– Для мене, як для медика, найбільший позитив від реформування є у зміні структури доходів об’єднаної громади і, відповідно, у збільшенні коштів, які спрямовуються на охорону здоров’я, освіту, культуру тощо. Наведу приклад. Вже у першому півріччі до 7370 тисяч гривень, передбачених на 2016 рік на потреби медичної галузі громади, було додатково спрямовано 800 тисяч. У другому півріччі (зважте, тільки почався сьомий місяць!) ми знову маємо 800 тисяч гривень додатково. Третю вагому дотацію в сумі 3, 297 мільйона гривень було передано на капітальний ремонт трьох амбулаторій (Балтська, Обжильська та Гольмянська) з державної субвенції, отриманої на розвиток громади у розмірі майже річного бюджету міської ради. З цих коштів частину буде спрямовано на облаштування житла для лікарів. У Гольмі буде виділено приміщення (дві кімнати) в одній будівлі з амбулаторією ,а в Обжилому теж можна облаштувати дві кімнати з кухнею, ванною…Навіть гараж буде. Тому є можливість запросити на роботу спеціалістів із наданням житла. Як буде далі – час покаже.
– Проблема з кадрами існує?
– Потрібні сімейні лікарі. В центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) за штатними нормативами мають працювати 27 сімейних лікарів. В наявності – лише 17. Ми, звичайно ,виходимо із ситуації: один сімейний лікар обслуговує кілька сіл і, практично , буває в кожному раз на місяць. Це дозволяє оглянути вчасно найбільш вразливі до захворювань категорії населення – дітей до року та людей похилого віку. Люди вже знають свого лікаря, дні та години прийому, можуть при потребі зателефонувати, проконсультуватись, або відвідати його в Балті. Але сьогодні вкрай потрібен лікар в Обжильську амбулаторію, який би працював на постійній основі. Будемо шукати, пропонувати. Окрім того, в нас є ще одна проблема: чимало лікарів –пенсійного та передпенсійного віку. Частина з них (дай, Боже, їм здоров’я!) виявить бажання піти на заслужений відпочинок і в нас у недалекому майбутньому виникне критична ситуація з оновленням кадрів.
– Але ж ви не сидите, склавши руки?!
– Саме тому це питання тримаємо на контролі. Ми вже не одного листа написали на ім*я ректора Одеського мед університету Валерія Запорожана, голови постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Анатолія Садовника та начальника управління охорони здоров’я Одеської ОДА Тетяни Кондратюк. Вже з першого серпня до роботи стає молодий спеціаліст – лікар сімейної медицини. Але, на жаль, не з нашої вини (огріхи минулих років) далі буде невелика перерва на два роки, адже цьогорічним випускникам медіну ще треба пройти інтернатуру. Навіть якщо проходитимуть її на базі нашого центру ПМСД, не факт, що залишаться працювати.
– І житло та мопеди сільським амбулаторіям – як фактори, що можуть зацікавити молодих спеціалістів?! Чия ідея – транспорт?
– Це ідея міського голови. Хоча, чесно кажучи, у зв’язку з цим нам додалося проблем, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів, адже закуплені вони за кошти з бюджету громади. На даний час мопедами забезпечені медичні працівники в Обжилому, Перельотах, Немирівському, Пасаті, на черзі – Саражинка. Вже закуплено 12 мопедів, всього буде – 25. Всі забезпечені пально-мастильними матеріалами за однієї вимоги – використання мопедів лише за службовими потребами. Ще з позитиву: сільські медпрацівники забезпечені апаратами для визначення кисню та цукру в крові – пульсоксиметрами та глюкометрами, що розширює можливості щодо оцінки стану хворого. Крім того, придбано холодильники для збереження вакцин.
– До речі, чи покращено ситуацію з вакцинацією дітей: вчасно надходять вакцини?
– На жаль, держава погано забезпечує нас вакцинами. Ось свіжа інформація з сайту МОЗ: Україна отримала 3000 вакцин БЦЖ. Якщо розділити на 490 районів, то практично на кожен район перепаде лише 6 доз. А якщо зважити, що одна ампула розрахована на 5-10 доз, то може статися, що й однієї ампули не отримаємо. Звичайно , МОЗ продовжить закуповувати. Але через крайню потребу для вакцинації дітей громади, було прийнято рішення про придбання вакцин за кошти міського бюджету. Вже закуплено туберкулін на 60 тисяч гривень. Є проблема із придбанням БЦЖ. Ми хотіли придбати її , кошти на це є в бюджеті, але чекаємо інформації про надходження ліцензованого препарату. Нам треба придбати 600 доз, аби закрити борги попередніх років та прищеплювати вже новонароджених, які сьогодні не захищені. Є проблема в тому, що не дуже свідомі пацієнти відмовляються від лікування. Цим вони шкодять собі і стають небезпечними для оточуючих.
– Ось переваги децентралізації: громада здатна сама подбати про вакцинацію своїх дітей!
– До речі, ми маємо достатньо коштів й на забезпечення медикаментами певних категорій хворих у денному стаціонарі. Ідея такого стаціонару не нова: пацієнт бере «торбинку» з ліками із собою, аби зробити крапельницю чи інші види ін’єкцій та піти додому. Це позитивно, але яким чином можна його змусити слідкувати за власним здоров’ям та пройти обстеження?! Можна сказати: ми вас забезпечимо безкоштовним лікуванням, а ви прийдете до онколога, в рентген-кабінет, здасте аналізи тощо.
– Це хороший стимул! А хто був ініціатором такої доброї справи?
– Це була наша з головним лікарем КУ” Балтський центр ПМСД” Романом Колонтаєм пропозиція міському голові. Сергій Сергійович підтримав. Цього року на медикаменти було виділено близько 500 тисяч гривень. Але закуповувати медпрепарати наперед, не знаючи напевно, що вони будуть використані, не по-господарськи. Тож виникла ідея виділити три категорії хвороб (ішемічна хвороба серця, стенокардія, гіпертонія), небезпечних для життя людей і прийнято рішення пролікувати кожного з таких хворих протягом трьох днів безкоштовно у денному стаціонарі за умов обов’язкового медичного обстеження. Виявилось ,що середній курс лікування пацієнтів – 125 гривень. Це не така вже й велика сума. Витратили ми на 254 хворих 33 тисячі гривень, але ми їх обстежили! Тепер ми збільшили у переліку кількість небезпечних хвороб, а також курс лікування хворих до п’яти днів. Головне, що такі пацієнти будуть обстежені та проліковані раз на рік. В перспективі – облаштування кімнат для денного стаціонару і в сільських амбулаторіях громади.
– А що плануєте запровадити для покращення умов роботи медичних працівників?
– Ми вже запроваджуємо медичну інформаційну систему «ЕСКУЛ’ап» задля автоматизації робочих місць та електронного обміну необхідною інформацією про пацієнтів між центрами ПМСД, підрозділами ЦРЛ та станції швидкої медичної допомоги. Все буде зберігатися на серверах. Вже сьогодні я зі свого кабінету маю зв*язок з базою даних Балтського центру ПМСД і можу вам продемонструвати, як працює інформаційна система. Завдяки цьому ми можемо отримувати будь-які дані стосовно надання медичної допомоги, які дозволяють оцінювати та аналізувати ситуацію із захворюваністю в районі, не кажучи вже про друкування направлень на стаціонар, довідок тощо. Наступний крок –хочемо під *єднати до інформаційної системи відділення швидкої допомоги та приймальне відділення ЦРЛ. Це дозволить побачити історію хвороби пацієнта. Запис про виклик швидкої допомоги буде занесений в базу даних про нього (коли виїхала швидка, яка допомога надавалась тощо). Якщо звертається в приймальне відділення, то ця інформація також потрапляє в електронну базу. Це той шлях , яким ми крокуватимемо далі. В центрі ПМСД для зручності пацієнтів та лікарів буде відокремлено довідкове бюро від реєстратури. Застосування інформаційної системи наполовину вивільнить робочий час сімейного лікаря, хоча для користування її перевагами у повному обсязі пройде певний період навчання та адаптації. Зараз ми працюємо над переліком показників, які характеризують якість надання медичної допомоги. Проаналізувавши їх, зможемо підбити певний підсумок за місяць, півроку, рік. За результатами робитимемо висновки. Так у динаміці покращуватимемо головний для нас показник – здоров’я людей.