Альтернативна енергія – особиста безпека

З директором ТОВ «Санерджі» (SunRG) Іриною Стасюк та технічним директором фірми, консультантом з енерго-ефективності Олександром Дзюбенком ми познайомились у Балті, коли вони вже обговорили питання встановлення сонячних батарей на заводі «Оптикон» (директор Костянтин Пурчел). Хоча не цей факт, а саме розмова про альтернативні джерела енергії зі спеціалістами, гадаємо, буде цікавою вам, шановні наші читачі, тому й пропонуємо її до вашої уваги.

Кор.: — У вас є намір укласти договір з одним з наших підприємств, яке успішно розвивається, що на теперішній час — велика рідкість.
Ірина Стасюк: — Нам приємно мати справу з такими керівниками, як Костянтин Пурчел: у нього дуже грамотний, європейський підхід до розвитку власного виробництва. Так мало хто працює у нас в Україні. Керівництво зацікавлене в альтернативній енергетиці і має намір використовувати сонячні батареї не тільки для власних потреб, а й продавати електроенергію за «зеленим тарифом». Відчувається, що такому рішенню передувала чимала підготовка. Ми зі свого боку можемо запропонувати грамотні техумови, монтаж і запуск станції.
Кор.: — Все від нуля до..?
Ірина Стасюк: — Так, «під ключ».
Олександр Дзюбенко: — Взимку підприємство не працює, і для того, щоб виробництво не простоювало, вони самі виготовлятимуть металоконструкції.
Кор.: — Взаємовигідне співробітництво! Вам це також цікаво?
Ірина Стасюк: — Сьогодні в Україні ще не зовсім розуміють до чого ми йдемо. Тому нам цікаво допомагати будь-якому виробникові, що виявляє зацікавленість у альтернативних джерелах енергії, хоче цим займатися. Ми йдемо до того, що будемо відмовлятися від тієї ж нафти. Перспективу має електроенергія, але сучасні електромережі не витримають навантаження. Їм потрібно допомагати альтернативою. Ви знаєте, що Японія і Норвегія, приміром, у 2030 році взагалі заборонятимуть в’їзд автомобілів на дизельному та бензиновому пальному? Вже сьогодні тут пріоритетними є електромобілі.
Кор.: — Чому при всіх позитивних перспективах, у нас так туго «проходить» альтернативна енергетика?
Ірина Стасюк: — Насправді — не туго! Просто побутує така думка (як мінімум — п’ятирічної давності!). Тільки за останній рік у нас поставлено більше альтернативних електростанцій, ніж за минулі 10 років! Розвиток йде семимильними кроками! Просто ми цього ще не помічаємо.
Кор.: Продаж електроенергії за «зеленим тарифом» — вигідна справа?
Олександр Дзюбенко: — У нас він — найдорожчий. Самі споживачі платять за таку енергію і це все-одно вигідно! Держава свою справу зробила, законодавчо врегулювавши питання для заохочення до вироблення електроенергії з альтернативних джерел. Ціна визначена національною комісією регулювання електроенергетики України. Законодавство змінюється щороку: воно повинно моделювати умови правильної взаємовигідної співпраці виробників електроенергії і споживачів таким чином, щоб у майбутньому у них не було складнощів із взаємодією. Джерел альтернативної енергії насправді більше, ніж два (сонце і вітер — це первинно!). Є ще, скажімо, біогаз, який можна видобувати з відходів сільськогосподарського виробництва і використовувати його для вироблення електроенергії.
Кор.: — У нас в Пужайковому були спроби видобутку біогазу.
Олександр Дзюбенко: — Так, ми знаємо. Були і під Одесою біоустановки. До речі, вони теж можуть давати електрику в мережу якраз тоді, коли її не вистачає, бо сонячні електростанції працюють, коли є сонце, повітряні — коли є вітер. А біогаз спалюється і запускається генератор при навантаженні в мережі.
Ірина Стасюк: – Потрібен баланс: коли чогось не вистачає, беремо з альтернативних джерел.
Кор.: — А ви робите акцент тільки на виробничі потужності?
Ірина Стасюк: — Ні!
Кор.: — Тоді що ви можете запропонувати пересічному споживачеві?
Олександр Дзюбенко: – Побутові сонячні електростанції від 1 кВт.
Кор.: — Що це дає? Поясніть, щоб нашим читачам було зрозуміло.
Олександр Дзюбенко: — 1кВт сонячних батарей дає приблизно 1300 кВтгод електроенергії на рік. Якщо на обслуговування будинку потрібно 1300 кВтгод на рік, то, встановивши 1-кіловатну станцію, можна задовольнити свої потреби. Але для цього слід мати лічильник для «зеленого тарифу». Він працює як акумулятор: якщо людина не споживає, енергія йде (образно кажучи) до сусідів, реєструється на лічильнику. Коли є потреба в електриці, можна спожити віддану раніше енергію. Якщо буде встановлена більш потужна сонячна електростанція і вироблятиметься електроенергії понад потребу, то можна ще й заробляти на продажу енергії за «зеленим тарифом»: лічильник працює у прямому та зворотньому напрямку.
Кор.: — Чи дорогі такі лічильники?
Олександр Дзюбенко: — Так. 12 тисяч гривень.
Кор.: — Якщо взяти абсолютно всі витрати, які потрібні кошти для встановлення сонячної електростанції для приватного будинку?
Олександр Дзюбенко: — Станція на 1 кВт в середньому коштує від 800 до 1000 у. о. Все залежить від якості панелі. Сюди входить все, крім лічильника і вартості підключення «зеленого тарифу». Адже є різні споживачі. Хтось не виявляє бажання продавати електроенергію, планує використовувати лише для власних потреб.
Кор.: — У вас багато таких споживачів?
Олександр Дзюбенко: — Чимало. Є споживачі, які ставлять електростанцію, наприклад, для нагріву води. Або — на сушилку, щоб не споживати електрики вдень.
Кор.: — А якщо сонячні батареї виявлять бажання встановити мешканці багатоповерхівки?
Ірина Стасюк: — Тут трохи складніше. Для цього потрібно взяти в оренду дах у власника або балансоутримувача (це може бути ЖЕК) за умов, що 70 відсотків сусідів згодні. Якщо це ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), то знову збирайте 70 відсотків згодних і, будь-ласка, встановлюйте сонячні батареї. Це все реально. В Одесі вже реалізовано наш проект у п’ятиповерхівці, де люди погодилися і встановили сонячні батареї. У будинку немає газу, тільки — світло, і це дуже дорого обходиться мешканцям.
Кор.: — Скільки це коштувало на кожну квартиру?
Ірина Стасюк: — Встановити виявили бажання власники квартир з одного стояка. В середньому вийшло по 2 тис у. о. Але, з урахуванням того, що вони платили щомісяця за світло близько 250 у. о., то утримання квартири за рахунок альтернативної електроенергії окупилося менш ніж за рік. Сонячні батареї працюють тут вже півтора року, отже мешканці мають значну економію.
Кор.: — Чи працюєте ви з банками за програмою типу вже знайомого нам «теплого кредиту»?
Ірина Стасюк: — Кредити переважно беруть ті, хто встановлює потужні (часто — мегаватні) сонячні електростанції, маючи на меті ще й заробляти на продажу електроенергії. Зрозуміло, що приватним особам краще все-таки обходитися без кредитування. Є державна програма альтернативної енергетики і, якщо людині все ж таки не вистачає грошей на установку сонячних батарей, то вона може в будь-якому банку взяти під «зелений кредит». Наша фірма акредитована наразі в Укргазбанку, який пропонує кредит на дуже хороших умовах: таких відсотків ніхто не дає під звичайний кредит, скажімо, на квартиру або машину. При цьому не потрібно закладати своє майно: заставою буде сама електростанція. Тому людина відчуває себе в безпеці на випадок непередбачуваних обставин. Кредит дають в гривнях.
Кор.: — То чому ви рахуєте у доларах?
Ірина Стасюк: — Так легше орієнтуватися: ми закуповуємо обладнання в доларах, тому й прив’язуємося до цієї валюти. Але рахунки виставляємо у перерахунку на гривню.
Кор.: — Ви працюєте не тільки в Одеській області, по всій Україні. Багато клієнтів маєте?
Ірина Стасюк: — Так. Запросили б в Африку – працювали б в Африці (сміється). В Балті — Костянтин Пурчел — перший. Всього по області встановили сонячні батареї на трьох виробництвах. Приватників – багато, не будемо підраховувати.
Кор.: — Отже, ви здатні витримати будь-яку кількість замовлень?
Ірина Стасюк: — Так. З цим немає проблем. До того ж, ми добре співпрацюємо з усіма фірмами, які займаються монтажем, поставками відповідного обладнання. Дружимо з усіма на взаємовигідних умовах.
Кор.: — Як ви оцінюєте ситуацію в Україні з альтернативними джерелами? Прогнозуєте, коли це стане нормою?
Олександр Дзюбенко: — Нормальним явищем, таким як наявність кондиціонерів у будинках, або мікрохвильовок, це стане, думаю, до року 2025-го.
Кор.: — Як фахівець, скажіть, якою є перспектива газу?
Олександр Дзюбенко: — Побутова газифікація (в плані опалення приміщень) розвиватиметься тому, що в Україні газ видобуваємо самі, є сенс споживати його. Але потреба буде знижуватися, бо є вигідніші технології отримання енергії.
Кор.: — Тобто газ поки конкуруватиме?
Олександр Дзюбенко: — Звичайно. Який сенс відмовлятися від нього, якщо він є?! Знову ж таки, в комерційних цілях деяким підприємствам вигідно ставити газовий генератор, який виробляє електрику. Або, припустимо, є необхідність реорганізації системи опалення і газовий котел все-одно потрібен тому, що це – гарантоване джерело енергії у даний момент. Скажімо, вночі, коли сонячна енергія не виробляється. Ми враховуємо всі ці фактори.
Кор.: — І не виключаєте поєднання технологій?
Ірина Стасюк: — Такий у нас підхід до справи: ми вчилися не тільки в Україні: все-таки поїздили по світу. Якщо людині щось не вигідно, ми їй прямо про це скажемо: не радимо встановлювати таке обладнання. Не треба гнатися за наживою тут і тепер, слід завжди думати про майбутнє. Тільки так ми будемо розвиватися.
Олександр Дзюбенко: — Різні джерела енергії — газ, електрика, дрова — постійно міняються місцями щодо вартості споживання: то електрика дешевше, ніж газ; то дрова вигідніші за все інше тощо. Я альтернативними джерелами енергії займаюся вже десятий рік і постійно спостерігаю, як відбуваються такі зміни. Вони не досить вагомі, до того ж прогнози не завжди здійснюються. Скажімо, зараз електрика мала бути набагато дорожчою. Через те, що змогли утримати девальвацію гривні, вона залишилася на теперішньому рівні. Хоча в перспективі, з ростом кількості електротранспорту, електроенергія підніматиметься в ціні. Тому й попит на сонячні електростанції буде рости. Для фермерських господарств вони становлять особливий інтерес. Їх вигода в тому, що можна самостійно забезпечити себе електрикою, взагалі не підключаючись до мережі. Потрібно — використовуєш, не потрібно — ні. Вдень вироблення велике (нагрівання води або включення сушилки чи дробарки навіть без присутності людини). Нам цікаво, щоб розвивалося місцеве сільгоспвиробництво, тому маємо чимало цікавих пропозицій. Встановлення сонячних електростанцій — не особливо складне завдання. А, скажімо, автономна водонапірна станція для організації поливу може зацікавити. Виходить дешевше просвердлити свердловину, встановити насос та під’єднати до соняної електростанції. Можна вдень, коли є сонце, накачати воду у резервуар, щоб використовувати її вночі для поливу. Така система швидко себе окупає тому, що немає необхідності тягти електропровід від мережі. У нас багато хто не знає, що такого типу крапельний полив дає величезну економію. Таку систему використовують по всій Європі, в Казахстані, Ізраїлі. У Києві наші партнери на замовлення вже реалізували 10 проектів автономного поливу. Ми разом розробляли концепцію і шукали клієнтів.
Кор.: — Чому в Києві?
Олександр Дзюбенко: — Там легше запроваджуються новації, швидко приймаються рішення. У нас складніше: чимало клієнтів по два-три роки роздумують. Але в цьому немає нічого страшного: в такому випадку рішення більш виважене.
Кор.: — Як давно працює ваша компанія?
Ірина Стасюк: — Компанія «Санерджі» – нова, була створена в лютому цього року. Але маємо величезний досвід роботи. Ми зібрали фахівців з усієї України, всі вони вже давно працюють у сфері альтернативної енергетики (більшість — по 10 років). Компанії, які раніше займалися альтернативною енергетикою, робили всього потроху. Ми вирішили об’єднати свої зусилля і займатися тільки альтернативою — сонце, вода. Вітряками самостійно, без партнерів, поки не займаємося. Але як тільки будуть бажаючі отримувати саме такий вид альтернативной енергії, ми готові розпочати. Незважаючи на «молодість» компанії.
Олександр Дзюбенко: — «Са-нерджі» була створена для вирішення організаційних питань. Досвід показав, що є багато помилок, яких можна уникнути з самого початку. Цього не можна зробити, коли один виготовляє проектно-кошторисну документацію, інший монтує, третій обслуговує.
Ірина Стасюк: — Ми, коли в лютому відкрилися, говорили собі, що будемо займатися тільки сонцем. Але як брали великий об’єкт, виникала потреба у встановленні іншого обладнання, скажімо теплового чи вентиляційного насосу, колектора. Переломний момент стався у квітні. Ніхто не хоче звертатися в разні фірми для вирішення якогось одного завдання. Тому тепер ми заходимо на об’єкт комплексно. Якщо виникає потреба у виконанні робіт не з нашої сфери діяльності, ми звертаємось до партнерів, які цим займаються. Але відповідальність за все несемо ми. Тому обираємо тільки найкраще і якісне.
Олександр Дзюбенко: — Альтернативна енергетика, енергоощадження будівель вимагають цілісного підходу. Тобто, якщо беремо приватний будинок, то ми дивимося не тільки на нього — на всю територію: де, що і як можна розташувати, аби правильно використовувати. Рекомендуємо утеплення найбільш вразливих місць. Скажімо, північну стіну, або закласти одне вікно, а інше натомість розширити.
Кор.: — Енергоаудит ви теж здійснюєте?
Ірина Стасюк: — Ні, поки залучаємо партнерів. Без цього не можна. Потрібні сертифіковані фахівці. До кінця року плануємо взяти свого.
Кор.: — У нас віднедавна почали утеплювати квартири у багатоповерхівках. Наче латки накладаються на будинки: шматочок там, там… А на стиках виникають небезпечні місця, стіна може зазнати руйнації. Чи не так?
Олександр Дзюбенко: — Звичайно. На жаль, про це не всі знають. Не випадково у нас прийнято закон про енергетичну ефективність будівель. Тепер, перш ніж робити капітальний ремонт, будувати нове приміщення, планувати реконструкцію, треба спочатку отримати сертифікацію з енергоефективності. Поки під закон підпадають державні підприємства, установи, але скоро це дійде до всіх. Тоді не буде таких «кускових» утеплень. Уже зараз не введеш в експлуатацію будинок без виконання певних вимог, техпаспорта, де є проект у вісях, є чітке розуміння, з чого і як викладений фундамент, скільки вікон встановлено. Нам, на жаль, частіше доводиться реалізовувати проекти, коли будинок вже побудований. Але під час будівництва вже тепер до нас звертаються за консультацією на етапі облаштування покрівлі, маючи за мету у перспективі встановити сонячні батареї. І це дуже правильне рішення.
Кор.: — А якщо дах вже готовий?
Олександр Дзюбенко: — Ми ро-
бимо аудит і говоримо, як можна встановити, під яким ухилом — вже по факту, аби не було вітрового навантаження. Тому, скажімо, з 10 кВт можливих (якби одразу враховувалась можливість встановлення сонячних батарей) через конструкцію даху може поміститися лише станція на 7 кВт.
Кор.: — На якій площі можна встановити станцію на 10 кВт?
Олександр Дзюбенко: — В се-редньому — до 80 кв.метрів. Знову ж повернемося до того, які станції потрібні приватному споживачеві. 1 кВт зазвичай перекриває власне споживання, але окупатися буде років 7–9 (в залежності від місцевості). Якщо взяти станцію на 10 кВт, то 70% отриманої енергії буде продаватися по 18 євроцентів (з урахуванням податків на сьогодні — 4 грн. 68 коп.). Якщо продати 10 тисяч кВт*год (стільки виробляє 7-кіловатна станція), виходить 46 тисяч 800 грн на рік. Така приватна станція вже гарантує прибуток.
Ірина Стасюк: — Кожен робить свій вибір. Хтось хоче заробити і може це собі дозволити, а для когось це питання особистої безпеки. Якщо людина зібрала урожай і не витратила кошти на придбання нового телевізора, а просто поставила за мету економію за рахунок альтернативної енергії, тоді вона себе захистить.
Бесідувала
Людмила ШЕЛИХ.

Leave a Reply