Бюджет УЧАСТІ-кожному мешканцю

В об’єднаній територіальній громаді запроваджується Громадський бюджет (партиципаторний або бюджет участі). Частина коштів з бюджету міської ради буде передбачена на реалізацію ідей, що подаватимуться мешканцями громади у вигляді проектів. Кращі відбиратимуться для реалізації в результаті громадського голосування. Про те, як здійснити це на практиці, йшлося під час триденного семінару «Партиципаторний бюджет: шлях до налагодження діалогу у громаді», який проходив у рамках Проекту «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства» (реалізується Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» та Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за підтримки Європейського Союзу та Проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст»).

Практичні навички, поради щодо адміністрування Громадського бюджету, шляхів заохочення мешканців до участі у процесі його впровадження і реалізації учасники заходу – громадські активісти та посадовці міської ради – отримали від менеджера Фундації ПАУСі Леоніда Доноса, тренера Фонду Романа Широких, експерта Фундації ПАУСІ, координатора інформаційної компанії Громадського бюджету у м. Додзь (Польща) Пшемека Гурскі, муніципального радника, координатора Громадського бюджету в м. Бєльці (Молдова) Ренати Гредінару.

Дуже корисними також були не тільки презентований досвід українських, польських та молдовських громад щодо шляхів досягнення консенсусу між учасниками процесу Громадського бюджету та створення центрів локальної активності, а й виконання відповідних практичних вправ, щоденне підбиття підсумків семінару, визначення та аналіз проблемних питань.

Цікаво, що модератори заходу, зокрема, Пшемек Гурскі, Леонід Широких та Рената Гредінару не тільки чимало цікавого та корисного розповіли про власний досвід запровадження Громадського бюджету, а й самі під час спілкування з балтянами надихнулись новими ідеями.

Участь у семінарі також взяли заступник міського голови Валерій Желіховський та секретар міської ради Тетяна Матлашевська.

Леонід ДОНОС

Після завершення семінару його учасники отримали сертифікати і сфотографувались на спільне фото. Робота над запровадженням Громадського бюджету у громаді набирає своєї найактивнішої фази, в авангарді якої – інформування та залучення якнайбільшої кількості мешканців до управління «громадськими коштами» через подання проектів та організацію голосування за них. Результатом має стати успішна реалізація найкращих ідей.

Координатором Громадського бюджету в Балтській громаді є Леонід Донос.

Людмила ШЕЛИХ•

* * *

Пшемек ГУРСКІ, м Лодзь (Польща)

– Пшемеку, Ваші враження від перебування в Балті, спілку­вання під час семінару?

Супер! Люди, які брали участь у семінарі, ідуть попереду на шляху до Громадського бюджету. Цей бюджет буде у вас, але процес його запровадження потребуватиме значних зусиль задля досягнення конкретного результату. Мені приємно, що я можу бути частиною цьо­го процесу, що можу вказувати шлях. Я вирішив допомагати своїми порадами в цій великій пригоді. Буде дуже добре, якщо цей бюджет буде запроваджений і слугуватиме на користь мешканцям вашої громади.

– Який маєте досвід у запровадженні Громадського бюджету?

Цього року ми вже вп’яте його реалі­зуємо у нас. Наша громадська організація проводить інформаційну кампанію, при­свячену цій темі. Ще до розробки фор­мули Громадського бюджету ми брали участь у цьому процесі як початківці. Місто Лодзь зараз розпочинає вже інший процес, пов’язаний з партиципацією або участю. Ми проводимо консультації з гро­мадами, розробляємо плани для мікро­районів і передбачаємо передачу коштів для їх розпорядження. Це трішечки інший процес, але ідея йому подібна.

– Ви його починаєте тому, що хоче­те відкоригувати помилки і вже інакше запроваджувати Громадський бюджет, чи це паралельний процес?

Ні. Громадський бюджет – це інстру­мент, який реалізується щороку. Але ми пам’ятаємо, що немає його єдиної фор­мули. Це бюджет розвитку, він вдоско­налюється, вносяться зміни. Ми запро­ваджуємо інші інструменти, механізми, які підтримують процес громадянської демократії. Вже було сказано, що це консультації з громадами, передача системи мікрогрантів, реалізація якихось громадських ініціатив і подібне.

– Можливо, мені так здалося, але Ви під час семінару трохи скептично гово­рили про електронне голосування?

Громадський бюджет в своїй основі має відкритість і доступність. Це означає, що він повинен бути доступним для кожного мешканця міста. З цієї точки зору, я не радив би обмежуватись лише Інтернет-го- лосуванням: ми знаємо, що старшим особам доволі складно освоїти нові технології, подолати певний бар’єр і, відповідно, це дуже сильно обмежує їх можливості для голосування.

– Якщо говорити про різні вікові категорії, чи є у вас обмеження для подачі проектів у рамках Гро­мадського бюджету?

Щодо подачі проектів, то в Лодзі кожен мешканець міста, незалежно від вікової категорії, може подавати проект. Що стосується голосуван­ня, то брати участь у ньому можуть мешканці, починаючи з 16 років. При цьому не обов’язково людина має бути прописана в цьому місті, достатньо, якщо вона тут проживає.

Лодзь – це велике студентське місто, де дуже велика кількість студентів. Оскіль­ки ми хочемо, щоб якнайбільша кількість випускників залишалася у нас, то таким чином залучаємо їх до участі у Громад­ському бюджеті.

– Які найбільш характерні ідеї реалізовуються у вас?

Серед усіх, що реалізуються, – шкіль­ні, які стосуються приміщень, спортивної інфраструктури тощо. Це пояснюється тим, що школи – це так званий поглинач голосів, який має найкращі можливості отримати найбільшу кількість голосів. Окрім шкільних проектів у місті Лодзь з’являються проекти, пов’язані з дорож­ньою інфраструктурою, безпекою, зеле­ними насадженнями… Іноді з’являються й такі абсурдні ініціативи, як «пам’ятник єдинорогу» і щось подібне.

– І таке реалізовується?

Так. Цього року буде реалізовано такий проект.

– У вас враховується кількість населення в грошовому еквіваленті як частки Громадського бюджету?

Формула бюджету, де-факто, зале­жить від того, які цінності визначає місто для реалізації даного процесу. Ще на початку запровадження Громадського бюджету в Лодзі він був розподілений між шістьма мікрорайонами, також були загальноміські проекти, котрі охоплю­вали місто в цілому і стосувалися його проблем. Але рада із запровадження програми вирішила, що більш цінним буде, коли всі мікрорайони знаходити­муться у рівних умовах, тому було вне­сено зміни і шість мікрорайонів, про які я згадував на семінарі, було розподіле­но на 36 житлових масивів. При цьому постало чимало запитань: яким чином розділити між ними кошти, аби кожен не почував себе обділеним? Яка мінімаль­на сума коштів потрібна для реалізації найпростіших проектів? Тому за основ­ну, базову, було взято суму, визначену залежно від розміру мікрорайонів (від­носно – на одного мешканця).

———————-

Рената ГРЕДІНАРУ, м.Бєльці (Молдова)

Ренато, коли до Вас прийшло рішення впроваджувати Громадський бюджет і, більш того, стати на чолі цього процесу в Бєльцях?

–  Ця ідея прийшла мені в голову у вересні 2015 року, після візиту до Польщі. Ми перебували там тиждень з обміну досвідом. Нам розповіли про Громадський бюджет, як він впроваджується в Польщі, і мені дуже сподобалося. По приїзду додому я переконала своїх колег-рад-ників запланувати на наступний рік суму грошей для цього пілотного проекту. І, звичайно ж, я почала його просувати. Так як я була ініціатором ідеї, довелося стати і координатором цього проекту, оскільки я знала про нього найбільше.

– Що виявилося найважчим в реалізації задуманого?

– Переконати людей, що ми зможемо цей проект у нас впровадити, що це реально і що

людей це зацікавить.

–  Ваші враження про Балту та побажання мешканцям громади?

–  Мені дуже сподобалася Балта! Я в перший же день прогулялася одна містом. Люди доброзичливі, саме місто тихе, спокійне, чисте. Наступного дня познайомилася з багатьма людьми, дуже цікавими і активними. Відразу видно, що тут згуртована команда, яка зможе згуртувати навколо себе ще більше людей. Я бажаю їм удачі в реалізації цього амбітного і корисного проекту, щоб люди брали активну участь в ньому і приносили користь місту!

—————-

Роман ШИРОКИХ, м. Полтава

Роман Широких щодо електронного голосування за проекти в рамках Громадського бюджету:

– Весь світ переходить на електронне самоврядування і нам без нього ніяк не обійтись, але ще не всі готові до цього. Я – молода людина, проте мені теж буде не дуже зручно голосувати, якщо проект доволі складний і доведеться вводити чимало даних. А якщо це буде 50-100 проектів! З кожним потрібно буде ще й ознайомитись у електронному вигляді. Тому тут два варіанти: поступово переходити на повне електронне голосування або навчати спеціальних людей, які будуть у всім відомих місцях перебувати і детально розповідати людям, як ознайомитись з проектом, які дані туди треба вводити та як проголосувати. Це дуже важливий момент, який ви повинні детально відпрацювати.

Інтерв’ю брала Людмила ШЕЛИХ•

Leave a Reply