ТАКИМ вчителя фізики, винахідника і волею долі – начальника відділу освіти Балтської міської ради Петра КУЛИКА можна побачити у відео на YouTube, де він розповідає, як зібрати генератора, запропонувавши й власну новацію для підвищення його ефективності. Саме цього генератора, виготовленого власноруч, Петро Кулик передав для потреб ЗСУ, коли Балтська громада відправляла захисникам черговий волонтерський вантаж. Тема актуальна, зважаючи на нещодавні відключення електроенергії. Це й стало приводом для нашої зустрічі. Але в першу чергу говорили про проблеми та перспективи освітньої галузі громади в умовах воєнного стану.
— Петре Янковичу, війна змінила наше життя. Яким 2022-23 навчальний рік є для освітніх закладів громади?
— Так, рік війни вніс свої корективи у навчально-виховний процес і одним з його головних показників стала наявність сховищ у школах та дитячих садках. Адже без цього їхня робота була б просто неможливою. На сьогодні у нас фактично всі заклади освіти забезпечені власними укриттями або сховищами, які знаходяться поблизу, і, відповідно, використовуються згідно з угодами, укладеними з їх власниками. Другим важливим аспектом є можливість облаштування дистанційної форми роботи. Адже ми проходили це у різні періоди (в залежності від зовнішніх обставин), які могли бути довготривалими, або, як тепер, – три дні, коли заклади вимушено переходили на дистанційну форму навчання. Та саме під час довготривалого періоду навчання онлайн показником їх готовності є забезпечення високошвидкісним інтернетом, відповідною технікою. Станом на сьогодні усі школи громади (міські та сільські) мають високошвидкісний інтернет-зв’язок і практично дві третини з них забезпечені власною комп’ютерною технікою. Також, у рамках державної ініціативи «Ноутбук кожному вчителю» вже відбулося дві поставки ноутбуків та Chromebook для педагогічних працівників, аби вони могли якісно в критичний момент забезпечити навчально-виховний процес. Ми готові до впровадження навчальних дій у реальності, але, я хочу підкреслити, що дистанційна форма роботи неможлива без взаєморозуміння дітей, педагогів і батьків. І саме на батьків покладається функція безпосереднього контролю за участю дитини в дистанційній формі навчання. Адже педагогічний працівник у цьому випадку позбавлений такої можливості. Тому роль сім’ї в дистанційній освіті, як ніколи, зростає. Дуже велике прохання до всіх батьків, звернути на це увагу саме задля того, щоб дитина могла отримати якісні знання.
— Тривалий період із щоденними кількагодинними вимкненнями світла теж змусив перелаштовувати навчально-виховний процес?
— Так, безумовно, це ще один виклик, але ми його, на мій погляд, відносно успішно подолали. Нам вдалося отримати потужні генератори для всіх великих котелень, які потребували модернізації. А також – енергоощадні насоси, котрі дозволяють під’єднатися до цих генераторів й забезпечувати тепло у приміщеннях. За сприяння керівництва громади маємо можливість організувати ще й процес харчування дітей під час вимкнення електроенергії. Тепер всі міські заклади забезпечені альтернативними джерелами приготування їжі, що дозволяє і цю сторону навчального процесу зробити відносно якісною.
— Тема харчування порушувалась нещодавно й на сесії міської ради. Головний акцент зроблено на контролі за якістю приготування їжі для дітей. Ви теж цей процес контролюєте?
— Безумовно, відділ освіти (і взагалі Балтська міська рада) приділяє значну увагу харчуванню дітей, адже ми розуміємо, що фізіологічна потреба у прийомі їжі нікуди не дівається. Намагаємось організувати всі види власного контролю саме задля того, щоб кожен з батьків був впевнений, що, приймаючи їжу, його дитина убезпечена від негативних наслідків. Ми провели нараду керівників закладів саме з питань організації харчування дітей за участю міського голови, його заступників, начальника фінансового управління, де детально обговорили всі ризики, з якими стикаємось. Бо ми розуміємо, що сьогодні вони дійсно існують. Ви задавали запитання про відключення світла – це теж один з ризиків. Адже більшість побутових приладів у їдальнях живляться електричною енергією. Тому питання роботи морозильних камер, холодильників, електроплит тощо – це складний процес, який немає сьогодні однозначного вирішення. Іноді не завжди удається приготувати її на пару або запекти, якщо раптово станеться вимкнення світла. Бо потужність генераторів в першу чергу спрямована на забезпечення приміщень теплом. Тому їжа доводиться до готовності з використанням інших альтернативних джерел, хоча вже й з обмеженням технологічного процесу. Але ми намагаємося максимально, знову ж таки, підкреслюю, наблизити цей процес до законодавчих норм.
— Як навчальні заклади регулюють потік учнів під час очного навчання? Адже загроза повітряних атак залишається високою.
— Практично всі заклади, за винятком двох (Сінненська та Коритненська гімназії) працюють в одну зміну. Кількість місць у захисних спорудах дозволяє це робити. Сінненська і Коритненська гімназії працюють у дві зміни або, як ми кажемо, у підзміну. Зранку до школи йдуть учні початкової школи, а потім (з 11-ї години) – 5-9 класи, що дає можливість організувати повноцінний навчально-виховний процес.
— Чи є проблеми з підвезенням школярів?
— Станом на сьогодні ми забезпечені транспортними засобами, які підвозять дітей. Водії проходять обов’язкові передрейсові та післярейсові обстеження. В цьому питанні ми співпрацюємо з нашим центром ПМСД, де надається дана послуга. Також наказом керівників закладів призначені відповідальні особи, які відповідають за передрейсовий технічний огляд автомобілів. Це дозволяє подбати про безпеку руху в різні пори року.
У період негоди міськкомунгосп вчасно дороги розчищає, посипає їх, теж дбаючи про безпеку руху шкільних автобусів. За кожним транспортним засобом закріплений вихователь, який приймає та обліковує учнів, контролює їх безпеку під час руху, і, так само – по завершенню занять у школі, відпускає дітей з автобуса додому.
— Чи можете прокоментувати питання щодо можливого закриття шкіл в селах, яке було порушено на сесії міської ради?
— Чому саме тепер це питання виникло достатньо гостро? Тому, що цього року практично вся освітня галузь України недоотримала понад 20 відсотків освітньої субвенції. А це кошти, які направляються на заробітну плату педагогічним працівникам. Тому й постало питання: якою ми бачимо освіту громади в майбутньому, куди будемо рухатися? Ми сьогодні разом з депутатським корпусом намагаємось обговорювати всі ці питання. Але маємо розуміти, що це проблема не лише освітньої галузі. Під час засідання одного з «круглих столів» досить вдало, на мій погляд, висловився директор нашої лікарні, який сказав, що настав час, коли будь-яка послуга (чи то медична, чи то освітня) оплачується в залежності від кількості її споживачів. Тобто хочемо ми цього чи ні, але маємо навчитися жити за кошти, які ми заробляємо. Якщо держава виділила певну суму на одного споживача (учня), відповідно кожен заклад має вписатися в цю суму. Стосовно освітньої галузі. Вона в громаді достатньо розгалужена, має широку логістику. З крайніх точок, таких, як Березівка, Саражинка, Пасицели, Чернече навіть до Балти доїхати проблематично: треба більше години. Це при тому, що сьогодні практично кожен, навіть з найбільших сільських закладів, не вкладається в обсяг освітньої субвенції. Тому, напевно, нам потрібно приймати дуже виважене рішення з розумінням того, що принаймні найближчі 5 років збільшення освітньої субвенції не буде і фінансова ситуація навряд чи покращиться. Є й друга сторона цієї проблеми: за будь-якою оптимізацією стоять педагогічні працівники, їхні сім’ї. Адже робота в школі – це спосіб утримання їхніх родин. Процес цей складний, але маємо вчитися жити за заробленими коштами. Тому питання оптимізації актуальне, болюче.
— Ситуація з дитячими садками краща?
— З дитячими садками ситуація краща, адже вони утримуються за кошти міської громади. Ці кошти передбачені у бюджеті на 2023 рік і у нас не стоїть гостро питання щодо закриття якихось дитячих садочків. Проблема може виникнути, якщо діти перестануть відвідувати дитячу установу або десь катастрофічно зменшиться народжуваність.
— Цьогорічним випускникам, як і минулого року, спростили умови завершення навчання в школі та знову ввели мультимедійний тест. Ваша думка з цього приводу?
— Чи проводити тестування? Моя точка зору – так, потрібно. Це об’єктивний зріз знань і реальна можливість вступити до вишів саме тим, хто вчиться якісно. На жаль, процес прийняття необхідних рішень затягнувся, це мали б зробити ще до нового року. Необхідні зміни до законодавства внесли лише 23 лютого. Принаймні тепер ми точно знаємо, що випускники 2022-2023 року звільнені від складання державної підсумкової атестації. А вступне випробування для бажаючих здобути вищу освіту проводитиметься у форматі НМТ та міститиме завдання з трьох предметів. Двох обов’язкових – українська мова і математика, і одного предмета – на вибір вступника: історія України, іноземна мова, біологія, фізика або хімія. Тестування відбуватиметься протягом одного дня.
— Петре Янковичу, ви віддали генератор власного виробництва на потреби ЗСУ…
— Це не власне виробництво, це – «повтор». Я – вчитель фізики, читаю чимало цікавої літератури і в час, коли постала гостро проблема, я зібрав генератор. Скажу чесно, це те, що кожен повинен робити на своєму місці. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну я сам собі задав запитання: «А що зробив ти, Петро Кулик (не як начальник відділу освіти, а як пересічний громадянин), для того, щоб наша перемога стала ближчою? Не те, що школи плетуть маскувальні сітки, не те, що виготовляємо окопні свічки, тушонку – це все робили ми. А що ти особисто зробив для перемоги?». І для себе я прийняв рішення, що з кожної зарплати маю перераховувати певні кошти на Збройні Сили України для того, щоб підставити своє власне плече для здобуття перемоги. Генератор – один з тих кроків, які я повинен був зробити. Адже кожен наближає перемогу, як може.
— Але ж це не тільки фінансові вкладення, а й вміння.
— Я думаю, що це данина тим знанням, які держава у мене вклала.
— Дякую за відверту розмову.
Бесідувала Людмила ШЕЛИХ
About The Author
