Балтянин Володимир ШЕВЧЕНКО: «Краще без легені, ніж, як деякі, без честі»

8 ЖОВТНЯ, на будівлі Балтського  історичного музею буде відкрито  меморіальну дошку славному землякові – Володимиру Микитовичу Шевченку – режисеру-документалісту та кінооператору, Заслуженому діячу мистецтв України. Таке рішення було прийнято міською владою.

Балтянин є автором багатьох відомих документальних кінокартин. Працюючи  в «Укркінохроніці» у Києві, Володимир  Шевченко знімав фільми переважно за власними сценаріями. Один з них – «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (1986 р.), який займає 49-50-у позиції у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Його також віднесено до унікальних кінодокументів національного архівного фонду України та передано на зберігання до Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного.

Багато фільмів створено вже через роки після вибуху четвертого блоку Чорнобильської АЕС. Та лише небагато людей були свідками самої трагедії. Розуміючи всю небезпеку свого вчинку, Шевченко вів справжню облогу численних інстанцій, щоб потрапити в епіцентр катастрофи. Прорвавшись крізь чиновницькі перешкоди, дві групи, однією з яких була команда режисера «Укркінохроніки» Володимира Шевченка, 14 травня 1986 року виїхали на зйомки на місце катастрофи. Наступні сто днів вони провели поряд з пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами і атомниками, що ліквідовували наслідки вибуху на ЧАЕС.

Зйомки велися безперервно в найнебезпечніших зонах, де під ногами ще диміли уламки графіту. Загалом було відзнято двадцять тисяч метрів плівки. Зняті з вертольота кадри над зруйнованим реактором були засвічені радіацією і плівку забракували. Але режисер поставив кадри із засвіченням в монтаж і на екрані вони з’являються під часті удари лічильника Гейгера. Це перший фільм режисера про аварію на Чорнобильській атомній станції, де він же й був кінооператором.

…Вже в лікарняній палаті, отримавши велику дозу радіації, режисер записав у щоденнику: «Якщо хтось скаже мені, що якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі».

Отримавши дуже високу радіаційну дозу, Володимир Шевченко помер  30 березня 1987 року,буквально через місяць після прем’єри кінофільму «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів». За свою творчість він отримав багато відзнак, українських та міжнародних, чимало з них – посмертно. 1987 року Міжнародна асоціація наукового кіно встановила Приз імені Володимира Шевченка.

Leave a Reply