БДЖОЛЯРІ ГОТОВІ ДО ПЛІДНОЇ ЗУСТРІЧІ З АГРАРІЯМИ

Лютий ще лютує, але весна вже виблискує сонячними ранками та несподіваним пташиним співом нагадує про себе. Тож не випадково активісти-пасічники Балтщини вчергове ініціюють проведення спільної зустрічі з аграріями. Про це йшлося на нараді з представниками влади та регіонального управління «Держпродспоживслужби», з якими зустрілися бджолярі, аби обговорити проблеми цьогорічного «медового» сезону та вчергове спробувати налагодити взаємовигідну співпрацю з місцевими сільсгопвиробниками.

На жаль, за словами керівника фірми «СОМіК Олексія Сергєєва, досі домовитись не вдалося, бо спільних зустрічей аграріїв та бджолярів фактично не було, незважаючи на кілька минулорічних намагань  їх організувати.

Присутні на засіданні начальник відділу економіки та інвестицій Балтської міської ради Олександр Мараєв та його заступник  Валерій Івашковський  підтвердили готовність керівництва міської ради підтримати пасічників  у їх прагненні знайти спільну мову з фермерами. Зокрема, цього можна досягти шляхом підписання меморандуму про співпрацю. Але пасічники мають об’єднатися, створивши свою громадську організацію, – запропонував Олександр Мараєв.

Про об’єднання говорили й самі бджолярі, адже разом набагато легше вирішувати проблеми, в тому числі й юридичного захисту, що кожному окремо зробити не по  силах.

Найболючішою від усіх проблем була названа загроза отруєння бджіл отрутохімікатами, які використовуються аграріями під час обробітку насіннєвих культур.  За словами начальника Балтського управління Держпродспоживслужби Володимира Глухова, минулого року спеціалістам служби довелося виїжджати на 5 викликів у зв’язку з отруєнням бджолосімей. Насправді ж таких випадків було набагато більше.  Водночас він зауважив:

— Ми завжди намагаємось  допомогти. Скільки наголошували: реєструйте пасіки, на жаль, не всі дослухалися. А коли стається біда, ми маємо право працювати тільки із зареєстрованими пасіками.

Про те, що сільгоспвиробники повинні використовувати тільки ті  речовини для обробітку рослин, які є у відповідному переліку дозволених в Україні, розповіла державний фітосанітарний інспектор головного управління Держпродспоживслужби Юлія Ткачук.

Лише зареєструвавши  пасіку, можна отримати державну допомогу. Досвідом про те, як це зробити, поділився пасічник зі стажем Сергій Юрман. Він також ознайомив присутніх з роз’ясненнями Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів стосовно вартості ветеринарно-санітарного обстеження  пасік. У цьому ж листі, зокрема, йдеться й про те, що їх реєстрація  здійснюється за декларативним принципом на безоплатній основі. Для цього власникові пасіки необхідно лише подати заяву до територіального органу «Держпродспоживслужби» за місцем розташування пасіки та детальну інформацію про вид діяльності, передбачену законодавством України.

Минулого року можливістю отримати державну підтримку, на жаль, скористалися далеко не всі пасічники. Але не тільки тому, що не захотіли реєструвати пасіки: декому з бажаючих просто не вдалося це зробити через колізію з її юридичною адресою.

На думку Олексія Сергєєва, на стаціонарно-кочуючу пасіку «чіп з адресою не вчепиш». Тому це питання також потребує обговорення.

— Ви знаєте, чого ми добиваємось: хочемо на нашій території розвинути промислове бджільництво,  – зауважив він. –  А воно практично не може бути стаціонарним. Це нормально, коли у власника промислової пасіки є кілька точків, розташованих у різних місцях. Як реєструвати таку пасіку? Потрібне роз’яснення. Давайте, нарешті, зрозуміємо, що у нас аграрна країна й іншого шляху, як розвивати промислове бджільництво та налагоджувати взаємовигідну співпрацю з сільгоспвиробниками, у нас немає.

З цього приводу учасники зустрічі також ділилися власним та цікавим досвідом пасічників з інших країн (інформації є чимало у відкритому доступі). Звучали різні пропозиції щодо обговорення спільних з фермерами питань й від досвідчених пасічників Сергія Закржевського, Федор Сергєєва, Сергей Тарнавський. Головна теза – зацікавленість обох сторін та пошук спільних точок дотику. Тільки за таких умов можна розраховувати на результат.

Пасічники пропонують провести зустріч з фермерами в другій половині березня.

Людмила ШЕЛИХ.

Leave a Reply