НА порядку денному 32-ї сесії Балтської міської ради було шість питань. Депутати внесли зміни до цільової Програми сприяння та забезпечення оборони Балтської міської територіальної громади на 2022 – 2024 роки, передбачивши фінансову допомогу військовим підрозділам Збройних Сил України та територіальної оборони, а також – Програми соціальної підтримки населення Балтської міської територіальної громади на 2021-2023 роки «Захист і турбота». Внесення змін і доповнень до бюджету громади на 2022 рік, затвердження статуту Балтської багатопрофільної лікарні та прийняття рішення щодо управління комунальною власністю також відбулося без особливих зауважень. А от для затвердження Програми підтримки професійно-технічної освіти у Балтській громаді на 2022-2023 роки навіть після активного обговорення та роз’яснень не вистачило голосів.
Що не так з професійною освітою?
Найбільшу увагу депутати приділили обговоренню проєкту програми підтримки професійно-технічної освіти на 2022-2023 роки, яка передбачає реалізацію двох напрямків: підтримку закладу щодо забезпечення енергоносіями та покращення матеріально-технічної бази. За словами заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Валерія Желіховського, який доповідав з цього питання, під час засідання спільних депутатських комісій депутати в цілому підтримали перший напрямок (щодо забезпечення закладу енергоносіями), а от з напрямком покращення матеріально-технічної бази за рахунок коштів бюджету громади (800 тисяч гривень) – думки розійшлися. Тому, після спільних комісій, засідала профільна – з питань освіти, яка підтримала винесення Програми на сесію. Однак, як зауважив Валерій Желіховський, ключові речі залишились дискусійними. Скажімо, сьогодні доволі важко спрогнозувати прийняття програм, які мають реалізовуватись на рівні Міністерства освіти та безпосередньо обласної ради.
— Керівник закладу нам пропонує необхідність придбання за певним переліком ліжок, матраців, шаф тощо. Але ми не виключаємо, що й на рівні Міністерства освіти та обласної ради також будуть затверджені відповідні програми з покращення цієї самої матеріальної бази. Тому, в даному випадку, такий перелік для нас буде взагалі неактуальний. Тож є пропозиція затвердити Програму без відповідного додатку. Що стосується самого переліку (мабуть, і цін, які зазначені) та суми коштів на оновлення матеріально-технічної бази, то, я думаю, з цього приводу ми можемо поспілкуватися, задаючи запитання керівникові закладу, – сказав Валерій Желіховський.
Водночас, міський голова Сергій Мазур зауважив, що незалежно від того, яку суму коштів буде передбачено у разі затвердження Програми підтримки профосвіти, фінансування у 2023-му році відбуватиметься лише за наявності реального фінансового ресурсу.
Присутня на сесії директорка Північного центру професійної освіти Ярослава Жирун відповіла на запитання депутатів, аргументуючи, чому саме 800 тисяч слід передбачити у Програмі. А також додала:
— Я вам хочу сказати, що підтримка професійної освіти має бути в пріоритеті. Чому? Та тому, що професійна освіта готує кваліфікованих робітників. Кожен з нас звертається до кваліфікованого робітника, коли ми хочемо зробити якісний ремонт у будинках, хочемо обробити землю тощо. Так, професійна освіта обробляє землю, професійна освіта годує, професійна освіта обшиває, професійна освіта надає послуги у б’юті-індустрії (у перекладі з англійської – індустрія краси), професійна освіта надає послуги у it-сфері. І я хочу наголосити, що саме професійна освіта взяла до рук зброю. І, маючи бронювання, пішли представники викладацького складу захищати нашу Батьківщину. І я вірю, не просто вірю, я знаю, що саме випускники професійно-технічної освіти візьмуть до рук зброю, захищатимуть нашу державу. Саме вони візьмуть кельми, підуть відбудовувати будинки, які зруйнувала російська федерація. Саме вони нам нададуть послуги, про які я вже сказала. Вважаю це дуже престижним для депутатського корпусу – підтримати професійну освіту.
Цікавило депутатів й те, чому Балтська філія центру профосвіти не випускає трактористів та машиністів. Як пояснила Ярослава Жирун, коли у 2018-му році було прийнято спільне рішення про об’єднання трьох навчальних закладів одного й того самого профілю, «трактористи перейшли до Кодими».
— Зовсім недалеко, у Кодимі набирають таку групу і можуть готувати кваліфікованих робітників за професією тракторист, – зазначила вона. – У Балті залишилися швачки, закрійники, кравці, електрогазозварювальники, водії та слюсарі з ремонту сільськогосподарської техніки. Але, в принципі, проблеми у тому, щоб додатково відкрити групу трактористів, немає. Проте – на контрактній основі, адже місця регіонального замовлення на державній основі вже надані для Кодими. Трактористи – не проблема, якщо вони вам потрібні і ви готові надати двосторонню чи навіть тристоронню угоду (в тому числі з роботодавцями, які беруть на себе фінансування – ред.) для того, щоб навчати цих дітей.
Ярослава Жирун також зауважила, що від початку російської агресії колектив закладу перерахував 70 тисяч зі своєї заробітної плати на потреби ЗСУ, виготовив понад 7 тисяч кілограмових банок тушонки, «зварили» 20 уже буржуйок. За її словами, створення належних умов для навчання дозволить закладу самому заробляти кошти на потреби:
— Дайте нам можливість заробити. Ми можемо шити білизну для лікарні, можемо шити – для ЗСУ. Дайте нам можливість заробити!
Проте, після тривалого обговорення, проголосувавши «за основу», депутати не набрали достатньої кількості голосів при голосуванні «в цілому». Тож рішення не прийнято.
Є перевиконання бюджету
Депутати внесли зміни та доповнення до бюджету Балтської громади. Як зауважила начальник фінансового управління Леся Паламарчук, котра інформувала з цього питання, на сесії вперше за рік відбувся перерозподіл коштів. До того ж, станом на 1 листопада, є перевиконання бюджету (112,1%). За словами головного фінансиста громади, питому вагу надходжень, на жаль, становить бюджетна сфера, а сільське господарство, торгівля, промисловість (заробили 201,6 млн. гривень) – на другому місці.
— Стосовно паїв. Якщо за 10 місяців 2021-го року ми отримали до бюджету громади 16,4 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з паїв, то сьогодні маємо 8,6 млн. грн. Третина фермерів сплатила лише 6,7%. Ми розуміємо ситуацію, цінову політику і те, що практично у вас є для розрахунків час до 31 грудня. Але хочу зауважити, що видатки плануються збалансовано з доходами. Тому, щоб розпочати фінансування, на рахунку фінансового органу необхідно мати певну частину фінансового ресурсу. І я маю надію на те, що ми встигнемо до 25 грудня. Така ж ситуація й з ПДФО за результатами річного декларування: 2,2 млн. грн. отримали за 10 місяців 2021-го року, цьогоріч – 1,7 млн. грн. Причина одна: воєнний стан.
Також Леся Паламарчук запропонувала внести зміни до бюджету в частині 300 тис. гривень надходжень від Кодимської міської територіальної громади, які мають бути спрямовані за цільовим призначенням – на оплату послуг Балтської багатопрофільної лікарні.
About The Author
