Під лежачий камінь вода не тече…

На нашій планеті вражаюча кількість води (за деякими даними – 1385 млн. км3), і лише 2,5 відсотка – прісної, придатної для вживання людиною, більша частина її «ховається» у льодовиках або в глибоких підземних водоносних горизонтах, доступу до яких немає навіть за сучасних технологій. Отже, фактично у розпорядженні людства лише 0,5% об’єму гідросфери. Але й це не все, адже, як стверджують вчені, ця кількість коливається в залежності від швидкості, з якою наявні джерела прісної води відновлюються в процесі глобального гідрологічного циклу.
Не будемо дуже занурюватись у наукові терміни та статистичні дані, бо й так зрозуміло, що проблеми з питною водою на Землі знаходяться вже на межі екологічної катастрофи. Її «подих» вже відчули, зокрема, мешканці Ракулового, які від 2015 року страждають через відсутність води, коли в криницях критично впав її рівень.


– В Шляховому канал пересох. Такого й старі люди не пам’ятають, – розповів Шляхівський сільський голова Володимир Шпарута. – Мешканці села, депутати сільської ради вдарили на сполох. Тоді з сільського бюджету було виділено 200 тисяч гривень: по 100 на Ракулове і Кринички, бо й там на той час виникла така ж ситуація. Щоправда, з них використали близько 170 тисяч на виготовлення проектно-кошторисної документації, підключення до електроенергії свердловини в Ракуловому.
За словами сільського голови, питання забезпечення питною водою з сільської сведловини могли вирішити ще два роки тому, але у неї «знайшовся господар», який втягнув сільську раду у судові тяжби. Для того, щоб розрубати цей «гордіїв вузол» знадобилися вольове рішення депутатів сільради, допомога та вплив голови районної ради Олексія Пантілєєва, голови райдержадміністрації Романа Кацмази, депутатів обласної ради. Врешті питання власності було врегульоване і з обласного бюджету на забезпечення мешканців Ракулового питною водою надійшло 300 тисяч гривень. Було встановлено башту Рожновського, все необхідне обладнання. Коли зі свердловини «пішла» вода, радості не було меж,– поділився сільський голова.
Справді, забезпечення питною водою мешканців Ракулового стало одним з пріоритетних завдань для Олексія Пантілєєва ще з 2016 року, коли обійняв посаду керівника райради.
– Пам’ятаю, що найболючішої теми для розмов, крім відсутності води, з того часу не було. І ми поставили перед собою завдання забезпечити селян питною водою. Як все відбувалось, ви знаєте. Але реально без підтримки депутатів обласної ради у нас би нічого не вийшло. Адже ви знаєте, що на районний бюджет сьогодні велике навантаження. Тому я вдячний людям, які завжди йдуть назустріч. Це депутати не тільки з Балтського, а й сусіднього Любашівського району. Дякувати Богу, про наші проблеми почули. Будемо просити допомагати й надалі: у нас ще непочатий фронт робіт, – розповів очільник району.
За словами голови райдержадміністрації Романа Кацмази, проблеми із забезпеченням якісною питною водою є не тільки на території Шляхівської сільської ради, а й у Новополі.
– Там трохи краще ситуація, бо є більше грошей в місцевому бюджеті. Але менше такої цупкої наснаги, аби організуватись та відновити свердловину, як це зроблено в Ракуловому, – зазначив він, додавши, що успіх залежить від об’єднання зусиль .

Встановлення башти Рожновського та пуск свердловини – неабияка подія для села. Тому з цього приводу тут відбулося символічне перерізання стрічки за участю мешканців Ракулового на чолі з Володимиром Шпарутою та інших причетних до події осіб: голів районної ради та райдержадміністрації Олексія Пантілєєва і Романа Кацмази, депутатів обласної ради Анатолія Артеменка та Олександра Остапенка, депутатів районної ради Юрія Покровщука та Василя Орленка.
Під час зустрічі головним було спілкування мешканців з людьми, котрі мають певний вплив на вирішення проблеми водопостачання в селі. Адже, як висловилась жителька Ракулового Любов Гудзь, «відкриття» свердловини без водопроводу та підключення до нього бодай одного споживача, схоже на те, як «закласти фундамент і вже весілля справляти». Таке побоювання не дивне, адже у довготривалому очікуванні люди вже зневірились і не хотять, аби на урочистому перерізанні стрічки все завершилось.
Депутати обласної ради заспокоїли їх: в обласному бюджеті передбачено кошти, яких вистачить для того, щоб протягти по вулицях необхідних п’ять кілометрів водогону. А далі кожен бажаючий зможе провести водопровід до свого будинку за власний кошт. За словами Анатолія Артеменка, це коштуватиме від однієї до півтори тисячі гривень.За його словами, в області дуже гострою є проблема із забезпеченням населення якісною питною водою.
– Було зроблено забір води у 300 криницях на території нашого району (Любашівського). За результатами обстеження в Одеській лабораторії тільки 1% з усіх є придатною до пиття, 99% не відповідає нормам. Це є проблема не тільки нашого району, а по всій державі, – сказав він, зауваживши, що виходом з ситуації є використання води з артезіанських свердловин. Тому «реанімація» такої свердловини в Ракуловому має важливе значення.
Ініціативність мешканців села та депутатів районної ради, спрямована на покращення життя, імпонує й депутатові обласної ради Олександру Остапенку, який з сумом констатував:
– Дві речі визначають якість життя – вода і дороги. У вас, на жаль, не було ні першого, ні другого. Сьогодні принаймні є водонапірна башта і є план дій щодо будівництва водогону по вулицях села. Я розумію, що саме це всіх хвилює. Ми зробимо все для того, аби це реалізувати. Кошти виділено. Проведемо водопровід по вулицях… і будемо дороги будувати. Це питання ми вже обговорили з Олексієм Анатолійовичем Пантілєєвим. Власне, я переконався, як важко до вас добратися.
– Це подія, на яку вже давно чекали люди. Тече вода прозора, чиста. Висловити словами важко відчуття, які вона викликає. Велика дяка всім, хто працював над цим, хто допомагав і, думаю, що село таки буде з водою. Зроблю все для того, щоб обіцяне було виконане, – сказав від імені депутатів районної ради Василь Орленко.
Після урочистого перерізання стрічки бажаючі спробували свіжу водичку зі свердловини і з надією на позитивне продовження події та готовністю сприяти цьому мешканці Ракулового розійшлися по домівках.
Однією хорошою новиною у Балтському районі стало більше, бо справді «під лежачий камінь вода не тече»!

Людмила ШЕЛИХ.

  • Leave a Reply