Стрілка на «Білці». Трагічне продовження Повертаючись до надрукованого

Ще рік тому у кількох публікаціях «ВІ» порушувалась тема злозвісної недобудови – приміщення райвідділу міліції, прозваного у молодіжному середовищі Балти «Білкою». Воно й досі манить своїми порожніми віконницями підлітків та вже дорослих молодих людей (у кожного з них свій інтерес там перебувати). Але не в тому річ. Дорослі самі відповідають за свої вчинки, а на допитливих підлітків не завжди діє батьківська заборона.

Ми всі – з дитинства, тому пам’ятаємо, як безстрашно лазили верхівками дерев і теж не оминали недобудов та інших «загадкових» місць на своєму шляху. Про те, що це може закінчитись трагічно, не думали.
Зупинити або й налякати підлітка може лише біда, учасником якої міг бути. І така трагедія сталася. Нещодавно з третього поверху міліцейської недобудови упав семикласник Борис (його ім’я змінюю навмисне, аби не засмучувати і так дуже постраждалого хлопчика та його рідних). Травма виявилась серйозною: він у тяжкому стані потрапив до реанімації. У хлопця був шоковий стан з підозрою на травму хребта (дякувати Богові, діагноз не підтвердився). На жаль, після проведеного ретельного медичного обстеження у Бориса виявлено травму одного з внутрішніх органів.
Завідувач хірургічного відділення Олександр Вододюк оцінює його теперішній стан середнім за тяжкістю. «У його животику – «наша людинка» – контрольна трубочка», – сумно пожартував хірург.
За підлітком ведеться спостереження, його проконсультували спеціалісти дитячої обласної лікарні. Ми щиро бажаємо хлопчикові одужання, а він під час нашої з ним розмови застеріг своїх друзів більше не ризикувати, відвідуючи небезпечну будівлю.
Сам Бориско пішов туди вперше і востаннє. Це було минулої п’ятниці, одразу після святкових заходів у центрі міста. Друзі умовили піти подивитися на місце, де, за їх словами, кілька років тому відбулася страшна трагедія. Полізли на третій поверх. У Дениса з портфеля випав прапорець. Він озирнувся, аби побачити, куди саме, і не втримався на ногах, потрапивши у широкий отвір між бетонними плитами… Йому сказали, що народився у сорочці, бо таке падіння могло завершитися набагато трагічніше.
А «Білка» продовжує жити своїм життям. Сюди так само активно навідується молодь, як і рік тому. Водії таксі розповідають, що не раз бачили, як з будівлі летіло каміння, шиферини. Одна з них побила автомобіль, добре, що вже старенький – не так шкода. А коли дві цеглини мало не вцілили у дівчину, що проходила мимо, чоловіки добряче перелякалися. Було й таке: вже після опівночі на даху(!), звісивши ноги, небезпечно сиділи молодики і про щось весело гомоніли…
– Невже влада, яка витрачає мільйони на благоустрій, не може знайти кілька тисяч гривень, аби позамуровувати отвори на першому поверсі, щоб туди ніхто не ходив? – обурено говорили таксисти.
Ми й поцікавились у міській раді, хто сьогодні є власником недобудови. За словами головного спеціаліста відділу комунального майна Ліни Лисак, міська рада робила численні запити у різні інстанції, аби вирішити, нарешті, долю будівлі, яка вже стільки років «муляє» очі балтян.
З листів-відповідей міській раді: будівництво нового адміністративного будинку райвідділу міліції розпочато у 1991 році. Після того, як було зведено стіни і дах 3-поверхової будівлі загальною площею 1440 кв. м та 2-поверхівку разом з ІТТ, площею 830 кв. м, у 1994 році будівельні роботи припинились.
Кілька років тому силами міської ради було замуровано віконні та дверні отвори будівлі. Але сьогодні там знову вільний вхід для бажаючих.
Через технічний стан недобудованого об’єкту використовувати його для потреб власника – Головного управління національної поліції в Одеській області немає потреби (з листа №656 від 01.06. 2016 р.).
Результатом багаторічного листування та звернень міської ради стало рішення сесії про надання згоди щодо взяття на баланс незавершеного будівництва. Сьогодні воно знаходиться на розгляді у МВС України. Як тільки будівля перейде у комунальну власність громади, сюди почнуть вкладатися кошти, щоб використати її за призначенням, – запевнили у міській раді.
… А поки що у «бородатій» недобудові все ще лунають голоси. З початком літніх канікул є велика ймовірність, що підлітки сюди навідуватимуться щодня, наражаючись на небезпеку. Борис тим часом чекає на відправлення до обласної лікарні.
Людмила ШЕЛИХ.

  • Leave a Reply