ВЕСНА прийшла за календарем не тільки в природі, а й у виставковій залі Балтського історичного музею.6 березня, напередодні Міжнародного свята Жінки, Краси і Весни, у свій день народження, самодіяльний майстер пензля Алла Глібівна Косогорова подарувала балтянам красу своєї душі.
До персональної виставки готувалася з великим хвилюванням. Добре, що допомогли в організації заходу та оформленні зали працівники установи на чолі з Петром Ткачем. І ось нарядна, ставна блондинка з милою посмішкою зустрічає гостей. Щирі вітання, зростає гора квітів …
Ця жінка над усе любить квіти, з любов’ю їх вирощує. З весни до осені на її садибі милує очі перехожих їх розмаїття. Мабуть, не випадково чи не найбільше їй вдається передати на картинах саме красу й різнобарв’я квіткового царства.
Полонили серце Алли красиві балтські пейзажі, природа навколишніх сіл, де вона працювала під час художніх пленерів. Понад десять років тому звернулася до релігійної теми. І енергетика цих картин, ікон змушує глядачів подовгу затримуватися біля них.
Здається, ще одна з найулюбленіших тем художниці – Жінка у всій своїй красі, Жінка-матір, кохана. Гарно виходять портрети й автопортрети. Слова тут безсилі, все треба бачити. Відвідувачі вражені весняним буянням фарб, свіжістю думки, щирістю автора. Роботи на полотні та дереві випромінюють світло й тепло. Про це їй говорили і написали в книзі відгуків численні гості. А що скаже, ознайомившись з творчістю іменинниці, досвідчений колега по пензлю Борис Кольцов? Алла з хвилюванням чекає «вердикту».
— Я у захваті від ваших робіт. Життя взагалі чорно-біле, а у вас панують кольори яскраві, квітучі, життєстверджуючі. Вражає багатогранність картин, вони у вас чудові. Ви-талановита людина! – ось його думка, що окрилює.
— Хто вас надихає на створення такого дива? – цікавляться молоді глядачі з колегіуму. Алла Глібівна лише всміхається, бо в цю мить до неї підійшов і обняв старший внучок Гліб, а невістка Аліна ще й меншенького принесла. Хіба ж це не джерело натхнення для бабусі?А скільки пережила, чекаючи повернення з АТО сина Петра? Безсонними тривожними ночами молилася й писала Матір Божу з дитям, відганяла негативні почуття яскравими натюрмортами, кошенятами ( вона безмежно любить тварин!) і квітами, ніби закладала в них позитив, щасливу зустріч з сином…
Заспокоюють серце мами й обидві донечки, котрі мешкають в Одесі, також її підтримка і надія. Алла сама виховала трьох дітей. Життя навчило шити, в’язати, вирощувати овочі й консервувати, смачну їжу для них готувати, щоб здоровими росли. Любов до музики й пісні привела її в самодіяльний народний козацький хор «Будьмо». І це далеко не всі «мазки» до портрету ювілярки.
— Моя душа тремтить, а серце радіє. Вдячна всім, хто прийшов розділити мою радість. Відчуваю себе на піднесенні, я лечу!- каже художниця присутнім в картинній галереї.
Успішного, високого їй польоту!
Таїсія КРИСЬКО.
About The Author
