Ірина закінчила медичне училище і працювала фельдшером-акушером в районній лікарні. Та коли з одного села виїхав медпрацівник- їй запропонували тимчасово очолити там ФАП: надавати хворим допомогу, відпускати ліки. Ірина зраділа, що буде корисна сільським людям. Її не лякало, що у медпрацівника в селі не буває ні відпустки, ні вихідних, ні свят. Хоч спека, дощ, хоч сніг і ожеледиця – треба йти до тих, кому необхідна допомога, а як світло вимкнуть, то ще й ліхтарика, сірники зі свічкою прихопити.
Дівчина мріяла вчитися далі, мріяла й про кохану людину, щасливу родину.
І ось виклик до хлопця, який зламав ногу.Вона не забарилася. Надала першу допомогу, викликала «швидку», супроводжувала до лікарні, а як повернувся – відвідувала , не залишила без уваги поки й не зняли гіпс .Також допомагала багатьом знедоленим селянам. Приготує їжу, віднесе немічній старенькій бабусі, допоможе по господарству , не рахуючись зі своїм часом.
Сергій після одужання не міг забути Ірину, якось купив торт і навідався до неї на роботу, потім ще приходив кілька разів. Спочатку дівчина не звертала на нього уваги, а згодом покохала так, що була готова пожертвувати власним життям заради нього.Та згодом довідалася, що Сергій переїхав до міста , і у неї вже не було можливості бачити його. Ірина переживала , мучив душевний біль, але кохати не переставала.
…Лише через десять років вона знову зустріла Сергія на вечоринці у подруги. Між ними спалахнуло сильне кохання, мріяли про спільне життя. Та сталося непередбачуване…
Коханий у нетверезому стані зґвалтував її. Ірина не могла повірити, що дорога людина може таке вчинити. Їй здавалося, що він тільки розважався з нею. Але підкрадалася думка:” Ні! Це неправда! Він мене кохає. Мабуть, випивши, втратив контроль над собою”…
Змирившись, вона хотіла все пробачити Сергієві, поговорити з ним , але не випадало нагоди. Він, розуміючи свою провину, уникав зустрічей .
Невдовзі Ірина відчула, що вагітна. Коли все ж повідомила про це коханому- у відповідь почула, що “дитина не його “. Він знову зник. Для неї це було великим ударом. Адже Сергій знав, що Ірина кохає його до нестями. І як він міг відмовитися від неї та їхньої дитини?
Народилася донечка. Батьки допомагали матеріально, поки Ірина здобувала вищу медичну освіту. Агата росла розумною, красивою дівчинкою, а коли їй виповнилося п’ять рочків- батьки купили їм будинок. Ірині здавалося,що життя налагодилося , і є у неї майже все, про що мріяла: улюблена робота, мила донечка, власний дім. Тільки коханого не було.
Та він повернувся! Просив вибачення, казав, що дуже кохає , не забув навіть через стільки років, і що не буде йому життя на землі без неї та доньки. А відцурався від них лише через злість на себе.
Ірина йому все пробачила… Вони одружилися. Обоє працюють, чекають народження другої дитини – сина. Тільки тепер глибока рана в її душі затяглася. Її перший хлопець, її перше кохання – з нею. Доля, нарешті, принесла їй щастя…
About The Author
