В усі часи вчителя поважали батьки і особливо учні. Адже вчитель – це втілення розуму, інтелігентності. Це наставник, який, не шкодуючи сил, енергії, натхнення, з невичерпним ентузіазмом сіє в дитячі душі добре, мудре, щире.
Тамара, навчаючись в Балтській школі №1, хотіла бути схожою на викладача фізики Леоніда Кузьмича Блохіна. Фізика їй подобалась, дівчина із задоволенням робила домашні завдання, у неї навіть списували хлопці-однокласники, які не встигли або полінувалися його зробити. В результаті у них – п’ятірки, а у Тамари – четвірка… Як же це? – не погоджувалась школярка. Але у викладача була своя думка: жінка не може знати фізику на п’ятірку.
От і вирішила Тамара довести протилежне, обравши професію вчителя фізики. Успішно склавши іспити, вступила до Одеського держуніверситету. На четвертому курсі відсвяткували весілля з Олегом, теж балтянином.
Молода пара отримала направлення до Кривого Озера. У місцевій школі Тамара Федорівна два роки викладала фізику. У 1973 році народилася донька Іринка. Сім’я переїхала до Миколаєва, бо Олег продовжив навчання у школі прапорщиків. Іринка підросла й пішла до школи, де мати викладала фізику. У 1977 –му сім’я поповнилась на Сергійка. Олега, на той час військового, направляють на службу до Німеччини. Довелось Тамарі працювати 6 років бібліотекарем у військовій частині. З місця служби повернулись вже в Балту, до батьків. Тамарі Федорівні запропонували посаду завуча в СПТУ-12 та за сумісництвом викладача фізики . Вона погодилась. На той час в училищі вперше, окрім механізаторів, стали набирати групи для навчання професії лаборанта-оператора для підприємств харчової промисловості. Тож роботи вистачало.
Чоловік Олег завжди був надійною опорою: в родині панували любов, злагода, повага та взаєморозуміння. Тому могла повністю віддаватись роботі. Трудовий стаж Тамари Федорівни Захарук – 33 роки, з яких 24 вона віддала Балтському СПТУ-12. Вона удостоєна звання «Ветеран праці», трудова книжна заповнена великою кількістю подяк за виховання підростаючого покоління.
Вона пишається своїми дітьми. Донька Ірина закінчила Балтську школу №2 із золотою медаллю, успішно закінчила військово-медичний інститут. Тепер працює кардіологом в Києві. Син Сергій закінчив Балтське СПТУ, згодом, як і батько, школу прапорщиків. Сьогодні служить в зоні АТО – захищає Україну. Нагороджений орденом.
Тамара Федорівна любить своїх дітей, тішиться онуками, переживає за них, прагне, щоб у них було все добре, щоб були живі-здорові. Але ніколи не забуває своїх колишніх учнів, тепер вже дорослих людей. З нагоди Дня вчителя вони передають їй найщиріші вітання, бажають добра, миру, здоров’я та активного довголіття.
About The Author
