Прощавай район? Балта — «в шоці». Коментар Оксани Піднебесної

Оксана ПІДНЕБЕСНА, регіональний радник Асоціації міст України.

О.Піднебесна:— Оті «повстання» з приводу розміщення районних центрів — все марно. Поставте тим, хто підіймає хайп (піар, галас тощо- ред.) навколо районів, головне запитання: нащо їм конкретно потрібен район? Я особисто досі не отримала відповіді.
Реформа адмінустрою передбачала скорочення недолугої системи та кількості управлінців від самого початку. Бо сучасні межі районів, які створювались ще за радянських часів, давно втратили свою актуальність. Адже в нинішніх районах менше людей, і ще менше кадрового потенціалу. 80% послуг люди вже мають отримувати у своїх ОТГ. І дуже добре, що вони вже затверджені урядом. І це справді перемога.

     У нових районах в Одеській області з центрами в Подільську, Одесі, Роздільній, Білгород-Дністровському, Болграді, Ізмаїлі будуть зосереджені територіальні органи виконавчої влади: суди, прокуратура, поліція, геокадастр, податкова, Держпродспоживслужба, Пенсійний фонд тощо.

     Я навіть вже перестала критикувати владу з приводу того, що робиться на півдні області. Можливо й краще з точки зору держави, аби центр був у Болграді? Може центральна влада спеціально це робить з таким корисним умислом, зміцнюючи українську владу на місцях?
Мова йде не про те, що людям доведеться добиратися до центрів за 100 кілометрів. Не люди мають добиратися, а оті префекти (що мають замінити голів держадміністрацій – ред.) хай думають над тим, як виїжджати на місця. Гадаю, що на територіях таких ОТГ, як Балтська, залишаться суди та інші територіальні представництва органів виконавчої влади. У нас і так вже відбулися скорочення Держпродспоживслужби, Пенсійного фонду, податкової тощо. Бо влада розуміє, що їй не потрібна така кількість представництв, аби виконувати свої повноваження. Держава змінюється не тільки для комфорту громадян, а й для ефективного (прозорого, доступного) процесу роботи державних органів. Тому йде реформування районів для того, щоб, по-перше, не «розпорошувати» чиновників, не витрачати на них величезні кошти, щоб сформувати якісні, ефективні осередки виконавчої влади — для людей. То навіщо оцей весь галас?!

Минулого вівторка я брала участь у онлайн конференції, де одним зі спікерів був В’ячеслав Негода. Тема присвячена районам. На запитання: «А чого нас не запитали? Ми будемо з плакатами стояти!», він відповів, що вирішувати, де розміщувати органи виконавчої влади, в яких районах, – це виключно питання державних повноважень і люди на це не мають впливати. Людей питали, коли йшла реформа місцевого врядування, утворення ОТГ. На самовизначення — хто в якій громаді хоче бути, дали 5 років.

Можливо й правильно в уряді роблять, бо ми бачимо, якою є необізнаність населення щодо державних інституцій, реформ. На півдні у нас взагалі у 8 районах за шість років не утворили жодної громади. Тепер у них будуть зміни.

І ще таке зауваження. Президент Володимир Зеленський подавав свої зміни до Конституції, де префектів (мають замінити теперішніх голів держадміністрацій – ред.) наділяють повноваженнями мало не прокуратури, що вони будуть контролювати, відміняти рішення органів місцевого врядування. Про це говорив і Негода, і ми — в Асоціації. Цей законопроєкт відхилили під тиском неурядових організацій, в тому числі нашої Асоціації міст України. Не може бути, щоб префект мав абсолютні повноваження. Це вже узурпація влади. Поки що до нас дослухаються, бо дуже багато законопроєктів, у тому числі і й з бюджетних питань, приймаються з урахуванням думки Асоціації міст. У нас є свої пропозиції і зараз керівники ОТГ звертаються до народних депутатів, щоб вони проголосували за наш законопроєкт зі змінами до Бюджетного кодексу, де мають залишитися у громад 70% (а не 60%) ПДФО, акцизний збір та ще декілька видів надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема, йдеться про фінансовий ресурс — пайові внески, який ми відстояли.

Це важливо. Тому я завжди кажу, що у нас демократична держава, у нас дослухаються до голосу громадських, неурядових організацій. Ми повинні радіти, що процес адмінреформи йде до завершення. Не все так песимістично. За тим, як Україна запроваджує демократичні перетворення, спостерігає й міжнародна спільнота. Це справжня демократія, коли людина на місцевому рівні, а не в умовах вертикалі влади, отримує 80% всього пакету послуг. У нас поступово все це йде до того, але вже й тепер нашу місцеву владу можна змусити працювати якісно. Треба пояснювати це людям, особливо тим, хто бідкається: як же ми будемо без району?

Кор.: Раніше йшлося про формування округів, а тепер – про укрупнені райони.

О.Піднебесна: — Округи або повіти – є ще такий термін. Це ще обговорюється. Так само, як і поняття «префект». Наша асоціація, наприклад, пропонувала внести назву «урядник» — це б відповідало семантиці (представник держави, уряду). Тим більше, що префект звітуватиме уряду, а не президенту. Але поняття округів (повітів), урядників (префектів) можна ввести лише через зміни до Конституції. Та Верховна Рада не встигає це зробити до виборів, тому ми поки що лишаємось у такому перехідному періоді з районами і навіть із районними радами. І тому щодо цього у мене також велике запитання: можливо, будемо обирати не тільки голів ОТГ, депутатів ОТГ, старост , а ще й – депутатів районних рад. Можливо, це буде тимчасово, як перехідний етап, поки парламент не внесе зміни до Конституції.

Кор.: — Та райради – вже рудимент . Чи потрібно це робити?

О.Піднебесна: — Так, рудимент. Юрій Ганущак (директор Інституту розвитку територій) наголошує, що це взагалі відкат до феодалізму. Але, на жаль, депутати ще не проголосували за зміни до Конституції . Не тому, що погані, а тому, що всі пропозиції ще не узгоджені до кінця. Я так розумію, що ще не визначено, як укрупнені райони називатимуться: округами чи повітами. Тож поки що ми йдемо в 2021 рік з ось такими місцевими виборами.

Кор.:— Чи немає загрози, що новостворені районні ради будуть розпоряджатися фінансами громад?

О.Піднебесна: — Є ризик, що на місцях, особливо там, де райони не утворені, можуть по-своєму розпорядитись майном районних рад. Адже залишаються приміщення ради, адміністрації , транспорт, ще багато чого. За законом це все майно належить територіальним громадам. І територіальна громада має ним розпоряджатися. І почалися вже подекуди спроби це майно захопити, особливо в тих областях, де де факто вже немає районних рад, а тільки ОТГ. В’ячеслав Негода сказав, що потрібно вберегти майно райрад від такого розбазарювання та продажу. Тому зараз вони настійно пропонують це майно віднести до новоутворених районних рад, щоб уникнути його нецільового призначення, продажу, відчуження. Воно стане в нагоді для ефективного управління громад, коли вони будуть розвиватися, утворювати відповідні служби. До речі, враховуючи кадровий голод, професійні люди з районних структур скоріше пригодяться в ОТГ, де для них знайдеться чимало роботи. Це відповідь на запитання: навіщо далі утримувати апарати райрад і РДА у кожному районі та чи готові ми нераціонально використовувати кошти платників податків не на 6 районів, а на більше? Я , наприклад, взагалі вважаю, що Одещині вистачило б і трьох районів, аби не роздувати зайві штати. Давайте будемо думати про майбутнє, критично мислити і вчити наших громадян бути раціональними платниками податків.

Leave a Reply