Актуальне інтерв’ю з начальником фінансового управління міської ради Лесею Віталіївною ПАЛАМАРЧУК
– Сьогодні всіляко оголошується, що об’єднання територій в єдину громаду має бути добровільним. Держава в цей процес не втручається. Ваша думка як фінансиста, що може спонукати до добровільного об’єднання?
– Держава й не повинна примушувати об’єднуватись! Вона просто дає можливість вже об’єднаним громадам отримувати більше доходів і на свій розсуд розпоряджатися видатками. Саме прагнення до фінансової самостійності територій є тим стимулом, який мотивує громади до добровільного об’єднання. Але найбільш важливо, аби об’єднана громада бачила перспективи розвитку, мала резерви для наповнення свого бюджету. Децентралізація на місцях дає можливість не тільки побачити ці резерви, а й без втручання центральної влади самим управляти територією, зокрема, скористатись можливістю більш раціонального спільного користування соціальними закладами, повноцінно укомплектувавши кадрами та максимально задіявши на користь громади.
– Отже, з позиції фінансової доцільності ви позитивно оцінюєте об’єднання територій?
– Звичайно! Чим більше громада, тим більше позитиву, в тому числі – додаткова фінансова спроможність. Зокрема, сьогодні до бюджету об’єднаної громади надходить 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб (до об’єднання – 0!); 100% податку на прибуток підприємств, на майно (нерухомість, земля, транспорт) та єдиного податку… Хочу зауважити, що об’єднана громада також перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
– А якщо – в цифрах?!
– Сьогодні бюджет об’єднаної громади на 2016 рік складає 136,3 мільйона гривень, де власні доходи становлять 44,5 мільйона, що у 2,5 раза більше порівняно зі спільними минулорічними власними доходами громад, котрі об’єдналися. Хочеться зауважити, що вже вдруге протягом року сесією міської ради внесено зміни до бюджету в частині перевиконання доходів об’єднаної територіальної громади: в липні розподілено додаткових надходжень на 6,1 мільйона гривень, у вересні – 3,7 мільйона. Цього вдалося досягти завдяки ефективній діяльності апарату міської ради, депутатського корпусу та відповідальності й добросовісності платників податків.
– Які види податків є основними щодо наповнення доходної частини бюджету?
– В першу чергу, податок з фізичних осіб, який займає левову частку – 49 відсотків питомої ваги доходної частини бюджету (надійшло за 8 місяців 18,1 мільйона гривень, перевиконання – 1,724 тисячі), плата за землю (надходження – 12,1 мільйона, перевиконання – 1 мільйон 90 тисяч) – 29 відсотків, а також єдиний податок та акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (отримано 3,4 мільйона, перевиконання – 593,4 тисячі).
– 9,8 мільйона гривень… На що спрямували?
– Оцінивши доходи бюджету,ми створили базу витрат першої необхідності для забезпечення оплати праці бюджетників з нарахуваннями, видатків на енергоносії, поточних витрат на утримання закладів та установ і, насамперед, – на харчування дітей в дитячих садках та школах. Потреб дуже багато, рішення приймалося з міркувань мінімального фінансового забезпечення, але так, щоб це відчули жителі нашої громади, відчули учні в школі, відчули хворі в лікарні… Пріоритетність надали галузі освіти: з 3,7 мільйона розподілених на останній сесії коштів для її потреб виділено 732,1 тисячі. На потреби закладів культури спрямовано 224,5 тисячі гривень. Для закладів охорони здоров’я нічого не планували, адже у липні при розподілі 6,1 тисячі гривень перевиконання та у квітні, коли ділили нерозподілені видатки, ми передбачили чималу суму – понад 1,5 мільйона гривень для забезпечення заходів та завдань первинної ланки медичної допомоги, які на сьогодні ще до кінця не використані. Передбачено субвенцію центральній районній лікарні для забезпечення переведення вузьких спеціалістів, які надають вторинну медичну допомогу, на лікарняний комплекс. Щодо благоустрою та життєдіяльності громади: виділено 1 млн 100 тисяч гривень на ремонт доріг комунальної власності, розташованих на території громади, також 120 тисяч для виготовлення генерального плану та історико-архітектурного опорного плану м. Балта і с. Білине. Це перший етап календарного плану, прописаного у договорі на 2016 рік. Інша сума – близько 350 тисяч – буде виділена у 2017 році. Ви знаєте, що це болюче для нас питання: завжди коштів не вистачало. Але тепер головний документ міста буде виготовлено і ми матимемо змогу розбудовувати територію об’єднаної територіальної громади вже згідно з генеральним планом. В усьому є свої плюси та мінуси, все ж намагаємось робити так, щоб було більше плюсів.
– Яка ваша аргументована роль у цьому процесі?
– Моя аргументована роль? Аби кошти, які ми сьогодні заробляємо, були використані раціонально, ефективно та з максимальною віддачею! Роль фінансиста – це законність і принциповість при формуванні бюджетної системи.
– Чи враховуються під час розподілу коштів на благоустрій звернення громадян?
– Безумовно! Керівництво громади дотримується принципу: почути людей і зробити все якнайкраще. А я, як фінансист, слідкую за законним, правильним, ефективним та раціональним використанням кожної бюджетної копійки.
– А як щодо критики та звинувачень у нераціональному використанні бюджетних коштів?
– Ми вдячні за таку критику! Чим більше ось таких зауважень, звернень, тим краще можемо оцінити свої дії зі стороннього погляду. Конструктив беремо до уваги, а щодо заполітизованих «викидів», то люди самі дадуть їм оцінку. Головним позитивом у цьому – якщо ви помітили! – є максимальна відкритість влади щодо використання зароблених коштів. І дуже добре, що децентралізація – однозначно! – не залишила байдужими ні її прихильників, ні опонентів.
– Ви полюбляєте говорити про резерви наповнення бюджету та, здається, напам’ять знаєте прізвища боржників. Вони ще є?
– Так, є у нас боржники, і є резерви. Ми їх контролюємо! Я хочу сказати інше. Ми сьогодні прагнемо, щоб кожен бізнесмен почав любити місце, де веде свій бізнес, та добровільно і самовіддано став сплачувати податки на території громади! У нас створена комісія з легалізації заробітної плати та робочих місць. На її засідання запрошуємо тих платників податків, яким вважаємо за потрібне донести інформацію, що, порівняно з іншими, вони, на наш погляд, недоплачують заробітну плату. Крім того, ми виїжджаємо в села, де зустрічаємось один на один та відверто бесідуємо з місцевими підприємцями, сільгоспвиробниками. Пояснюємо, що, сплативши на своїй території своєчасно та прозоро всі податки, вони сприятимуть фінансовому забезпеченню соціальних об’єктів на своїй же території та заходів з благоустрою.
– І влада не ходитиме до них з простягнутою рукою…
– Так! Не будемо ходити, бо вже є позитивні приклади у нашій громаді. Поки не називатиму прізвищ, зроблю це за результатами бюджетного року. Є села, де немає потреби звертатись по допомогу до підприємців, бо вони сплатили всі належні податки. Ми – партнери! Ми тільки за те, щоб подякувати таким людям за плідну співпрацю в рамках чинного законодавства. Сьогодні держава взяла на себе зобов’язання тільки на фінансування шкіл та медичних закладів, якого не вистачає у повному обсязі. Все інше – утримання апарату міської ради, житлово-комунальної сфери, дитячих садочків, закладів культури, забезпечення відповідних програм розвитку, благоустрою тощо лягає на бюджет громади. Попри це, ми намагаємось допомагати закладам медицини та освіти. Сьогодні за дорученням міського голови вперше ми виділяємо кошти на придбання класних журналів для кожної школи громади. Раніше це відбувалось через «побори» з батьків, пошук спонсорських коштів. Ми вперше закуповуємо крейду, забезпечуючи потребу до кінця року. Це те елементарне, що має бути в кожній школі. Все геніальне – просте. З цього й починати треба! Не вигадувати велосипед. Ми їздили у Польщу. Дуже багато позитивних вражень із собою привезли, хочемо чимало з побаченого та почутого реалізувати в школах, дитячих садочках, закладах культури. Але мають відбутися зміни і в головах кожного з нас (кажу й за себе!).
– Які підприємства найбільше поповнюють бюджет?
– Сільськогосподарські (25 відсотків у питомій вазі всіх надходжень). Кращі платники податків із середньої заробітної плати за 8 місяців: СБК «Зірка», ПП «Гарант», ТОВ «Агро-Нива», ФГ «Вербиченька», СФГ «Прогрес» та ТОВ АФ «Росава». Кращі платники за оренду паїв станом на 1 вересня 2016 року, які сплатили більш ніж 5%: ТОВ «Агро-Нива», ТОВ АФ «Росава», СБК «Зірка», ТОВ СП «Нібулон», СФГ «Прогрес».
– Лесю Віталіївно, як фінансист, оцініть позитив об’єднання громади: вона може бути самодостатньою, недотаційною (якщо не брати до уваги державну допомогу –«бонус» у майже 20 мільйонів гривень)?
– Громада вже є самодостатньою. Завдяки першому етапу децентралізації та змінам у податковій і бюджетній сферах, власні надходження бюджету громади збільшено у два рази (35,5% від усіх надходжень проти 18% – до початку реформування). Базова дотація, яку отримала громада тепер, становить 7,2 мільйона гривень, або 5,2 відсотка від власних надходжень (без урахування державного «бонусу» та всіх видів субвенцій). До об’єднання в громаду на цій же території дотація становила 37 відсотків від власних доходів (78 мільйонів гривень). Сьогодні держава надала можливість і визначила шляхи для того, щоб кожна громада, маючи на своїй території відповідні ресурси, почала працювати за принципом: чим краще працюєш, тим краще живеш! В кінці року підіб’ємо підсумки і я маю надію на те, що люди дадуть достойну оцінку об’єднанню в єдину громаду. Голова громади, отримавши довіру людей, пішов на дуже великий ризик, взявши на себе велику відповідальність за реалізацію визначеної стратегії розвитку громади. Наше завдання – іти вперед, вибудовуючи намічене крок за кроком до отримання позитивного результату. Для цього потрібно дуже багато працювати.
– Що ви особисто взяли для себе з поїздки до Польщі?
– Мені сподобалось все! Податкова система там, однозначно, як і в Україні, враховуючи те, що перший етап децентралізації був запозичений у Польщі. І ПДФО у них так само є основним податком. Але, напевно, немає там комісії з легалізації робочих місць та заробітної плати, бо кожен громадянин має відповідальність і з повагою ставиться до сплати податків, бо любить свій край і хоче жити краще. У нас ще не налагоджена ця система: маємо один одного умовляти, доводити. Хоча я фінансист, вартість життя для мене не визначається в коштах: воно має сенс, коли живеш заради людей. Я люблю рахувати державні кошти, до яких ставлюся економно і з повагою: ціную кожну копійку, що надійшла до бюджету. Маємо дотримуватись балансу між потребами платників податків (нас з вами) та коштами, які вони сплачують до місцевого бюджету. Звідси – самодостатність громади, її розвиток.
Бесідувала Людмила КАЛІНІНА.
About The Author
