Наша зустріч з головою районної ради Олексієм Пантілєєвим відбулась напередодні професійного свята – Дня працівників місцевого самоврядування. І це визначило напрямок нашої розмови…
– Ефективне місцеве самоврядування – необхідна умова для нормального функціонування будь-якої демократичної держави. Ви, як очільник району, напевно, найкраще це відчуваєте…
– Звичайно. Підтвердженням тому є шлях, яким Україна йшла до реформ. По-різному до цього йшли й інші країни, тому у світі ми спостерігаємо кілька моделей місцевого самоврядування, відмінності яких – у взаєминах місцевих органів між собою та центральною владою. Ми з вами живемо у нелегкий, але цікавий час, коли громади окремих населених пунктів можуть самі визначати долю своєї адміністративно-територіальної одиниці. Ми є свідками формування нової держави, коли під призмою вирішення важливих місцевих проблем формується політика центральної влади. До речі, Балтщина здавна відрізнялась своїм прагненням йти попереду. Напевно, причиною тому було надання колись місту «магдебурзького права», яке вивело його з-під юрисдикції місцевої адміністрації і запровадило міське самоврядування з виборною владою. Таке право надавалось далеко не кожному місту в Україні та в інших державах.
– Ви неодноразово бували на різних заходах за участю закордонних знавців місцевого самоврядування. Що це дало?
– Знання зарубіжного досвіду організації місцевого самоврядування дозволяє проаналізувати їх досвід та помилки, допомагає підвищити ефективність здійснення реформ в Україні. І ми бачимо, наскільки інтенсивним став обмін досвідом щодо здійснення децентралізації. Хтозна, можливо завдяки цьому в процесі децентралізації утвориться своя, відмінна від інших, модель представницької влади у нашій країні.
– Якою бачите перспективу районних рад?
– Бачу такою, якою вона була озвучена у перспективному плані з децентралізації. Його пропонували три роки тому. Це, в першу чергу, укрупнення районів: замість 450, які сьогодні є в Україні, пропонувалось створити близько 150. І, природньо, мають бути виконкоми при районних та обласних радах. Коли ми говоримо про децентралізацію, то для чого передавати управління райдержадміністраціям?! Ще при президентові Кучмі склалась парадоксальна ситуація, коли від районних рад забрали виконкоми і передали законодавчим шляхом у державні адміністрації, тим самим посиливши президентську гілку влади, знівелювавши роль районних рад в управлінні територією. Сьогодні відповідальність перед людьми начебто несуть районні ради разом з депутатами, але реальні повноваження лежать на державних адміністраціях, які відповідають лише перед вищестоящим керівництвом. На мій погляд, якби районні ради, куди люди обирають депутатів, мали повноваження та обов’язки виконавчої влади, це був би зовсім інший підхід до здійснення самоврядування. Ми бачимо це на прикладі новостворених громад. Скажімо, Балтська громада по площі та кількості населення перевищує територіальну громаду, підпорядковану районній раді (ми не говоримо сьогодні про межі району, які, фактично, не змінилися – ще один парадокс), але об’єднує у собі виконавчу та представницьку гілки влади. І добре з цим справляється: люди знають, куди і до кого звертатися, а не бігають по владних коридорах. Ось ця модель вже показала себе позитивно на практиці.
– Про що йшлося під час засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування в Одесі, у якому Ви зовсім недавно взяли участь?
– Розглядалось одне з важливих питань – стосовно фінансування об’єктів комунальної власності. Учасники засідання внесли свої пропозиції та зауваження. Зокрема, коли йшлося про соціально-економічний розвиток області, присутні відзначали, що у деяких районах кошти з фонду розвитку обласного бюджету були виділені на ті потреби, які, в принципі, керівництво районів не вважало першою необхідністю. І навпаки, те, що вважали за необхідне профінансувати, було проігнороване. Аби такого не відбувалось, було досягнуто домовленості про тісну співпрацю з депутатами обласної ради. Саме від них залежатиме донесення позиції керівництва районів до депутатського корпусу обласної ради, аби це враховувалось під час формування бюджету області. Хочу відзначити, що в нашому районі цього року ми вже налагодили таку співпрацю. В результаті у район надійшли додаткові кошти, непередбачені бюджетом на 2017 рік. Детальніше про це ви дізнаєтесь з мого щорічного звіту, який я озвучу на початку наступного року на сесії районної ради. Думаю, що 2018-й рік буде ще більш продуктивним та корисним для всіх мешканців району.
– Очільник області Анатолій Урбанський назвав відсутність проектно-кошторисної документації на виконання робіт на об’єктах, які планується ремонтувати, реконструювати чи модернізувати, однією з основних проблем, яка ускладнює виділення коштів регіонам…
– Так. Потрібно передбачати кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації в районному бюджеті, адже тільки за її наявності можна претендувати на обласне чи державне фінансуван-ня об’єктів.
– Про дороги також говорили?
– Нас цікавила не тільки перспектива ремонту шляхів, а й вжиття заходів щодо збереження відремонтованого полотна від руйнування, зокрема, встановлення вагових комплексів для контролю за перевезеннями вантажівками. З обговорюваних була й тема інвентаризації земель та проведення земельних аукціонів. Це важливий ресурс наповнення місцевих бюджетів.
– Які рішення районної ради ви вважаєте доленосними і хто з депутатів був найбільш активним у їх втіленні в життя ?
– Було прийнято чимало цікавих і необхідних рішень для розвитку галузей освіти, медицини, культури. Серед них – надання статусу опорної Пужайківській НВК ЗОШІ-ІІІ ст.-ДНЗ, перетворення, яких зазнала центральна районна лікарня тощо. Щодо активності депутатів – не хочу, та й не можу нікого виділити. Всі активні, всім вдячний, адже вони виконують свої обов’язки на громадських засадах, знаходять можливості відволікатись у свій робочий час. Звичайно ж, депутати, обрані мешканцями сіл, що знаходяться на території, підпорядкованій районній раді – більш активні, вони знають проблеми зсередини і знають, на що звертати увагу. Так вийшло, що районна рада складається не тільки з таких депутатів, а й з обраних на території об’єднаної громади. Я вдячний їм за те, що знаходять час брати участь в житті району. З розумінням ставлюся й до депутатів, які займають керівні посади в міській раді (і такі у нас є!), бо їм справді важко іноді приймати рішення, які йдуть у розріз з інтересами об’єднаної громади, але на користь мешканців сіл району. В той же час я розумію, що в районній раді громада має своє лобі. Говорячи про них, згадую фразу з відомого серіалу, де один з героїв сказав: «Робота важка, але хтось же повинен її виконувати!».
Користуючись нагодою, вітаю всіх депутатів та працівників органів місцевого самоврядування – від старостатів громади, сільських рад та районної ради до обласної – з професійним святом! Бажаю успішної, плідної роботи на благо мешканців нашого краю.
<li>Бесідувала Людмила ШЕЛИХ•