Піщанська сільська територіальна громада – одна з новостворених в області, якій довелося не в рамках пілотних перетворень прагнути до спроможності, а в реаліях життя вклинюватись у процес децентралізації. Початок бюджетного року для неї збігся з необхідністю формування структури управління сільської ради та передачею її новоствореним структурним підрозділам певних повноважень, часто поєднуючи їх одразу у кількох сферах. Так запрацював відділ освіти, культури, молоді та спорту, який очолила Наталія ЦЕГЕЛЬНА. Про те, з чого починали і не тільки, вона розповіла під час нашої розмови.
— Наталіє Василівно, з чого починали?
— Довелось починати з розробки та затвердження положення про відділ, реєструвати його як юридичну особу, набирати нову команду і разом визначати стратегію розвитку, як рухатися далі. Минулої середи відбулася сесія Піщанської сільської ради, де затверджували 5 програм, розроблених відділом. Вони стосуються розвитку освіти, культури, національно-патріотичного виховання, оздоровлення та відпочинку, фізкультури і спорту на наступні 5 років. Планів багато, хоча карантин вносить в роботу корективи. Нові для нас сфери – культура, молодь та спорт. В цьому напрямку ми почали рухатися з нуля.
— Але вже маєте позитивний досвід?
— Так. У нас відбулося свято масниці, в якому були задіяні всі старостати та установи, які діють на території Піщанської територіальної громади. Було організовано виставки декоративно-прикладного мистецтва (вироби дітей та місцевих майстринь). Також приготували різні смаколики. Все було гарно, цікаво. Люди вже сумують за такими заходами. Хоча через карантин ми змушені корегувати свою діяльність, але намагаємось виконувати заплановане.
Цього тижня відбулися мітинги та покладання квітів біля пам’ятників і меморіалів Слави з нагоди 77-ї річниці визволення сіл від німецько-фашистських загарбників. 17-го березня – у Гербіному, 22-го та 23-го – в Піщаній, Шляховому, Ракуловому, Криничках та Пужайковому. Але через пандемію ці заходи – не масові. З цієї ж причини участь дітей у різних змаганнях та конкурсах відбуватиметься онлайн. Так, зокрема, готуємось до участі в онлайн-конкурсі «Сокіл-Джура» (патріотична гра).
— Що відбувається в освітній галузі громади?
— Ви, напевно, знаєте, що відділи освіти вже не проводять атестацію шкіл, як це було раніше. Цю функцію замінено на аудит, який проводитиме Державна служба якості освіти. Аудитори виїжджають на місця, вивчають ситуацію, роблять висновки, дають поради. Згідно з планом, наші школи мають пройти аудит: у вересні – Піщанська, наступного року – Пужайківська.
— Чи готові до цього?
— Звичайно. Я чотири роки працювала у відділі освіти райдержадміністрації, потім очолювала освітню комунальну установу, пропрацювала 15 років директором школи. Тому знаю алгоритм дій: з чого починати і куди рухатися, аби досягати результатів, і завжди намагалася підкласти плече. Нам дійсно протягом п’яти років вдалося чимало зробити. Такого покращення матеріально-технічної бази не пам’ятаю за останні років десять-п’ятнадцять. Це сталося, по-перше, завдяки реформі «Нова українська школа», адже вся початкова ланка була оновлена. Там свої вимоги. Ви знаєте, що кожна дитина має сидіти за окремою партою, використовуються «цеглинки», всі вчителі проходять відповідні курси, отримують сертифікати. Ті класи, де вже впроваджена НУШ, дуже різняться від старшої школи: вони забезпечені дидактичними матеріалами, мультимедійними дошками, ноутбуками, принтерами тощо. Для покращення матеріально-технічної бази закладів використовуємо різні можливості. У старшій школі меблі давно не замінювалися. Тому торік за рахунок залишків освітньої субвенції ми закупили у три класи парти, які регулюються під вікову категорію дітей. Обидві наші школи взяли участь в конкурсі проєктів, за умовами яких Балтська районна рада співфінансувала частину витрат. Хоча рекомендовано було подавати лише одну заявку, ми подали дві, сподіваючись, що якийсь з районів відмовиться від участі. Так і сталося. Тож завдяки депутатському корпусу районної ради та тим, хто працював над наповненням районного бюджету, ми закупили нове сучасне обладнання для харчоблоків: холодильники, м’ясорубки, овочерізки, мармитниці, плити. Закупили для харчоблоку Пужайківської школи нові столи, табуретки. Придбали ноутбуки. Завдяки співфінансуванню з бюджетів різних рівнів (в тому числі – районного) в Піщану придбано новий шкільний автобус.
У наших закладах також впроваджується інклюзивна освіта, на що держава виділяє кошти. 13 діток з особливими потребами вже навчаються в інклюзивних класах та виховуються в дошкільних підрозділах.
— Для них створюються якісь особливі умови?
— У кожному класі, де є дітки з особливими потребами, введено посади асистента-вчителя, а в дошкіллі – асистента-вихователя. В Пужайковому створили ресурсну кімнату, де такі дітки займаються, відпочивають. Для садочків закуповуємо відповідні дидактичні матеріали, іграшки згідно з методичними рекомендаціями та затвердженим переліком. В Піщанському дитсадку теж є дитина з особливими потребами, тож введено посаду асистента-вихователя.
— Тобто цей процес розпочато?
— Коли віднайшли фінансову можливість ввести посаду асистента-вихователя в дитячому садку, створили умови для дитини. Директор закладу, відвідуючи заняття і спостерігаючи за нею, відзначила рух вперед. Дитина стала зовсім по-іншому поводитися, освоїлася у новій для себе обстановці. Отже, це потрібно робити. Хоча для адміністрації закладів – це додаткове навантаження. Адже до виконання всіх інших вимог, в школі мають бути пандуси, забезпечений доступ до гігієнічної кімнати тощо. Є над чим працювати.
— На території громади функціонує два заклади загальної середньої освіти. Чи є проблеми з підвезенням дітей?
— У нас дітки підвозяться трьома автобусами. Тому, зрозуміло, потрібні кошти на запчастини. Пально-мастильними матеріалами забезпечені до кінця навчального року. Життя триває, постійно виникають якісь проблеми, але намагаємось їх вирішувати. З 1 січня, згідно з новим санітарним регламентом, учні, які проживають на відстані більше 2 кілометрів (замість 3-х, як було раніше) від закладу освіти, мають підвозитись до школи. Тому нами розроблено нові маршрути, якими передбачено додаткові зупинки. Це потребує використання додаткової кількості пального, що ми теж забезпечили. Наприкінці минулого року з районного бюджету було виділено 130 тисяч гривень на ремонт двох санітарно-гігієнічних кімнат (окремо – для дівчаток та хлопчиків) в Пужайківському садочку. Відповідно до норм вікової категорії встановили умивальники, електросушки. Три тижні тому ми з сільським головою відвідали заклади освіти. Цікавились не тільки дотриманням температурного режиму, використанням дезінфікуючих засобів в умовах карантину, а й потребами.
— На першій сесії сільської ради прозвучала пропозиція відокремити підрозділ дошкільної освіти від школи в Піщаній. Чи повертались до цього питання?
— У зв’язку зі зміною засновника освітніх закладів, які перейшли у підпорядкування відділу освіти, культури, молоді та спорту Піщанської сільської ради, ми внесли зміни до їх статутів та зареєстрували у новій редакції. У Піщаній все ще об’єднані школа та дитячий садок (Піщанський загальноосвітній заклад – заклад дошкільної освіти), але в майбутньому ми не виключаємо можливості їх відокремлення. Адже приміщення дитсадка знаходиться на різних територіях. Практика показала, що це викликає деякі незручності. Коли дошкілля знаходиться в одному приміщенні, як в Пужайковому, є змога моніторити роботу, а на окремих територіях – набагато складніше. Тому потрібно відремонтувати в дитсадочку приміщення для харчоблоку, пральні. Минулого року закупили сюди духовку, пральну машину. Придбали нові іграшки, адже м’які довелося прибрати: ними заборонено користуватися через карантин. На останній сесії сільської ради, знову відповідно до заявок, які надійшли від закладів освіти, виділено кошти на їхні потреби.
— Одещина з понеділка – у червоній зоні. Навчальні заклади забезпечені всім необхідним?
— Забезпечення закладів освіти деззасобами і масками тримаємо на контролі. Деззасобами вони забезпечені в повному обсязі, а маски плануємо придбати. Цього року дозволяється спрямовувати залишки минулорічної освітньої субвенції на забезпечення техніки безпеки, зокрема, – пожежної. Ми промоніторили ситуацію, маємо перезаправити наявні та придбати необхідну кількість нових вогнегасників. Залишок субвенції частково хочемо спрямувати на придбання масок, якими забезпечимо працівників закладів освіти. Також плануємо пів мільйона гривень із залишку субвенції використати на ремонт санітарно-гігієнічних кімнат в школах. Тут є внутрішні туалети, але вони вже потребують ремонту. Сподіваємось, що нам все вдасться. Планів багато, поступово будемо їх реалізовувати.
— З першого січня змінено й вимоги до харчування у школах. Як довелося перебудовувати роботу у цьому напрямку?
— Відповідно до нового санітарного регламенту заклади розробили двотижневе меню, яке затвердили у Держпродслужбі. В основному це стосується певних вимог щодо використання солі та цукру, ковбасних виробів, бо напівфабрикати ми заборонили використовувати ще до запровадження нових вимог. Буфетів у наших школах немає, тому й з продажем цукерок, чіпсів, сухариків та подібних шкідливих продуктів немає. Ми уклали угоду з постачальником. Відповідальна особа кожного закладу замовляє потрібні продукти харчування на 2 тижні. Коли постачальник доставляє продукцію, її якість та відповідність терміну зберігання згідно з сертифікатами перевіряє комісія. Якщо виявляються неякісні продукти, складається акт і їх повертають постачальникові. Він наступного дня має забезпечити заклад якісними продуктами. Ми дбаємо про здоров’я наших дітей.
— Як вплине нова реформа на здобуття профільної освіти мешканцями Піщанської громади?
— Відповідно до закону «Про освіту» на базі шкіл планується створення закладів освіти нового типу: коледжів, гімназій, ліцеїв тощо. Ліцеї забезпечуватимуть профілізацію, але їх створення залежить від можливості набрати 4 класи на одній паралелі. Ви знаєте, якою є демографічна ситуація. Тому, скоріш за все, буде створено всього-на-всього один ліцей у Балті, який обслуговуватиме дві громади.
Також змінилися вимоги й у сфері інклюзивної освіти. У нас немає інклюзивно-ресурсного центру для обслуговування діток з особливими потребами. Відповідно до закону такий центр створюють у мікрорайоні, де налічується більше 2000 дітей. Такий центр є на території Балтської громади. Ми плануємо співпрацювати з ним та укласти угоду на обслуговування наших діток. У 2021 році така вимога є обов’язковою до виконання.
Відбулися й зміни, які впливають на професійну підготовку педагогічних працівників. У вересні минулого року були ліквідовані методичні кабінети. Натомість створюються центри професійного розвитку педагогічних працівників. Згідно з положенням, яке розробило міністерство освіти, кожен з таких центрів має обслуговувати не менше 200 педагогів. Отже, створювати такий центр ми не можемо. Тому співпрацюватимемо з центром, створеним на території Балтської громади. Ми обговорили всі наші проблемні питання та перспективи, зустрівшись за «круглим столом» з керівниками закладів, обговорили плани на майбутнє, участь наших учнів у олімпіадах, конкурсах тощо, намітили стратегію розвитку освіти. Йшлося й про обов’язковий щорічний медичний огляд працівників закладів загальної освіти та їх дошкільних підрозділів. Сьогодні послуги нам пропонує Балтська багатопрофільна лікарня за визначеними тарифами. В умовах децентралізації нам доводиться рахувати кожну копійку, тому можемо скористатися й альтернативними пропозиціями. На даний час ситуацію вивчаємо.
— Нова українська школа через рік з початкової освіти перетинає рубіж середньої. Чи готуєтесь вже до цього?
— Поступово готуємось. В першу чергу це стосується підготовки педагогічних кадрів. Протягом поточного року всі вчителі, які впроваджуватимуть НУШ у п’ятому класі, пройдуть відповідне навчання на курсах. Також школи мають бути забезпечені підручниками згідно з програмою навчання, класи – підготовлені згідно з вимогами НУШ в п’ятому класі. Як тільки надійдуть методичні рекомендації, будуть здійснюватись відповідні закупки. Вимога залишається незмінною: їх здійснення відбувається за умов не менш як десятивідсоткового співфінансування з місцевого бюджету, все інше – з державного. Але ми вже поступово формуємо новий освітній простір, кабінети, коридори.
— Наталіє Василівно, на вашу думку, об’єднання питань освіти, культури, молоді, спорту в одному відділі дасть очікуваний результат?
— Так. Ми розробили план роботи відділу, в якому передбачено щоквартальне проведення засідань колегій. Розподілено роботу таким чином, щоб до участі у засіданнях та до співдоповідей з окремих питань будуть залучатися керівники освітніх закладів, їх заступники, директори закладів культури. Будемо спільно працювати. Якщо, скажімо, йтиметься про підготовку до якогось масового заходу, то до його організації підключатимуться всі. Працівники закладів культури мають розуміти, які завдання є в освіті, а працівники освіти – те, над чим працюють клуби, бібліотеки. Так спільною командою будемо рухатися вперед. Ми це відчули, коли готували свято масниці. Дружно, згуртовано, перед кожним було поставлено завдання. Учасники, задіяні в організації заходу, виявляли ініціативу, працювали над сценарієм, вносили пропозиції. Свято пройшло весело, згуртовано. Це і є результат спільної роботи.
— Такі заходи об’єднують. Дякую вам за розмову, і – ваші побажання громаді!
— Побажання? По-перше, щоб карантин, нарешті, завершився, щоб люди були здорові. А якщо і є поряд з нами хворі, щоб ми були толерантними до них, знаходили можливість їх підтримати, допомогти. Хочеться, щоб все було гаразд у нашій громаді, щоб в країні було стабільно й затишно. У наш такий непростий час хочеться побажати людям достатку, аби мали за що жити, забезпечувати свої родини. А ми робимо все для розвитку культурної, освітньої сфер, молоді та спорту, щоб у нашого молодого покоління було майбутнє.
Бесідувала
Людмила ШЕЛИХ.
About The Author
