ТОМАТНА міль – олігофаг, живиться на пасльонових культурах. Вона може закінчити свій розвиток (від яйця до дорослої стадії) на таких культурах як помідори, картопля, баклажани тощо. ПАТМ є комахою з високою швидкістю розмноження, може мати повні 12 поколінь за рік залежно від умов навколишнього природного середовища. Шкідник завершує одне покоління за 28 днів. Оскільки томатна міль пошкоджує рослини і в умовах закритого ґрунту (теплицях), необхідно враховувати її швидкий репродуктивний потенціал. Стрімкий розвиток фітофага за сприятливих погодних умов здатен звести нанівець усі зусилля господаря отримати врожай томатів — він може бути повністю знищений у досить короткі строки. Саме тому південно-американська томатна міль визнана одним із найбільш небезпечних і шкодочинних організмів у світовій аграрній практиці, особливо з урахуванням труднощів, що виникають під час боротьби з нею. Закордонні науковці з фітофармзахисту відзначають високі темпи пристосування шкідника до різних інсектицидів, і остаточно подолати його резистентність поки не вдається. До того ж боротьбу з міллю ускладнює її прихований спосіб життя та харчування всередині рослин.
Томатна міль є «основним обмежуючим фактором для виробництва томатів в Південній Америці». Ушкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість. Цей шкідник вважається одним з найнебезпечніших лускокрилих шкідників томатів у Бразилії. За повідомленнями інформаційної служби Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЄОКЗР), останніми роками все частіше в країнах Європи на рослинах і рослинній продукції пасльонових культур, особливо картоплі і томатах, виявляють небезпечного карантинного шкідника – південно-американську томатну міль.
Останніми роками і в Україні з’явилась південно-американська томатна міль. Цей шкідник помідора дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни. Ужиті того часу карантинні заходи дали змогу попередити інтенсивний розвиток та поширення шкідника, але через деякий час він знову з’явився. За даними Держпродспоживслужби України, станом на січень 2020 р. Tuta absoluta поширюється на Півдні країни і вже полонила близько 830 га на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Переважна більшість із них (майже 800 га або 96%) — присадибні ділянки, де міль знищує врожай томатів практично на 100% через брак обізнаності фермерів та господарів із запобіжними заходами щодо попередження занесення шкідника на ділянки, а також методами контролю його чисельності. Ефективними засобами боротьби є:
- Плоди пасльонових культур, насіннева і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
- Імпорт плодів томатів та інших пасльонових культур необхідно забороняти з тих країн, де ПАТМ широко поширена.
- Пакування – тільки в нову тару або дизінфіковану за ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослх комах.
- Пакувальний матеріал – не використовувати повторно в місцях походження цього шкідника (вивчається пакувальний матеріал, який погіршує умови існування шкідника при транзиті, наприклад, тонка поліетиленова та інша тара, через яку проходить світло).
- Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
- Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами. Плоди пасльонових, у тому числі бульби картоплі, закладають на зберігання тільки не пошкоджені.
- Необхідно застосувати комплексні фітосанітарні заходи контролю як у полі, так і в сховищах, якщо цей шкідник в країні уже присутній. Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки. Для контролю популяції у польових умовах за великої чисельності шкідника феромонні пастки можуть бути неефективні.
- Обов’язкове пропагування певних знань серед виробників, які вирощують пасльонові культури та зберігають пасльонову рослинну продукцію, про небезпечність цих шкідників.
- Хімічний контроль не ефективний, тому що ці шкідники живляться усередині плодів пасльонових культур. Необхідно застосовувати біологічні методи захисту.
- Обов’язковим є знищення пожнивних решток та дотримання строків збирання урожаю.
Враховуючи велику шкідливість південно- американської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Державний фітосанітарний інспектор Людмила ПОЯ.
About The Author
