«Процес децентралізації поєднує нас у наших цілях та завданнях»

– Олексію Анатолійовичу, минає рік з дня вашого обрання головою районної ради. Яким він був для вас? Не пожалкували, що проміняли успішний бізнес на часом невдячну роботу?
– Не жалкую, навпаки, вдячний депутатам, які висунули мою кандидатуру на голову ради та підтримали. Цей рік був непростий, перед нами стояли непрості завдання, Наше суспільство значно розшароване, але сподіваюсь, що спільними зусиллями ми зможемо змінити ситуацію на краще.
– Розшарування суспільства на дуже багатих і дуже бідних – маєте на увазі?
– Так. Коли є дуже багаті і дуже бідні, то правила ігри диктують багаті, а бідними дуже легко маніпулювати, бо вони заклопотані думками про пошук засобів існування. В усіх країнах з розвинутою економікою підтримують розвиток середнього класу, який у структурі суспільства представлений у більшості. Маємо підтримувати мілкий та середній бізнес. Тоді й держава розвиватиметься. Якщо ми йдемо до Європи, маємо примати європейські цінності.
На фоні децентралізаційних процесів, якою бачите роль районної ради?
– Є перспективний план формування територій об’єднаних громад в Україні, де теоретично прописана не тільки їх роль, а й майбутніх районних рад: трирівнева система адмінустрою України з центрами в областях та районах залишиться. Але районів стане значно менше.
– Ви вважаєте це правильним?
– Правильним – те, що районні ради залишаться, чи те, що їх стане менше?
– Цікава ваша думка про те, й інше.
– Потрібен час, аби все розставити по своїх місцях. Але, на мій погляд, такі функції держави як соціальний захист населення (утримання дітей-сиріт, надання допомог та субсидій і подібне), управління структурними підрозділами МНС, поліції, центрами зайнятості (можна посперечатись щодо їх доцільності, але вони існують) тощо не можна передавати на місця. Ведення відповідних реєстрів має бути не місцевим, а загальнодержавним. Масштаб країни такий, що повністю без проміжного органу управління в райцентрах не обійтись: такі функції не можуть повністю переходити у горизонталь. Вони мають бути поєднуючою ланкою між громадами та виконавчими органами держави. Цілком природнім буде поєднання у районну раду територій з більшою кількістю об’єднаних громад, аби таким чином уникнути дублювання і більш раціонально використовувати навантаження на служби, які виконуватимуть функції держави.
– Як вважаєте, слід повернути районним радам делеговані райдержадміністраціям повноваження та створити виконкоми?
– Мені здається, що на рівні районів роль виконкомів відпадає сама собою. Моє бачення: функції, які буде виконувати районна рада, не потребуватимуть втручання виконкомів. Роль райдержадміністрацій прописана через створення префектур з контролюючими функціями.
– Я пам’ятаю ваш вислів про те, що депутатський склад районної ради представляє всю територію району разом з населеними пунктами об’єднаної громади. Початок 2016 року дещо змінив географію району. Сьогодні район – окрема від об’єднаної громади «республіка»?
– Я не вважаю об’єднану громаду та районну раду окремими «республіками». Не бачу громаду окремо від району. Процес децентралізації, який ми розпочали, навпаки, нас поєднує у наших цілях та завданнях. Ви відвідуєте сесії районної ради і бачите, що депутати, обрані від населених пунктів, які увійшли в громаду ,так само щиро вболівають за долю району, приймаючи ті чи інші рішення.
– На вашу думку, об’єднання сільрад навколо Піщанської – на часі ? Чи нова об’єднана громада матиме перспективи стати спроможною?
– Чи на часі – вирішувати людям: процес об’єднання носить добровільний характер. Наскільки буде спроможною об’єднана громада (байдуже навколо якої сільради – Пужайківської, Піщанської чи іншої вирішать об’єднатись) – покаже час. Але сьогодні ми бачимо, що доходи як громади, так і сільських рад, які вже об’єдналися ,збільшилися порівняно з попередніми роками за рахунок змін у Бюджетному кодексі, збільшення джерел наповнення місцевого бюджету тощо. Я – тільки за розвиток децентралізації. Якщо вже розпочали, то зупинятись не варто.
– Колектив «Народної трибуни» виявив бажання взяти участь у добровільному реформуванні газети, визначившись зі способом роздержавлення у 2017 році. Цей процес, власне, вже розпочатий рішенням районної ради про вихід із засновників. Ваше ставлення до позбавлення районки «комунальності»?
– Прийнято закон про реформування комунальних ЗМІ і ми повинні його виконувати, ним передбачено кілька шляхів роздержавлення. Редакція обрала свій шлях. Щодо позбавлення районки «комунальності», скажу, що засоби масової інформації повинні бути незалежними, І коли у них не будуть у засновниках органи місцевої влади, вони самі вирішуватимуть, які публікувати матеріали, кого хвалити, кого – ні. Головне, щоб це відбувалось не тільки в рамках закону, а й моральних принципів, з донесенням об’єктивної інформації. Адже з моменту набрання газетою самостійності, може виникнути спокуса заробляти кошти будь-якими шляхами.
– Ви на своїй сторінці у Фейсбуці написали: «Сьогодні заніс у мінфін чергового листа щодо фінансування (точніше, нефінансування) нашої ЦРЛ. Сподіваюся, наші лікарі все ж будуть почуті. “Надія вмирає останньою”». То як – з надією?
– Все, що залежить від районної влади, ми робимо. Я знаю, що й міський голова теж докладає всіх зусиль для того, щоб наша лікарня продовжила існування, бо маємо що зберігати: матеріально-технічне забезпечення і, головне, кваліфікованих спеціалістів. Таким складом лікарів не можуть похвалитися інші районні лікарні. Буде дуже сумно, якщо держава нас не почує. З наступного року в країні почне впроваджуватися страхова медицина. На базі нашої центральної районної лікарні буде створений діагностичний центр, з якого впроваджуватиметься страхова медицина в районі. Думаю, все буде добре…
– На початку вересня ви брали участь в економічному форумі у Польщі. Що це вам дало?
– Те,про що нам вже так багато говорять: досвід Польщі. Можливо, не дуже патріотично так говорити, але хотілося б сьогодні рівнятися на Польщу, яка за той же період незалежності, який пройшла Україна , досягла більших результатів у своєму розвиткові, враховуючи ще й те, що наша країна мала, на мою думку, кращий потенціал для цього. На жаль, не скористались. Участь у економічному форумі дала досвід втілення децентралізації: краще один раз побачити, ніж сім разів почути. У форумі, який вже традиційно щорічно проводиться, взяли участь прем’єр-міністри чотирьох країн, в тому числі – з України. Це свідчить про те, наскільки в Європі серйозно ставляться до процесів реформування в нашій країні. Думаю, ми повинні скористатися таким шансом доброго ставлення до нас.
– Ви – активний користувач Фейсбуку. Тож знову про публікацію на вашій сторінці: «Достатньо зрозуміти одну просту істину: ображені намагаються образити… Щасливі – ощасливити (Екхарт Толле)». Марно питати ,чи ви з цим згодні… А що людині потрібно для щастя?
– Мир, злагода, любов в сім’ї… Головне – мир! Українським родинам потрібен мир, щоб не було нової мобілізації у зону АТО, щоб воїни повернулись додому, щоб жінки побачили чоловіків, матері – синів та дочок, діти – батьків. Український народ працелюбний: буде пшениця колоситись, будуть столи накриватись, буде щастя в родинах.

Бесідувала Наталя ТАРАСЕНКО.

  • Leave a Reply