ПЛОДОЖЕРКА СХІДНА – ВОРОГ САДІВ

Карантинний вид. Батьківщиною є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України. Поліфаг, пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо яблуню, грушу, абрикос, сливу, айву, мушмулу, глід, вишню, черешню, мигдаль, лавровишню.

Метелик з розмахом крил 11 – 15 мм; загальне забарвлення буруватосіре,. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, спочатку білувате, пізніше світлооранжеве. Гусениця першого віку молочнобіла, другого — жовтуватобіла, третього — сіруватобіла, четвертого й п’ятого віків — червона, голова коричнева, грудний щиток жовтий. Лялечка — 5,3 – 7,7 мм, коричнева, з двома рядами шипиків. Перед вильотом метелика лялечка набуває чорного забарвлення.

Зимують гусениці, які завершили розвиток, у щільному шовковистому коконі в рослинних рештках у радіусі пристовбурних кругів, у тріщинах кори, ґрунті, муміфікованих плодах, тарі та інших укриттях. Заляльковуються за середньодобової температури 9 – 10 °С у період розпускання бруньок персика і айви (в середині березня). У третій декаді квітня, наприкінці цвітіння персика, починається літ метеликів. Тривалість життя метеликів улітку — 7 діб, восени — 20 – 25 діб. На 3 – 6-ту добу після вильоту самки починають відкладання яєць по одному на нижній бік листків, на верхівки й кору молодих пагонів, брунькові лусочки, чашолистки та неопушену поверхню плодів. Тривалість ембріонального розвитку — 6 – 12 діб навесні, 3 – 6 діб улітку і 5 – 16 діб восени. Гусениці проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.

Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння.

 Заходи захисту від шкідника:

1. Карантинні. Є об’єктом зовнішнього і внутрішнього карантину.

2. Агротехнічні. Осіння оранка й обробіток ґрунту пристовбурних кругів. Очищення штамбів від відмерлої кори. Систематичне зрізання й спалювання пошкоджених пагонів. Збирання та утилізація пошкодженої падалиці.

3. Біологічні. Розвішування випарників феромону з метою дезорієнтації самців.

4. Хімічні. Обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами перед цвітінням і через 3-4 доби після цвітіння. В подальшому – обприскування інсектицидами, спрямоване на придушення плодожерок та інших шкідників.

Державний фітосанітарний інспектор Олена ПАРПУЛАНСЬКА

Leave a Reply