5 Травня – Міжнародний День боротьби за права осіб з інвалідністю
Деяким пересічним громадянам важко уявити, скільки насправді у їхньому місті мешкає людей, яким кожен крок дається надзвичайно важко, або без спеціальних пристроїв їм взагалі неможливо пересуватись.
Наші громадяни, потрапивши у будь-яку європейську країну, одразу ж дивуються, що на вулицях західних міст так багато осіб з інвалідністю, але мало хто знає, чому.
Справа там звичайна: у європейських містах є всі умови для рівності прав пересування звичайних людей і людей з особливими потребами. На кожному кроці – у магазин, транспорт, соціальний заклад можна потрапити без проблем.
У нас же картина така, що люди з обмеженими можливостями сидять вдома у чотирьох стінах, бо доступ для них у ті ж будівлі часто обмежений.
До речі, труднощі з доступністю існують не лише у людей з інвалідністю, на візках. Такі заклади малодоступні й для інших верств населення – літніх громадян, вагітних жінок, батьків з дитячими возиками, тих, хто має тимчасові порушення здоров’я та інших.
З початку квітня цього року вступили в дію нові державні будівельні норми, які передбачаються у положенні «Інклюзивність будівель і споруд». Саме вони регулюють проектування та будівництво з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
Такі норми є обов’язковими та поширюються не лише на нове будівництво, а й реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення наявних житлових і громадських будівель.
У нормах ДБН посилена обов’язковість влаштування елементів безбар’єрності, наведено всі необхідні технічні характеристики та конкретні приклади впровадження. Зокрема, щодо проектування пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату, відповідно до змін у законодавстві, жодна аптека не може отримати ліцензію на діяльність, поки там не буде забезпечена доступність для маломобільного населення. Як, власне, і відкриття соціальних об’єктів.
Створення належних та безпечних умов для життєдіяльності осіб з інвалідністю є одним з першочергових завдань в сфері соціальної політики нашої держави, ці питання є актуальними для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, приватних підприємців, роботодавців, громадських організацій тощо.
Екскурсія на візку по Балті: як у нас з доступністю?
Наша Балта у переліку українських міст здебільшого різниться з цього приводу у кращий бік. Ніде, принаймні на півночі області, так не дотримуються законів та норм, які захищають право маломобільних груп населення на доступність, та виконують вимоги, аби всі об’єкти громадського призначення були доступними.
Громадянам, обмеженим фізичними можливостями, як і решті жителів, час від часу необхідно відвідувати не лише магазини чи аптеки, а й соціальні заклади – відділення Пенсійного фонду, соціального захисту, міськраду, районну держ -адміністрацію, лікарню, поліклініку, банки та багато інших установ. До більшості з них вони можуть потрапити без проблем, і це радує.
Так, до управління соціального захисту населення, на лікарняному комплексі і в поліклініці є пандуси і туалети, які відповідають всім стандартам. В центрі міста для людей на візках також обладнано придатний туалет.
Є пандус для доступу у відділення Пенсійного фонду, але там завузькі двері, щоб заїхати у приміщення.
Такі норми дотримані й у багатьох інших об’єктах, закладах та установах нашого міста.
Однак доводиться констатувати й протилежне. Наприклад, на вулицях Любомирській та Ломоносова, навпроти магазину «Копійка», з’їзди з тротуарів не відповідають стандарту. Біля прокуратури є пандус, але у ньому немає поручнів, що також є порушенням норм. Різні порушення стандартів допущені щодо в’їзду до відділу поліції, «Ощадбанку» (кут нахилу пандуса не відповідає стандарту). Біля магазину «Техноярмарок» (вул. Любомирська) пандус зроблено частково, а з тротуару перед входом залишено бордюр.
У магазині «Фортеця» по вул. Любомирській потрібні пандуси всередині будівлі, бо можливість вільного пересування всередині приміщення обмежена. Біля будинку культури – після пішохідної доріжки не можна без сторонньої допомоги потрапити до закладу. Біля дитячого садочка №6 повністю розбита доріжка.
У нашому місті, на жаль, ще немає паркувальних місць для людей з обмеженими можливостями, позначеними спеціальною розміткою і розпізнавальним знаком «Людина з інвалідністю».
Такі ж паркувальні місця потрібні біля ринку, будови райдержадміністрації, районної лікарні.
Вирішити це дуже просто. Кілька років тому керівники міської ради проїхалися на візках містом та спробували дістатися на них у будівлі. Можна сказати, відтоді у Балті змінилось ставлення до безбар’єрного пересування по місту громадян з інвалідністю. Однак, як бачимо, ще не всюди.
Тож є така пропозиція: не соромитися, а сісти у візок чи стати на милиці біля своєї установи чи магазину і спробувати потрапити усередину закладу, проїхатися його коридорами, до кабінетів, туалету. Якщо вдасться, то ваш заклад відповідає встановленим стандартам. Якщо ж ні, то доведеться довести до норми.
Ми ж рухаємося до Європи, де права людей з інвалідністю дотримуються нарівні з іншими громадянами, то маємо відповідати її стандартам життя.
Голова ГО «Балтська районна організація осіб з інвалідністю»
Надія ЛЄНЦ.
About The Author
