Я належу до когорти людей, яких захоплює прекрасне, в тому числі й барвисті квітники, чисто прибрані вулиці та тротуари, затишні парки і сквери. Тож, переїхавши на свою батьківщину, до Балти, ми з чоловіком не тільки посадили сад, облаштували квітники, а й взялися за впорядкування газонів, розташованих навпроти нашого багатоквартирного будинку – колишнього Будинку вчителя на вулиці Шевченка. Вже сьогодні тут леліються квіти, дали перший п’янкий цвіт кущі бузку… Але мова не про нас, а про працівників комунальної установи «Балта-Благоустрій» Балтської міської ради, про докладання ними зусиль для підтримки чистоти і порядку як загалом в місті, так, зокрема, і на нашій вулиці.
Не знаю розпорядку роботи двірників, але часто бачу як їхня бригада рано-вранці підмітає вулицю від піску, опалого цвіту чи листя, збирає папірці, пакети чи недопалки, необачно кинуті перехожими. Свою роботу вони виконують надзвичайно добросовісно. І дуже хочеться, щоб ми, жителі міста, поважали і цих людей, і їх нелегку працю.
Скажете, це їхній професійний обов’язок? Не сперечаюсь! Але поняття обов’язку у кожного своє. Будь-яку роботу можна виконувати абияк чи з душею.
До речі, про душу. Якось працівник комунального підприємства обкошував газони. Ну, думаю, плакали мої квіти! І швидко почала вдягатися, щоб врятувати насаджене. Та глянувши у вікно, зрозуміла, що нікуди спішити не треба, бо чоловік так делікатно і дбайливо водив навколо насаджень косаркою, що стало ясно: жодного не поранить. Я все ж таки вийшла і подякувала йому за «ювелірну» роботу. Це був Василь Володимирович Рожкован, працівник КУ «Балта- Благоустрій».
Не забуваймо, що сфера послуг – одна з найважливіших соціально значущих галузей міста, а її працівники часто не мають часу на відпочинок. Здавалося б, прості блага – чистота, благоустрій та затишок територій! Однак вони – невід’ємна частина добробуту та нашого гарного настрою. І саме завдяки цим людям наше місто таке ошатне й гостинне. Тож будьмо і ми ввічливими, і хоча б подумки дякуймо працівникам комунального господарства за працю. А ще, самі теж дбаймо про чистоту територій та… власних душ. Адже це так просто – не смітити!
About The Author
