Моє село – центр всесвіту, часточка мого серця

261-у річницю рідного села відзначили днями мешканці Миронів. Урочистості проходили у гарно відремонтованому будинку культури. У переповненій залі зібралося чимало жителів та гостей.

— Моє село – центр всесвіту. Для когось це просто населений пункт, а для когось співоча і незабутня мамина колискова, наймиліший куточок на землі, – відгукнулися у кожному серці миронян слова ведучих, які відкрили свято.

Зі сцени звучали хвилюючі розповіді про людей – справжню окрасу села. Вони – скромні і дуже працьовиті. Вони не звикли до слави, але за свою самовіддану працю заслуговують на шану, щиру вдячність. Серед них – 150 ветеранів праці, згуртованих у ветеранську організацію, очолювану Оленою Романюк.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять ще одного свого земляка, ім’я якого назавжди вписане в історію села – учасника АТО Віталія Порфир’єва. На його могилу покладено квіти.

Дійсно, мир дістається дуже дорогою ціною. Серед тих, хто разом з Віталієм став на захист незалежності України – 14 жителів села,які знають про війну не з книжок чи фільмів. Вони бачили її криваве обличчя. Це Олександр Березький, Олексій Каркачов, Микола Ковальов, Сергій Кривов’ящук, Олександр Лозанюк, Ярослав Макаренко, Ігор Мостій, Максим Паламарчук, Владислав Садковський, Андрій Розводов, Сергій Яровий.

Сергій Вєнік та Петро Мороз воювали на території інших держав.

Любов до рідного села, патріотизм виховуються у родинах. Вони є основою демократичного суспільства, міцним корінням. Таких в Миронах чимало. Серед них – сімейні пари, які у любові та злагоді прожили понад 50 років разом: Харитонови Микола та Галина, Бойки Ласло і Ніна, Баландюки Володимир і Галина, Розгони Микола і Федора, Морози Петро та Раїса, Паламарчуки Володимир і Жанна, Лисі Іван та Олена, Тарнавські Павло і Зінаїда. А сім’ї Володимира та Ольги Волошиних, Віктора і Галини Сквирі перейшли 60 річний рубіж і відсвяткували діамантові весілля.

Життя не стоїть на місці, кожного року в селі утворюються нові сім’ї. Цьогоріч побралися дві молоді пари – Андрій та Ганна Розводови, Владислав і Карина Ткаченки. Всім їм односельці побажали міцного здоров’я, сімейного затишку та лебединої вірності. А у тих пар, які поєдналися раніше, з’явилося нове поповнення: цього року в селі народилося 5 хлоп’ят та 4 дівчинки.

Важко уявити життя в селі без хліборобської праці. Тому під час святкування не раз звучали слова подяки хліборобам. Присутніх пригостили запашним короваєм.

Привітав миронян зі святом міський голова Сергій Мазур. Він висловив задоволення місцевим будинком культури, відремонтованим завдяки активності мешканців села, які брали участь та перемогли у Громадському бюджеті, завдяки підтримці місцевого бізнесу та фінансуванню міської ради. Незважаючи на складний 2019 рік, зміну керівництва держави, курс на розпочаті реформи продовжено. Тому Сергій Мазур висловив впевненість, що досягнення останніх років завдяки об’єднанню в громаду й надалі будуть примножуватись. А це позитивно позначиться на розвитку села. Очільник громади вручив почесні грамоти міської ради активісту села Володимиру Зайцю, водієві шкільного автобуса НВК «Балтська ЗОШ №1-ліцей І-ІІІ ст. ім. О.Гончара» Володимиру Гловацькому, керівникові танцювального гуртка «Нестримні» Юлії Франк, бібліотекарю НВК«Балтська ЗОШ №1-ліцей І-ІІІ ст. ім. О.Гончара» Надії Козловській та колективу дитячого дошкільного закладу «Дзвіночок» (керівник – Ірина Мацевич).

Присутній на заході голова райдержадміністрації Роман Кацмаза також привітав селян, зазначивши, що Мирони – село завжди чисте, причепурене. Це завдяки тому, що мироняни все роблять гуртом на чолі з активною старостою Лідією Михайлюк. Він нагородив почесними грамотами райдержадміністрації механізаторів ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» Володимира Кіндюка та Валерія Драганюка.

Чимало щирих слів звучало й у привітанні голови профспілки Балтського педагогічного коледжу Тетяни Притуляк та у відеозверненні народного депутата України Олексія Гончаренка.
Важливу місію подяки жителям села та сільгоспвиробникам, за її словами, виконала староста Лідія Михайлюк.

– Хочу подякувати всім вам за те, що ми активні, за те, що любимо своє село (ця любов обопільна!), за те, що ми сплатили у повному обсязі земельний податок як законослухняні громадяни. У нас немає жодної копійки заборгованості! , – сказала вона та подякувала сільгоспвиробникам «за доглянуті поля, дотримання сівозміни», за те, що «не тільки виснажується, а й підживлюється земля». За те, що люди працюють на цій землі, «не поїхали до Польщі, не шукають легкого хліба».

Найбільш активним мешканцям села (В. Зайцю, В.Гуті, О.Балтяну, О. Ярмаку, Д.Белюзі, В. М’ясківському, С.Мамченку, В.Радєву, Ю. Соколову, А. Чагодаєву, Р.Балтяну, О.Ткаченку, Я. Мінькову, І. Бондарю, Ю.Ляшенку, С.Яровому, О.Благодирю, О.Лисому та М.Свєтюхі), які побудували капличку на цвинтарі, було вручено подарунки.

На адресу всіх, кого вшановували на заході, звучали музичні вітання, виконувались танцювальні номери та інсценівки аматорами сцени місцевого будинку культури і сіл Гольма, Перейма, Лісничівка та Оленівка, колективом і вихованцями дитсадка та школярами.
З нагоди свята його учасники пригощалися іменинним тортом та запашною юшкою.

Людмила КАЛІНІНА.

Leave a Reply