Чому героїчний белорус похований у Балті?

Якось від знайомого балтянина почула запитання: «Ти не знаєш, чому Герой Радянського Союзу Андрій Пінчук похований в Балті? Він народився в Білорусії і його частина не звільняла наше місто! іншої інформації в Інтернеті немає, принаймні я не знайшов». Після того минуло кілька місяців . і ось 2 вересня, під час відзначення Дня завершення Другої світової війни, букетики квітів на меморіальній дошці з іменем Героя Радянського Союзу Андрія Пінчука нагадали мені про те дивне запитання.
Слова знайомого підтвердились. За інформацією з різних відкритих Інтернет-ресурсів, які посилаються на офіційні друковані джерела, Пінчук А. М., білорус, народився 27 липня 1913 року в селі Катай-Болото (нині агромістечко Світанок Жовтневого району Гомельської області, Білорусь) в селянській родині. Воював на Західному, Південно-Західному, Південному, Воронезькому і 2му Українському фронтах.
На сайті «Герої країни» (warheroes.ru) є така інформація: «Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство гвардії майору Пінчуку Андрію Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.
З нагородного листа на А.М. Пінчука: «Командуючи 1 танковим батальйоном 27 окремої гвардійської Червонопрапорної танкової Ясської бригади з травня 1944 р по 24 грудня 1944 року, вміло водив батальйон в бій. Особовий склад батальйону в бою діяв мужньо і організовано, чітко виконував усі бойові накази командування. Тов. ПІНЧУК пройшов великий славний шлях від м.Ясси до м. Будапешт. Батальйон під командуванням тов. ПІНЧУКА 20.08.1944 р. першим прорвав оборону противника на захід від м. Ясси, відкрив ворота 6 танковій армії для розвитку наступу. 24.12.44 р. тов. ПІНЧУК в атаці на бойовому посту загинув смертю хоробрих в ім’я Батьківщини, як герой танкіст, який безстрашно водив танкістів у бій. Діючи безстрашно в бою, батальйон знищив 8 танків, 77 гармат, 195 кулеметів, 64 міномети і винищив 1 433 солдат і офіцерів противника, захопив у полон 318 німців. За виняткову завзятість в бою, за зразкове виконання бойових завдань командування в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками тов. ПІНЧУК гідний присвоєння звання ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ посмертно...».
Спочатку він був похований в місті Ясберень (нині медьє Яс Надькун Сольнок, Угорщина). Пізніше перепохований у братській могилі в місті Балта Одеської області (Україна)». Його ім’ям названо одну з вулиць нашого міста. Таке шанобливе ставлення в Балті до Героя і… ніякої інформації про те, що він брав участь у її визволенні! Може, справді тому не згадують сьогодні про білоруського відважного командира танкової бригади, коли називають прізвища визволителів міста?!

Герой Радянського Союзу, професор Назим ЯКУПОВ у газеті «Одеські вісті» від 27 березня 2004 року писав про визвольні події 1944го: «Після розгрому Корсунь-шевченківського угруповання противника війська 2го Українського фронту почали здійснення Умансько-Ботушанської наступальної операції… У напрямку Балти просувалася 53тя армія під командуванням генерал-лейтенанта І.М. Манагарова, до складу якої входили 25а Червонопрапорна, Синельниківська стрілецька дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу генерала Г.А. Криволапова та 94а гвардійська стрілецька дивізія Героя Радянського Союзу, гвардії полковника Г.М. Шостацького й інші частини цієї армії. Рано вранці 29 березня 1944 року підрозділи 25ї і 94ї стрілецьких дивізій пішли на вирішальний штурм міста. До десятої години ранку місто Балта було повністю очищене від фашистських загарбників.
Про те, що Балту звільняли саме ці частини, згадується ще на одному сайті (topwar.ru).
«Перелопативши» всесвітню павутину, я таки знайшла маленьку інформацію-підтвердження… на білоруському довідково-інформаційному порталі www.parichi.by: «Загинув гвардії майор А.М.Пінчук 24 грудня 1944 року, рятуючи життя тяжко пораненого батальйонного комісара. Потім останки воїна були перенесені в м. Балта Одеської області в місто, куди відважний комбат увірвався перший на своєму танку при його визволенні».
Можливо, я у своєму розслідуванні обрала не той шлях, але теперішня допитлива молодь левину частку інформації бере з Інтернет-ресурсів. Гадаю, що білоруський Герой танкіст Андрій Михайлович Пінчук достойний того, щоб про нього згадували балтські історики, пам’ятали жителі Балтщини.

Наталя ТАРАСЕНКО.