Ще у 2010 році Балтські підземелля оглядали спеціалісти Одеського університету ім. І.І. Мечникова. Завідувач підземним палеонтологічним заповідником університету, член Українського інституту спемології і карстології, координатор Південноукраїнського регіонального центру Української спелеологічної асоціації К.К. Пронін у своєму звіті зазначав, що в Балті збереглись старовинні підземні споруди різних типів. Вони являють собою великий історичний інтерес про минуле нашого краю.
Саме тому нещодавно в одному з виявлених ходів відбулося розчищення підземних порожнеч висотою до 4 метрів від грунту та сміття, якими вони були засипані. Представник ТВК „Фортеця” – підприємства, яке виконувало цю роботу, зауважив, що всього було вивезено близько 100 тонн непотребу. Він розповів, що колись давно один з підприємливих господарів будинку, що розміщувався над підземним ходом, зробив тут підвал для власних потреб. За радянських часів у цьому підвалі зберігало овочі підприємство громадського харчування.
Після розчищення у підземеллі можна вже чимало побачити цікавого. Стеля зроблена у вигляді арки з дуже цікавою кладкою цегли: її вимощено вручну «ялинкою». Очевидним фактом є й те, що тут було раніше передбачено вентиляцію, що наштовхує на думку про перебування людей. Є тут ніші, про призначення яких можна тільки здогадуватися. Можливо, тут ставили світильники з свічок?
– Бачите, над підземеллям навіть дерева ростуть, -розповів мій екскурсовод. – Мої ровесники тут лазили років двадцать тому, коли хід ще був вікритий. Старші розповідали, що блукали цими ходами під усім містом. Але це розмови, могли й фантазувати. Хоча дуже багато людей про це говорять. Розповідали, що один з школярів упав вниз. Його однокласникам вистачило розуму зі свічкою та ниткою лазити ходами у пошуках друга. Ось провалля під дорогою, бачите, тут, напевне, теж є хід…
Відновлення підземних ходів від-
бувається в рамках програми «Балтщина
туристична». Про це
розповів заступник
міського голови Вале-
рій Желіховський:
– Минулого тижня відбулося засідання нашої робочої групи, на якому, зокрема, проговорювали майбутнє підземних ходів. Які рішення ми для себе потенційно бачимо? Насамперед – це обмеження руху важкого автотранспорту, що пов’язано як із збереженням підземних ходів, так і показової ділянки брущатки (ми її повинні зберегти хоча б у цьому місці, бо всі інші зберегти доволі складно). У контексті сусідства з підземними ходами – це чудова ідея! Наразі визначаємо розміри земельної ділянки, на яку можемо претендувати для створення філіалу нашого історико-краєзнавчого музею в рамках проекту „Балтщина туристична”. Хочемо зверху спорудити будівлю у вигляді певної ма-
лої архіте-
ктурної форми. Сюди мо-
жна буде увійти, щось подивитися, і вже з неї зайти у підземний хід. У нас завжди було партнерство з університетом Мечнікова, там є люди, котрі зай-
маються вивченням підземних ходів. Вони приїздили кілька разів. До речі, на вулиці 30 років Перемоги є й інші підземні шляхи. Нам потрібно далі розчищати певні ділянки (життя покаже скільки), зокрема, під дорогою. Для цього слід залучати спеціалістів, які мають відповідний досвід, знають, як це робити. Очевидно, що хід треба посилювати, аби не відбулося обвалювання. Тут потрібна спеціалізована фірма. Я намагатимуся вийти на колег, з якими вже працювали, аби допомогли у цьому питанні . Але було б непогано запросити через вашу газету: у кого є бажання та відповідний досвід, аби звертались безпосередньо до мене чи до директора історико-краєзнавчого музею Петра Ткача. Нам треба продовжити розчищення, адже ми дійшли до знакового місця. В ідеалі – підземний хід треба закільцювати: зайшли в одному місці – і вийшли сюди ж. Художник Сергій Шендеровський нам спробує надати художнє рішення самої будівлі, аби воно „в’язалося” з підземним ходом. Потім проговоримо з архітекторами-партнерами технічну сторону, як це можна здійснити (матеріали тощо). Далі вже необхідно буде отримати дозволи через виконком та інше Будемо визначатись з потребою фінансів. Коротше кажучи, нам потрібні руки й голови.
Людмила ШЕЛИХ•
About The Author
