ГАННУ Олексіївну Думік (на знімку) в нашому місті люди знають як контролера енергонагляду району електромереж, активну учасницю самодіяльного народного козацького хору «Будьмо». Осідлала свого мопеда — і об’їхала та перевірила показники лічильників на закріпленій території, прибула ввечері на репетицію хору. В колективі її знають, поважають і люблять як «альта» з гарним голосом, сильну жінку з почуттям гумору, якій довелось перенести кілька серйозних операцій , чудову бабусю, котра свою любов до української пісні передає красунечці внучці, беручи її на репетиції. Дівчинка знає майже всі пісні з широкого репертуару «Будьмо».
Мешкає пані Ганна з родиною на вулиці Балтській, що налічує 36 дворів. Коли запропонували у міській раді очолити четвертий мікрорайон після смерті Валентини Грабовик, в якому півтори тисячі дворів, жінка не знала, що й робити, переживала, що не впорається з обов’язками.
— Ви у відмінному стані утримуєте власну садибу, маєте організаторські здібності, користуєтесь повагою серед городян. І чи не головне— любите рідне місто! Погоджуйтесь, Ганно Олексіївно, у вас все вийде,— переконували працівники міськради.
… Очільниця мікрорайону на мопеді майже щодня здійснює об’їзд своїх вулиць. Когось з жителів підвезе додому чи в центр міста й поспілкується, когось зупиниться й запитає про здоров’я, когось похвалить за вирощені квіти. Декому й зауваження зробить, що недоглянута садиба весь вигляд вулиці псує.
— У нас грошей нема, — сказав один з мешканців.
— Навіщо гроші? Тут потрібні відро, лопата, сапа і віник та ваше бажання взяти їх в руки й навести порядок, — відповіла йому Ганна Олексіївна.
А тими людьми, які не жалкують зусиль, щоб оселя прикрашала вулицю і місто, голова мікрорайону дуже пишається. Вона пофотографувала найкращі обійстя на вулиці Балтській і показувала знімки своїм друзям в хорі. Побачивши ту красу, я попросила пані Ганну завітати до редакції нашої газети й поділитися світлинами, розповісти про їхніх господарів. Вона відразу ж погодилась і вже у понеділок вранці примчала на своєму мопеді.
Чи не найкращим будинком , що потопає в квітах, нам видався дім №10. «Мешкає тут санітарка хірургічного відділення Тетяна Рошіор,— пояснила голова мікрорайону.-Ранньої весни у неї в палісаднику радують зір підсніжники, потім розкішні тюльпани. Зеленіють туї та інші декоративні кущі. Далі починають квітнути гарнющі троянди, вазони з петуніями всюди висять, ростуть майори, айстри , лілії, юкки…Тетяна Василівна, мати двох дорослих дітей, вдова учасника ліквідації аварії на ЧАЕС Миколи Рошіора, відпрацювавши добу, приходить додому і милується квітами, дбайливо доглядає їх. У нас взагалі з весни до глибокої осені вся вулиця в цвіту».
— А хто в будинку №17 створює красу?
— Підприємці Світлана та Василь Вами. Вони постійно після роботи на ринку цю красу підтримують. Двір, вимощений плиткою, постійно чистотою виблискує, клумби прикрашають статуетки, гарні квіти ростуть на прилеглій території.
Не відстають від них пенсіонери Тамара і Дмитро Рябополови ( будинок №8), Олена Щербатюк (№13), Світлана та Віталій Чорні (№15), Олеся Кривов’ящук (№7), Євдокія Олійник (№32). Валентину Снігуру вже під вісімдесят років (№22). Раніше він садив на прилеглій території петрушку і буряк, а цієї весни посіяв квіти, які всіх і його радують. У пенсіонерки Валентини Гринчак (№24) біля паркану буйно цвіли рожеві,білі, бордові піони, тепер квітнуть гарні троянди та петунія. У Тетяни та Дмитра Маркових ( №26) в даний час найбільше розкошує юкка.
Валентина та Ігор Морозови (№36) на ринку квітами торгують. Звісно, що садиба й частина вулиці біля неї потопають в квітах. Добре доглядають свої двори, засаджені квітами , подружжя Анна та Федір Тімановські (№ 29-А), Алла і Віктор Діордійчуки (№28), Тетяна та Валерій Сипливенки ( № 30), Марія і Володимир Ковальчуки (№20).
Я дуже вдячна усім цим людям, закоханим в природу й квіти. Адже краса біля будинку , на вулиці – це краса міста, в якому живемо, виховуємо дітей та онуків. А чистота – запорука їхнього здоров’я.
Тетяна АЛЕКСЄЄВА.
About The Author
