотків хворих виявлено мікобактерії, майже15 відсотків хворіли на резистентний туберкульоз. Раннє виявлення мультирезистентної форми хвороби дозволяє ефективно боротися з нею. В залежності від важкості протікання захворювання, ми вирішуємо лікувати людину амбулаторно (вдома) чи направляти в стаціонар на обласний рівень. Туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом при розмові, при кашлі. Але кожна людина у нас в принципі інфікована (щеплена), тому багато залежить від імунітету. Захворіти можна через його зниження з причини простудних захворювань чи імунних (ВІЛ-інфекція), через соціальні чинники, зловживання алкоголем тощо.
Разом з Олександром Миколайовичем йду до кабінету, де буде встановлено сучасний цифровий рентгенологічний апарат. Його переобладнання здійснюється за виготовленим проектом. Тут встановлено вже рентгенозахисні двері та вікна. Будівельники саме оббивали стіни та стелю металевими листами зі свинцю.
Під час невеликої «екскурсії» приймальним відділенням продовжуємо розмову про другий етап медичної реформи. Одеська область (в тому числі — Балтська ЦРЛ), за його словам, однією з перших відчує ці зміни. Олександр Бурлака говорить, що медпрацівники лікарні позитивно сприймають перспективи реформування вторинного рівня.
- Реформа дозволить запровадити фінансування «вторинки» за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», а не так як тепер, коли медична субвенція надходить з розрахунку на кількість населення. Оплата за надану послугу реально сприятиме покращенню її якості, адже медпрацівник, який її надаватиме, отримає матеріальний стимул для роботи. Сьогодні, насправді, маємо проблеми із забезпеченістю лікарями через низьку заробітну плату, бо гроші часто «осідають» там, де пацієнт, можливо, й не отримував послугу.
- Це коли пацієнт із Саврані їде в Балту, а Савранська лікарня все одно отримує кошти на його обслуговування?
- Так. Саме тому Балтська та Савранська районні ради уклали відповідний договір, щоб хоч якось компенсувати витрати. Вже є домовленість з кодимчанами.
- МОЗ обіцяє: як тільки «кошти підуть за пацієнтом», медпрацівники отримуватимуть достойну заробітну плату…
- Так. А хворі — безкоштовні послуги, гарантовані державою, але тільки за направленням свого сімейного лікаря.
Поговорили й про перспективи лікарні. За словами О. М. Бурлаки, тут буде максимально розвиватися стаціонарна допомога. Через відділення невідкладних станів (з палатою екстреної медичної допомоги) у стаціонар потраплятимуть хворі з гострохірургічними патологіями, травматологічні хворі, з гострим коронарним синдромом тощо.
Головлікар також поділився планами щодо створення окремого реабілітаційного відділення. Профілізація відділень дозволить підвищити якість послуг. Так, скажімо, хворий з гострим коронарним синдромом після процедури стентування перебуватиме певний час в реанімації, а потім направлятиметься у медзаклад за місцем проживання — на реабілітацію.
На початку лютого в ЦРЛ побували керівники районної та міської рад Олексій Пантілєєв та Сергій Мазур, а також голова райдержадміністрації Роман Кацмаза. Разом обговорили ключові моменти створення відділення невідкладної медичної допомоги. Заручившись підтримкою очільників району та ОТГ, Олександр Бурлака впевнений, що все вдасться зробити, аби в результаті надавати якісну медичну допомогу на ранньому госпітальному етапі пацієнтам- мешканцям північних районів області.

  • Людмила ШЕЛИХ.
  • Leave a Reply