
Наприкінці вересня експерти Української асоціації районних та обласних рад презентували місцевій владі Одещини нову мапу спроможних районів регіону. У разі схвалення моделі, в області може утворитися 4 райони: Одеський (1 млн. 533 тис. осіб), Ізмаїльський (279 тис. осіб), Білгород-Дністровський (281 тис. осіб) та Подільський (285 тис. осіб).
Голова Балтської районної ради Олексій Пантілєєв, який взяв участь у засіданні, озвучив іншу пропозицію. Про це він розповів, завітавши на наше запрошення до редакції.
— Це було щорічне виїзне засідання правління Асоціації за участю територіального відділення Одеської області, на якому розглядалося питання територіального поділу Одещини. І голова, і депутати обласної ради, які взяли участь в засіданні Асоціації, одноголосно говорять про те, що 4 райони для такої специ-
фічної області як Одеська (в усіх відношеннях: географічному, адміністративному, етнічному та ментальному) — дуже мало. Всі сходяться на думці, що їх повинно бути більше: звучали пропозиції — від 7 до 11 районів. Але останнє слово буде за обласною державною адміністрацією, — сказав, зокрема, очільник району.
— Олексію Анатолійовичу, чому експерти Асоціації таки підтримали варіант поділу області на чотири райони? Які наслідки це матиме?
— В даному випадку Асоціація виступила як модератор: зібрали разом представників органів місцевого самоврядування області, керівництво обласної ради. Жаль, що від облдержадміністрації був тільки один представник. Він же — голова робочої групи, яка займається обробкою пропозицій щодо територіального устрою області. Асоціація виступила як об’єднуюча ланка, зібравши всіх разом: сядьте, поговоріть. Була всім надана можливість висловити свою думку, в тому числі й мені. Наступне слово — за обласною адміністрацією: робоча група повинна була всі ці пропозиції почути, законспектувати, звести воєдино, дати на підпис голові ОДА та передати Міністерству розвитку громад та територій. Тут Асоціація виступає скоріше як посередник, який намагається дещо прискорити процес. Якби цього не робилося, то ми б взагалі цю тему не обговорювали: міністерство розмалювало б мапу області так, як бачить, облдержадміністрація мовчки або підтвердила б, або не погодилася з таким варіантом. І ми б на місцях навряд чи змогли вплинути на цей процес.
— Тобто, вже тим, що Асоціація озвучила позицію міністерства про розподіл області на чотири райони, вона закликає всіх до полеміки з цього питання?
— Cаме так!
— У Міністерстві регіонального розвитку стверджують: немає нічого страшного в тому, що в області буде всього чотири районних центри. Мовляв, всеодно всі питання будуть вирішуватися на місцях в ОТГ.
— Я не можу з цим повністю погодитися. Справа в тому, що під час дискусій стосовно територіального поділу, я не чув, щоб хто-небудь цікавився думкою прокуратури, органів МВС, юстиції. Так, на територіях об’єднаних громад надаватимуться адміністративні послуги. Але хто враховує специфіку роботи правоохоронних органів, питання належного функціонування судів та співіснування судової гілки влади з правоохоронною?! Я цим питанням зацікавився, спілкувався зі спеціалістами і зробив певні висновки. У зв’язку з розпочатою судовою реформою Україна переходить до прийнятної для більшості країн світу триланкової судової системи (замість чотирьохступеневої, яка діяла до 2018 року). Звичні районні, міськрайонні та міські суди об’єднують в окружні. Їх розміщення цілком логічно має відбуватися на базі районних центрів. Так само має міститися й прокуратура. Водночас право- охоронні органи мають забезпечувати правопорядок в громадах. Їх вчасне реагування на порушення прав та свобод громадян, вчасне звернення слідчих та отримання рішення від слідчого судді, суду, або вчасно отримана згода прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування є запорукою та фундаментом здійснення правосуддя та захисту громадян. Однак, при розділенні області на чотири райони, Подільський об’єднуватиме територію від Саврані до Роздільної. З огляду на це, значна віддаленість від районного центру може призвести до негативних наслідків у системі співпраці правоохоронних органів. Якою буде робота префекта? Один префект на півтора мільйона жителів в Одеському районі та теж один префект — на 150 тисяч у Білгород-Дністровському?! Тут явне недопрацювання. Насправді при прийнятті таких відповідальних рішень, як територіальний розподіл, просто необхідно вникати у деталі. Вони не можуть залишатися поза увагою фахівців, що братимуть участь в підготовці відповідного законопроєкту.
— Розрив зв’язків — процес болючий…
— Процес децентралізації, нового адміністративно-територіального поділу неминучий. Але цей біль можна мінімізувати. Прикладом є формування госпітальних округів. В рамках медичної реформи планувалось на території області створити чотири госпітальні округи. Проте, після вивчення всіх умов та пропозицій, при прийнятті остаточного рішення були враховані географічні, культурні, історичні критерії. В результаті сформовано 9 округів. Їх центри фактично є центрами економічно-соціальної активності. Але вони не обов’язково мають відповідати межам та складу ймовірних районів. Тому оптимальним, на мою думку, є поділ адміністративно-територіального устрою області на сім районів.
— Один з них — Балтський?
— Так. На півночі області є два міста обласного значення — Подільськ і Балта. Враховуючи територіальну віддаленість Балтщини, межі діючого госпітального округу та «недосконалий» стан доріг, було б раціонально розглянути нашу територію як базову одиницю у складі створення району.
— До того ж (з досвіду роботи госпітальної ради) керівники Балтського та сусідніх районів вже вміють домовлятися між собою, приймати компромісні рішення…
— Так, прикладом також є добровільне об’єднання професійно-технічних закладів у кластер з центром у Саврані. Тому формування району на базі Балтського відбуватиметься вже не так болісно: до цього вже є готовність і політична, і фінансова, і ментальна. Звичайно, можна й на 4 райони поділити область, як пропонує міністерство. Згадаємо, як за Сталіна цілі народи переселяли по території СРСР. І вони приживалися на новому місці, але на це пішли десятиріччя. В результаті — стільки поламаних людських доль! То навіщо так кардинально змінювати все? Хіба є для цього якась критична потреба?! Тим більше, що й так кількість районів має зменшитися у чотири рази.
— Любашівка теж претендує на роль районного центру?
— Кожен має право висловлювати свої пропозиції. Формування району на базі Любашівського складно втілити в життя. Їх ідея побудована на приєднанні двох райцентрів двох інших областей — Кривого Озера Миколаївської області та Ульянівки Черкаської. Я на прохання очільника Любашівського району озвучив цю пропозицію, поцікавившись можливістю такого об’єднання. Але, якщо ми не можемо в межах однієї області розібратися, то для такого сценарію потрібна ще й згода Миколаївської та Черкаської облдержадміністрацій. Гадаю, це нереально.
Бесідувала Людмила Шелих.