«Якщо сидіти, склавши руки, то критикувати нас не буде за що!»

Актуальне інтерв’ю з секретарем Балтської міської ради Тетяною МАТЛАШЕВСЬКОЮ

– Тетяно Леонтіївно, вам довелося працювати секретарем міської ради дві каденції поспіль, тож є з чим порівнювати зміни, особливо на фоні нововведень, децентралізації влади, об’єднаної громади…
– З депутатським корпусом минулої каденції було набагато легше працювати. Тоді 36 депутатів представляли одне місто.

Тож за кожним мікрорайоном було закріплено по два депутати, які в міру своїх можливостей та бажання працювали з виборцями. Тепер все значно складніше. Депутатів обирали не тільки в місті, а й на території всієї громади: лише 34 депутати на 33 тисячі населення , на 28 населених пунктів. Тому, зрозуміло, навантаження на кожного народного обранця набагато більше, ніж було.
– Чому зменшено кількість депутатів?
– Відповідно до змін у виборчому законодавстві. Крім того, переважна більшість обраних депутатів представляє сільських виборців. Вийшло так, що від деяких сільських округів є більше представників, ніж по місту. Ми, звичайно, розподілили територію громади між депутатами. Вони включилися в роботу.
– Теперішня каденція вперше за всю історію міського самоврядування відзначається ще й введенням відкритого поіменного голосування під час пленарних засідань. Як вдалося це здійснити без електронної системи підрахунку голосів?
– Придбати спеціальну систему для проведення відкритого поіменного голосування типу «Рада», як у Верховній Раді чи в обласній, у нас можливостей поки що немає. Як діяти в такій ситуації, не порушуючи вимог законодавства, чітких методичних роз’яснень не було. Тому ми обрали лічильну комісію з числа депутатів та користуємось власною системою, до якої дійшли, випробувавши кілька варіантів. Так, під час обговорення того чи іншого питання, представник лічильної комісії оголошує прізвище кожного депутата, який вголос вимовляє результат свого голосування. Члени комісії вносять дані голосування у відомість, ведуть підрахунок голосів та озвучують загальний результат голосування. Міський голова в залежності від кількості голосів оголошує про прийняття (або неприйняття) рішення з розглянутого питання. Після завершення сесії результати відкритого поіменного голосування з кожного питання розміщуються на офіційному сайті міської ради, тож кожен бажаючий може знайти матеріали сесії та подивитись, як голосував їхній обранець.
– Зважаючи на кількість питань, які зазвичай розглядаються на сесіях, такий спосіб відкритого поіменного голосування, мабуть, забирає чимало часу?
– Дійсно. Спочатку депутати сприйняли це нововведення «в штики», категорично висловлювались проти запровадження такої системи. Але після детального вивчення різних варіантів голосування на оптимальність та, головне, відповідність законодавству, зупинились саме на ньому. Так, процес голосування трохи затягується, але порушувати законодавство не маємо права. До речі, виникла ще одна незручність: члени лічильної комісії несуть чимале навантаження і самі не встигають повноцінно брати участь в обговоренні питань. Тому тепер, за їх пропозицією, на кожній сесії до підрахунку голосів залучаються один представник лічильної комісії та чергові два депутати за списком. Є надія, що, пройшовши таку процедуру, депутати більш відповідально будуть ставитись до роботи під час пленарних засідань.
– Чи прослідковується статистика відвідувань депутатами сесій та засідань постійних комісій?
-Так. По закінченню кожної сесії я вношу до електронної відомості дані про присутніх, а щодо відсутніх – обов’язково занотовую причину пропуску (поважна-неповажна). Це дозволяє одразу оцінювати якість відвідувань депутатами пленарних засідань. Одразу зауважу, що відсутніх без поважних причин – злісних прогульників – у нас немає.
– Раніше практикувалися звіти депутатів про свою діяльність. А тепер?
– Закону ніхто не відміняв. До кінця року ще є час та можливість для тих депутатів, які ще не дуже ефективно працюють, підтягнути роботу і показати, що люди не даремно їх обрали. Я вже впевнилась, що відкрите поіменне голосування теж є хорошим стимулом. Мало того, що думку депутатів чути під час засідання,та ще й розміщення на сайті результатів голосування підвищує їх відповідальність за кожне прийняте рішення.
– Наскільки депутати активні в плані звернень?
-З приводу звернень хочу зазначити,що у нас дуже активні депутати обласної ради. Серед депутатів міськради великої активності по письмових зверненнях не спостерігається. І це абсолютно зрозуміло, адже відповіді на свої запитання депутати отримують у міжсесійний період. Іноді їх розглядають на засіданнях постійних комісій, і лише при потребі озвучують на сесії.
На мою думку, а вона базується на досвіді роботи, кількість письмових звернень не має бути основним показником якості і результативності роботи депутата будь-якого рівня. Основний показник діяльності – реальні, практичні позитивні результати на закріплених виборчих територіях. Депутат може бути чемпіоном за кількістю поданих на розгляд депутатських звернень чи запитів, а на своєму виборчому окрузі особисто сам ніякої користі для людей не приносить.
– Практика збору пропозицій від депутатів по округах все ще існує?
– Звичайно. Це ідея Сергія Сергійовича, запроваджена ще минулої каденції. Буквально в червні я мала відповідну розмову з усіма депутатами під час засідань комісій, всім передала побажання та прохання зібрати своїх виборців, поспілкуватися з ними та дізнатись, які проблеми потрібно вирішити найближчим часом, а які почекають до кінця року, або вирішення яких можна відкласти на перспективу. Для чого це робиться? Ми в цілому вже знаємо проблеми на місцях, цю інформацію ми отримали від старост сіл та голів мікрорайонів у місті, а також – під час виїзних прийомів громадян в селах. Але наша мета – дійти до кожного виборця. І це – робота депутата в окрузі. Важливо також бачити, наскільки серйозно депутати ставляться до цього, чи дійсно близькі до виборців, чи мають налагоджений зв’язок з мешканцями громади. До того ж, важливо отримувати інформацію з різних джерел, саме так можна оцінити актуальність, гостроту проблем.
– Ось чому органам самоорганізації населення приділяється неабияка увага…
– Голови мікрорайонів міста іноді краще працюють, ніж депутати! Вони ближче до людей, глибше знають проблеми свого мікрорайону, бо самі тут живуть. Наразі органи самоорганізації населення створюються і в селах. Ми роз’яснюємо переваги самоорганізації населення, щоб люди знали про свої права і можливості щодо управління територією та активно використовували їх. Таким чином є можливість тісно співпрацювати з владою та знати, що думки кожного чують та враховують у роботі. Щоправда, процес іде складно, адже працювати на громадських засадах мало хто виявляє бажання. Але, тим не менш, є активні громадяни, які хочуть це робити і ми даємо їм для цього всі важелі. Дякувати Богу, такі люди є в кожному населеному пункті громади. Гадаю, це тому, що вони бачать, скільки сьогодні реально робиться в селах і це викликає позитивну реакцію та намагання взяти у цьому посильну участь.
– Рішення про створення об’єднаної громади приймав депутатський корпус минулого скликання. Чи нинішній склад відчуває відповідальність за прийняття рішень на фоні великого інтересу людей з різних куточків держави, які їдуть в Балту за досвідом?
– На перших засіданнях намагались зрозуміти всю важливість прийнятих рішень, але, здається, ще не відчували всієї значимості того, що відбувається. А от коли побачили, як ці рішення втілюються в життя, прийшло розуміння того, що ми – піонери.
– Хто головний ініціатор глобальних змін у громаді?
– Звичайно ж – Сергій Сергійович. Його часто запрошують на різні зустрічі, прийоми, конференції тощо, в тому числі – іноземні партнери, організації , які допомагають Україні розвиватись, підійматись на більш високий рівень. Тому міський голова має можливість почути, побачити щось нове і, пропускаючи через себе, вносити нові ідеї. Після кожної такої поїздки Сергій Сергійович намагається максимально інформувати про те, що стосується нашої роботи.
Наприклад, сьогодні вся громада підтримує ідею створення госпітального центру на базі ЦРЛ. Треба обов’язково зберегти і використати той потенціал, який маємо. Тому мер всіляко намагається залучити до цього процесу свої зв’язки на всіх рівнях, всі сили та ресурси, аби вирішити це питання, зберегти спеціалістів, лікарню для людей.
Є ще одна ідея щодо створення свого роду міні-адмінцентрів у селах. Буде добре, коли під одним дахом розміститься вся сфера послуг: кабінет старости (як адміністратора території ), медичний заклад, бібліотека, пошта тощо. Такі міні-адмінцентри вже створюються у Немирівському, Пасаті, Перельотах. До того ж, можна буде вирішити ще одну проблему: відкриття аптечних пунктів у селах. Над тим, як це зробити відповідно до законодавчих вимог, сьогодні працює відділ охорони здоров’я міської ради. Вже є відповідні напрацювання, однак дуже швидко з об’єктивних причин цю справу вирішити не виходить.
– Тетяно Леонтіївно, як ви ставитесь до критики, що звучить на адресу керівництва громади?
– Це ознака того, що в громаді багато робиться. Якщо сидіти, склавши руки, то критикувати нас не буде за що! А так – кожен крок контролюється, у кожній ідеї вбачається підступність, кожне нововведення обов’язково перевіряється. За нами слідкують не тільки в плані переймання досвіду, але й вишукують слабкі сторони. Певною мірою це нас стимулює. І ми навіть вдячні за критику, бо так легше виявляються недоліки, які ми зразу ж усуваємо.
– То критику ви сприймаєте як допомогу?
– Критикувати легше всього, а за пропозиції чи практичні дії – треба нести відповідальність. Ми – звичайні люди, можливо, й не ідеальні, але – ми перші у керівництві такою об’єднаною громадою. За умов законодавчої неврегульованості нам немає у кого повчитися, немає кого спитати. Навіть якщо звертаємось по допомогу, не завжди отримуємо відповідь, яка б реально нас задовольнила. Тому самі шукаємо гідний вихід з тієї чи іншої ситуації. В усякому разі, намагаємось все робити добре, на належному рівні. Можливо, тому й критикують. Не критикують лише тих, хто нічого не робить. Хоча хотілось би заручитися реальною підтримкою критиканів. На жаль, окрім критики від них майже нічого не чуємо. Тож чекаємо від критиків практичних пропозицій. Ми завжди готові до співпраці на благо нашої громади.
Користуючись нагодою, хочу побажати всім читачам газети здоров’я і сил, миру і злагоди.