Відповідь на запитання «Хто захистить українську пресу?» намагалися знайти редактори національних та регіональних друкованих ЗМІ, двічі збираючись на всеукраїнську нараду, організовану НСЖУ у онлайн-форматі. Під час першого зібрання – 26 березня – за участі заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, заступника міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка, заступниці міністра цифрової трансформації Валерії Іонан, очільників профільних комітетів Верховної Ради, представників керівництва АТ «Укрпошта» та Федерації профспілок України, головний акцент було зроблено на обговоренні проблем захисту журналістів, своєчасної доставки передплатникам друкованих видань, державної підтримки українських ЗМІ та політики інформаційної безпеки, а також – проєкту закону про «Про медіа».
З понад 150 учасників заходу найбільш активними були керівники друкованих ЗМІ Одещини (21).
Антон ГЕРАЩЕНКО готовий вийти на протест проти судової системи
Заступник Міністра внутрішніх справ України висловив позицію міністерства щодо захисту журналістів та редакцій ЗМІ. За його словами, правоохоронці співпрацюють з керівництвом Національної спілки журналістів України над проблемами зниження агресії в суспільстві, зменшення кількості нападів на журналістів. Антон Геращенко впевнений, що головними причинами нападів на журналістів є проблеми виховання, неповаги людини до суспільства, а також негативна робота правозахисної системи в цілому.
— Напевно, мені треба вийти на протест проти судової системи, яка не справляється з покладеними на неї завданнями. Адже суди по кривдниках журналістів тривають роками, винним не виносять вироки по п’ять років і більше, і це дає можливість агресорам уникнути покарання, – зазначив заступник міністра.
З метою оперативного реагування на випадки перешкоджання журналістській діяльності в Національній поліції створено новий департамент – захисту інтересів суспільства і держави, який опікується оперативним супроводом фактів нападів на журналістів.
«Грошей немає, але ви тримайтесь»
Ця фраза, озвучена одним з редакторів під час наради, найкраще характеризує стан, у якому сьогодні опинилися місцеві друковані ЗМІ. Відповідно до всеукраїнського опитування газетярів, проведеного НСЖУ, 86% видавців нарікають на втрату рекламодавців, 50% редакцій скоротили заробітні плати співробітникам, а в 40% відбулися скорочення співробітників. За час від початку пандемії в Україні закрилося 10% друкованих ЗМІ, з них половина пішла в онлайн. Між тим влада не спішить укладати договори на висвітлення своєї діяльності у друкованих ЗМІ, вишукуючи інші джерела для інформування, в тому числі – соцмережі, сайти.
У такій ситуації найбільше страждають мешканці сіл, де мобільний зв’язок та інтернет – часто – не постійні, відсутні. У багатьох немає можливості не тільки переглядати інформацію у електронних ЗМІ, а й українські телеканали через відсутність сигналу цифрового ефірного мовлення T2. Після кодування більшості українських телеканалів, встановлені раніше у селах супутникові антени тепер ловлять хіба що російські (як у Балті – «Россию-24»). А тут, показуючи вдало обрізані кадри українських телеканалів, з точністю до навпаки брешуть про «військову загрозу» мешканцям ОРДЛО з боку української сторони. У цій інформаційній війні з дезінформацією, яка досі триває на Сході країни та інших прикордонних територіях, на передовій все ще залишаються місцеві друковані ЗМІ.
Але чи потрібні вони владі? – напряму запитували в урядовців, виступаючи на нараді, редактори. На жаль, відповіддю на це запитання є сумна статистика.
Зокрема, секретар НСЖУ, редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко розпочав свій виступ з повідомлення: «2021 рік розпочався з неприємних новин: принаймні на Харківщині припинили існування дві регіональні газети, серед них одна реформована. Причина банальна: нестача коштів, падіння накладів, неспроможність утримувати приміщення і виплачувати заробітну плату».
— Мабуть, висловлю загальну думку колег: місцева преса опинилась у надзвичайно важкому стані навіть не через пандемію чи реформування Укрпошти, а через те, що немає чіткої державної політики підтримки ЗМІ, – зауважила редактор газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська.
А Олександр Кульбака, який очолює газету з понад віковою історією (у вересні виповниться 104 роки), каже, що вона може припинити існування: такі реалії роботи журналістів у Донецькій та Луганській областях.
— Газета тільки двічі припиняла вихід: з 1941 по 1943 рік, коли у місті хазяйнували фашисти, і у 2014 році ми три місяці не виходили, коли у Слов’янську хазяйнував Гіркін, – розповів він і пояснив. – Наш споживач (а це люди старшого віку, пенсіонери) відверто жебракує. Який бізнес на пенсіонерах, якщо вони останню копійку несуть за передплату або щоб купувати газету вроздріб?
Вихід журналісти бачать у державній підтримці газет. А перша заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич порадила керівникам ЗМІ частіше залучати до вирішення проблем депутатів усіх рівнів. Особисто вона знає стан речей у своєму окрузі і запевняє, що питання друкованих ЗМІ постійно залишаються в полі зору гуманітарного комітету. За її словами, у комітеті створена робоча група, яка вже працює над формуванням ініціатив, які пропонуватимуть закріпити у законодавчому полі.
Всі медіа потребують державної підтримки – Микита Потураєв
За словами голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, керівники друкованих ЗМІ проявили небачену солідарність: 190 з них взяли участь в галузевому опитуванні НСЖУ, поділилися своїм баченням аспектів діяльності друкованих ЗМІ.
Серед найважливіших аспектів, на думку більшості опитаних (73%), є створення державного фонду підтримки медіа. За державне регулювання цін і тарифів на папір, друкарські й поштові послуги тощо виступають 69%. Але найбільше – 86% респондентів висловили своє негативне ставлення до проєкту закону «Про медіа», згідно з яким Національна рада з питань телебачення і радіомовлення стане регулятором для друкованих ЗМІ.
З цього приводу навіть виникло певне напруження між редакторами та автором законопроєкту, головою Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим. Але в ході дискусії він таки погодився з тим, що друковані видання на місцях є патріотично налаштованими, доносять до читачів правдиву інформацію. Тому наприкінці змінив свій тон і, назвавши реформу ЗМІ невдалою, висловився про те, що місцеві медіа потребують державної підтримки:
— Насправді зараз місцеві медіа, в першу чергу друковані, залишені напризволяще, на розсуд ринку. А у людей грошей замало, і вони не можуть підтримати ті медіа, які вони цінують і хотіли б отримувати. То чи має на це якось вплинути держава? Я вважаю, що має, – сказав він.
На його думку, ця підтримка має бути, в першу чергу, за рахунок зменшення податків та зауважив, що у законопроєкті «Про медіа» передбачався спрощений доступ місцевих ЗМІ до європейських програм підтримки. Він також підкреслив, що у разі надання пільг, на них мають очікувати всі медіа без винятку.
— Пільги надаються всім медіа, не тільки роздержавленим. Коли ми говоримо про інформаційну грамотність, це складається у дуже просту модель. Я вважаю, що право людини на інформацію таке саме, як право на отримання комунальних послуг – невід’ємне. Я готовий це просувати. Якщо не допоможемо людям отримувати якісну інформацію, яку формують в першу чергу на місцях, ми нічого на національному рівні не отримаємо. Бо медійна незалежність починається саме з місцевих медіа, – зазначив Микита Потураєв і додав, звертаючись до газетярів.- У вас набагато більше впливу на владу, ніж вам здається. Ви дуже потужні гравці, в тому числі в політичному плані.
Про підтримку ЗМІ, зокрема, їх доступ до отримання грантів, говорив і заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко. Також, за його словами, право громадян на отримання інформації довелося відстоювати в умовах пандемії, коли продаж друкованих ЗМІ був дозволений, незважаючи на заходи суворого карантину. Щодо законопроєкту «Про медіа» він запевнив, що «профільний комітет за участі міністерства та Національної спілки журналістів проведе консультації з приводу законопроєкту і його текст, очевидно, ще буде змінюватися».
Доставка газет: у пошуках компромісів
Обговорили учасники наради й болюче питання вчасної доставки газет та економічно обґрунтованих тарифів на поштові послуги. На жаль, розмова з очільником АТ «Укрпошта» того дня не відбулася, коментували ситуацію інші представники «Укрпошти». Зокрема, директор департаменту поштових послуг Сергій Гречко прокоментував ситуацію з падінням передплатних тиражів, назвавши три причини. Перша – те, що «на тлі досить складної економічної ситуації, коронавірусної кризи до передплатних каталогів на 2021 рік не включилось 430 індексів видань, а це 11,5 відсотка від загальної кількості». Друга – зрив відомчої передплати в результаті прийняття Постанови уряду від 2 грудня 2020 року, якою були запроваджені жорсткі вимоги до здійснення попередньої оплати на послуги, що надаються в наступних періодах. В результаті , за словами Сергія Гречка, не було поновлено майже 15 тисяч договорів з юридичними особами, було недоотримано 190 тисяч разового тиражу. Негативний вплив на хід передплатної кампанії, на думку директора департаменту поштових послуг, має й політика Пенсійного фонду України щодо переведення пенсій на банківські картки.
— Коли людина перестає обслуговуватися підприємством («Укрпоштою» – ред..), отримувати пенсії, сплачувати за комунальні платежі тощо, з нею відсутній контакт, ми майже не маємо з нею ніякої комунікації, тому запропонувати пресу, продати пресу стає майже неможливим, – пояснив Сергій Гречко.
Він також запевнив, що в «Укрпошті» діє система заохочень листонош, зокрема, передбачено їх «мотивацію у сумі 10 відсотків від вартості прийнятої передплати».
Чи ж діє ця система, коли через невчасну доставку газет передплатники відмовляються від улюблених видань? Детальніше про це та інші наболілі питання, що виникають у взаєминах між видавництвами та «Укрпоштою», вдалося таки обговорити з її генеральним директором Ігорем Смілянським, але вже під час запланованої на 8 квітня другої частини всеукраїнської наради.
Спроба друга: діалог можливий
Цього разу вона була повністю присвячена налагодженню взаємостосунків між єдиним в Україні оператором поштового зв’язку – «Укрпоштою», який може адресно доставляти періодику, та видавцями газет. Головним співрозмовником редакторів був генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський. Ще до його виступу учасники наради в чаті звернулися до нього із запитаннями, на більшість з яких він одразу відповів.
Отже, – пряма мова Ігоря Смілянського стосовно проблем, які виникли із запровадженням пересувних відділень:
— Ми бачимо, що у великих селах пересувні відділення не так ефективно працюють. Тому я особисто прийняв рішення, щоб у селах з населенням 1200 + залишити стаціонарне відділення, поставити там комп’ютер та зробити так, щоб це відділення у складі начальника та листоноші працювало 5 днів на тиждень. Таким чином у пересувних відділень залишиться більше часу для невеликих сіл.
Для покращення роботи поштовиків плануються й інші новації. Серед них – оснащення автівок (пересувних відділень) GPS-навігаторами, аби автоматично відслідковувати їх пересування.
Ігор Смілянський також повідомив, що планується автоматизувати роботу листонош щодо передплати:
— Ми ставимо новий фронт-офіс, нове обладнання – у відділення, щоб кожна листоноша мала пристрій (девайс). Їй не треба буде вносити щоразу прізвище, адресу тощо – час на передплату буде зменшений. Таким чином ми будемо намагатися утримати тариф на прийняття передплати на тому самому рівні, або на рівні інфляції… Ми робимо й нові сортувальні центри, які будуть якісніше сортувати. Буде більше автівок, які будуть довозити, і таким чином якість доставки покращуватиметься.
Всі пенсії з 1 вересня – на картки. Примусово…
Постанова уряду, згідно з якою з 1 вересня 2021 року всіх пенсіонерів в Україні, крім інвалідів 1 групи і тих, кому понад 80 років, переведуть на банківські картки, найбільше турбує сьогодні «Укрпошту». І, за словами Ігоря Смілянського, має також турбувати видавців періодичних видань, бо призведе о масового звільнення листонош.
— Прийнято постанову, згідно з якою з 1 вересня пенсіонерів, крім інвалідів 1 групи і тих, кому понад 80+ (якщо нічого не зміниться) переведуть на картки. Примусово! Це, як на мене, – порушення прав людини, – сказав очільник АТ «Укрпошта». – Банки та банкомати присутні в чотирьох відсотках населених пунктів країни. Тобто пенсіонер буде змушений на свої копійки їхати до райцентру (до речі, у маршрутці!), наражаючи себе на небезпеку в період пандемії, аби зняти кошти. Потім наступного разу поїхати знову туди, щоб оплатити комунальні платежі… Ми будемо змушені скоротити величезну кількість листонош… Держава втратить від цього більше, ніж заощадить, бо коли ми звільнимо листонош, бюджет не доотримає податок на дохід, ще й буде сплачувати звільненим допомогу по безробіттю. Сподіваюсь що Спілка (НСЖУ) нас підтримає.
За результатами наради було прийнято резолюцію, у якій стисло викладено всі ключові питання, що турбують друковані ЗМІ.
Редактори українських газет також висловили свою солідарність з білоруськими журналістами, яких незаконно заарештували та тримають у білоруських тюрмах.
Людмила ШЕЛИХ.
About The Author
