
ДНЯМИ ми відзначали одне з найзворушливіших Міжнародних свят – День матері, яке невідривно пов’язане з Днем сім’ї. Не випадково найпочесніша нагорода для жінки за виховання п’ятьох і більше дітей – звання «Мати-героїня». За період об’єднання Балтської територіальної громади цього звання удостоєні 7 матерів.
— Хочеться відзначити, що держава на високому рівні відзначає матерів, які народили п’ятеро та більше дітей. Цього року це почесне звання отримала Людмила Добіжа, яка народила і виховує разом з чоловіком Сергієм дев’ятеро донечок та синів (на знімку). На таких жінок маємо рівнятися, адже це надзвичайно важко бути багатодітною мамою, приділяти увагу кожній дитині, піклуючись не тільки про такі буденні речі як нагодувати, одягти тощо, а й подбати про їхню освіту, всебічний розвиток. Погодьтеся, що виховати достойних громадян, які приносять користь суспільству, гідне всілякої пошани. Наведу приклад. Мати, яка мала фізичні вади (була глухонімою), незважаючи на це виховала достойних дітей, всі вони отримали вищу освіту. Один з синів став прокурором, інший займав високий військовий чин. Такі жінки – приклад самовідданості, любові, вони достойні високого звання – МАМА, – розповіла начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Балтської міської ради Наталія ТОВСТУХА.
Так все починалось
РАНІШЕ хлопці й дівчата частенько знайомились і закохувались на танцях. А тепер? Хто б міг подумати (і про це свідчить статистика!), що останніх два десятиріччя центром знайомств молодих пар у Балті став… міський ринок! Людмила і Сергій Добіжі це точно підтвердять.
Сергій вже тоді міцно стояв на ногах, мав свій бізнес. А студентка Балтського педагогічного училища й красуня Людмила допомагала у вільний час батькам торгувати квітами. Як і всі дівчата, мріяла зустріти справжнє кохання. Їй хотілось, аби коханий хлопець неодмінно був високим на зріст та струнким, щоб не палив, не зловживав спиртним, не зраджував, щоб сім’я їхня була міцною та щасливою. Не такою, як з дитинства бачила серед знайомих, де подружжя полюбляли в чарку заглядати, чоловік до дружини у п’яному стані руки простягав, негативний приклад дітям показував.
Сергій, людина глибоко віруюча, не просто мріяв, він молився Богу і просив у молитві, якою хотів бачити свою дружину. Зустрівшись одного разу поглядами з чарівною дівчиною Людмилою, він відразу збагнув, усім єством відчув, що це – Вона. Та, що стане коханою берегинею їхнього сімейного вогнища, його однодумцем і підтримкою в будь-якій життєвій ситуації. Пізніше він переконається, що вона і лицем, і серцем вродлива, що у них навіть смаки однакові. Якщо їй самій доводиться, скажімо, купувати якусь річ для дому чи одяг, вона обов’язково обере те, що сподобається чоловікові, чого він давно хотів.
Ну, звичайно ж, перший крок назустріч своєму коханню зробив він. Згодом запросив кохану до церкви. Людмила переконалася, що відвідують її хороші люди, котрі ведуть здоровий спосіб життя.
Створюючи сім’ю, молоді вирішили, що діток у них буде стільки, скільки Бог дасть, бо він – тверда основа сім’ї, її фундамент. А вони, батьки, з усіх сил старатимуться змалечку виховувати своїх чад в любові та на Божих принципах.
Хто – хто в рукавичці живе?
ЇХНЯ родина тепер складається з одинадцяти осіб. Тато – Сергій Олександрович, підприємець.
Мама – Людмила Сергіївна, педагог, мати – героїня, яка народила дев’ять дітей.
Всі доньки й сини шкільного віку навчаються в Балтській гімназії №2. Мадлена – в одинадцятому класі, Діана – в дев’ятому, Дені – у восьмому, Рустам – шестикласник, Саміра – четвертокласниця, Евеліна – другокласниця. Ілона і Джесіка відвідують дитсадок. Улюблениця всіх – однорічна Моніка – з мамою в декретній відпустці. Які ж гарні імена дало подружжя своїм діткам!
ЇХНЮ оселю аж ніяк не назвеш рукавичкою, хоч зовні двоповерховий будинок і не такий вже великий. Зате місця всім вистачає, кожен член родини має свій власний простір. А придбали ж свого часу Сергій з Людмилою самі стіни, доклали багато зусиль, щоб мав він нинішній гарний вигляд. Дім вийшов світлий, затишний, з великими вікнами. Упорядкували подвір’я. «Ми з Людою самі все робили. Зелені насадили, квітів», – каже Сергій.
— Качелі встановили, простору бесідку, фонтани, газонокосарку придбали,- додає дружина.
Головне в цьому домі та навколо нього – порядок і чистота. «Дехто думає, що раз багатодітна сім’я, то там хто зна що коїться,- висловлює свою думку з цього приводу глава родини.- Батьки отримують на дітей гроші й пропивають, діти голодні, не доглянуті, не виховані. Прийдіть до нас і подивіться! Хай у нас не дуже багата обстановка, але все зроблено зі смаком, надійно. Парилка є. У будинку всі зручності. Є пральна і прасувальна машинки, вся потрібна техніка на кухні. Гляньте в шафи. У кожної дитини своє місце, ретельно білизна і речі складені».
— Біле – до білого, кольорове – до кольорового, шкарпеточки складені попарно, всі речі випрасувані,- додає дружина.
— Наші діти ніколи не бувають голодними, ні на що не жадні,- продовжує Сергій. – Готуємо страви на один раз, щоб свіжими з’їсти. У нас навіть великих каструль та казанів немає. Хіба що казан для плову, який на природу беремо. Радимось з дітьми, що смачненького приготувати на обід чи вечерю, який салат. У нас панує повага до кожного члена родини. Не буває такого, що поклали на стіл велику миску, і з неї всі їдять. Сервіровка столу – понад усе. У кожного тарілочка.
Справжній скарб для людей – вміння трудитися (Езоп)
СЕРГІЙ та Людмила цим скарбом володіють. Вони вважають, що ледар лежатиме в ліжку, доки бідність не прийде. Не працюватимеш, не зароблятимеш – ніхто додому тобі нічого не принесе. Весь їхній капітал – це діти, яких намагаються виростити й виховати здоровими, розумними, працьовитими. Це їхне благополуччя на старість. Діти бачать, як трудяться батьки, і самі прагнуть брати з них приклад. Як тато з мамою до них ставляться, так і вони до них.
Доньки й сини з дитсадка навчені не смітити, підтримувати порядок. Старші дівчата, Мадлена і Діана, люблять і вміють готувати, смачні торти печуть, лише продукти замовляють.
Дені восени посадив на городі тюльпани, навесні виніс на базар і з цибулькою продав на 300 гривень. Пішов до м’ясного корпусу, купив м’яса на шашлики у знайомої продавчині, у якої вони з татом завжди беруть м’ясо, і приніс додому.
— Молодець,- похвалив тато,- я зараз поверну тобі гроші.
— Не треба віддавати. Ви ж мені допомагали, насіння замовляли.
Молодші дівчатка доглядають на підвіконнях п’ятдесят орхідей ( матуся вчить, щоб підвіконня завжди були чистими, щоб їх прикрашали квіти!), пальми. Всі разом вирощують з малесеньких саджанців на городі туї.
Саміра доглядає понад 200 фіалок. Дівчина все про них знає. Коли і як пересаджувати, як поливати.
В повазі до ближнього
МАМА і тато до всіх діток однаково ставляться. « Улюбленців нема»,- підкреслила Людмила. Купують солодощі, фрукти – все ділять порівну на одинадцять частин.
Всі діти дуже різні за уподобаннями і характерами, до кожного треба знайти підхід. У кожного безліч запитань, на які треба дати відповіді, мудрі поради. Батьки самі шукають ту мудрість у біблії і дітям її роз’яснюють, виховують в повазі до ближнього.
— У третьому класі бабуся доручила Дені зробити покупку на 200 гривень, а він їх загубив, – пригадав Сергій.-Хлопчик прийшов додому й ледь не плаче. Молодший брат Рустам дізнався про це і, діставши зі скарбнички свої збереження, приніс і віддав старшому братові, заспокоїв його. Я тоді сказав синам: «Виростете, будете щось мати – принесіть і поділіться з братом своїм чи сестрою».
— Вечорами в нашій сім’ї точаться розмови на різні теми, що цікавлять дітей. З доньками говоримо про цінність сім’ї, про чистоту стосунків дівчинки з хлопчиком, як дівчині зберегти себе, адже світ насичений негативом, розпустою, – ділиться думками батько. – Тепер важко вдало доньку видати заміж за хорошого хлопця, сина оженити. Дені, хоч і малий ще, а вже придумав, як обиратиме собі дружину. Мовляв, я прийду до дівчини в гості й спостерігатиму, як поводять себе її батьки. Якщо мама не шанує тата, то так і ця дівчина буде ставитись до мене.
Якось йдемо з синами, а біля «Лаванди» п’яний чоловік лежить. « І навіщо він напився, чого валяється ? Його ж вдома дружина і діти чекають», – з сумом мовив Рустам.
Не раз діти розповідали про школярів, які говорили: «Ой, я таке утнув, що вдома мене вб’ють». Ми навчаємо своїх дітей не боятися, що б не трапилось, першими про це сказати нам, ніхто вас не вб’є. Так, нам буде неприємно за ваш вчинок, але разом з цим впораємось і ви більше такого ніколи не повторите. Вчимо дітей бути добрішими до своїх ровесників, ставитися до них так, як хочете, щоб ставилися до вас.
Відомі випадки, коли діти бігають від мами до тата, щось вимагаючи. Вони вже усвідомили: якщо мама не дозволила – тато дозволить. У Добіжів цього нема. «Якщо мама сказала «ні» – я мовчу, якщо я сказав «ні» – мама мене підтримує,- каже Сергій.- Наші діти це чітко розуміють. Знають, що ми категорично проти брехні та інших негативних явищ».
Хороше дитинство
Є ЧИМАЛО випадків, коли діти з неблагонадійних багатодітних родин, коли виростають, не хочуть мати власних дітей, бо не знали дитинства, няньчили менших братів і сестер. Це не про доньок і синів Сергія та Людмили. У них присутня турбота одне про одного, але будь – яких зловживань з боку батьків нема, аби звалювати на старших свої обов’язки. Діти успішно навчаються в школі, розвивають свої таланти. Мадлена і Саміра навчаються грати на фортепіано, Діана закінчила курси гітаристів і тепер під її акомпанемент братики і сестрички з задоволенням співають пісень.
Є у дітей гаджети, але щоб подовгу не засиджувалися з ними, батьки радять їм більше рухатися на свіжому повітрі. Для цього є велосипед, ролики, самокат – що кому до вподоби.
Чи не найбільше всі люблять гуртом, з друзями родини, відпочивати на природі з шашликами, юшкою, м’ячами. Влітку відпочивають на морі, їздять на екскурсії, діти оздоровлюються в таборах. Абсолютно всім влаштовують казкові дні народження з цікавими вітаннями, тортами, піснями і подарунками. У вихідні завжди всі разом обідають і вечеряють за своїм великим столом. Хіба ж не хороше дитинство забезпечили люблячі батьки своїм донькам і синам? Вони кажуть: наші діти – це в майбутньому дев’ять щасливих сімей. Отож Міжнародний день сім’ї 16 травня – це свято всієї їхньої дружної родини.
Таїсія КРИСЬКО.
Світлини – з сімейного альбому.