Голова НСЖУ Сергій ТОМІЛЕНКО назвав ключову загрозу для друкованих ЗМІ

Фото НСЖУ. В центрі – Сергій ТОМІЛЕНКО

Другий медіа-фестиваль «Буковель Натхнення», окрім низки цікавих заходів, відзначився важливими зустрічами. Зокрема, – редакторів та журналістів регіональних ЗМІ з головою Національної спілки журналістів України Сергієм Томіленком, під час якої йшлося про перспективи газетних видань та проблеми, з якими вони стикаються у повсякденні.

За пропозицією першої заступниці голови НСЖУ Ліни Кущ, розмова розпочалась з найболючішого питання, що хвилює газетярську спільноту: головних загроз для майбутнього преси. Більшість присутніх емоційно висловилася щодо шляхів виживання друкованих ЗМІ. Спільну думку озвучив Сергій Томіленко.

— Ключова загроза для газет в Україні — це не влада, не самодурство місцевих чиновників, а неякісна поштова доставка та агресивна поведінка по суті монополіста поштових послуг – «Укрпошти», — сказав, зокрема, він. — Звичайно, тепер у всьому світі відбувається певне скорочення тиражів. Але якщо в європейських країнах воно відбувається поступово, під впливом розвитку Інтернету, соціальних мереж, то в Україні цей процес рухається надзвичайними темпами. І саме через «Укрпошту»: величезні тарифи, неякісна доставка, скорочення мережі. І, відповідно, це призводить до катастрофічного падіння тиражів.

Голова НСЖУ назвав ганьбою те, наскільки цинічно менеджмент «Укрпошти» робить липову статистику, применшуючи масштаб проблеми в Україні.

— Ми провели дослідження і встановили, що найтиражніша газета в Україні — «Казки –розмальовки», яка має ціну 20 копійок на місяць. І ще — така собі газета «Передплата», заснована в листопаді минулого року. Її ціна також найдешевша, формат — один листочок А4 і тираж за строк менш ніж рік існування сягнув 300 тисяч примірників. З таких копійчаних видань і складається те лідерство 1,5 мільйона тиражів фейкових, несправжніх газет, — розповідає Сергій Томіленко. – «Укрпошта» може звітувати, що передплату в середньому відновлено на 90 відсотків. На сьогодні ми бачимо, що з нинішнім менеджментом «Укрпошти» вичерпані всі можливості до порозуміння, до діалогу. Зустрічі, переговори з її керівництвом, на жаль, не дають бажаного результату. Ми не говоримо, що пошта зобов’язана безкоштовно носити газети, ми не говоримо, що тарифи треба заморозити. Але ми пропонуємо: давайте обговорювати всі питання розвитку разом. Про які партнерські стосунки можна говорити, якщо «Укрпошта» більшості з вас заборговувала розрахунки за передплату?! В яких цивілізованих країнах порушують терміни, обумовлені у договорах?

На думку Сергія Томіленка, «Укрпошта», заявляючи про чергове підвищення тарифів, мала б взяти на себе зобов’язання підвищувати рівень передплати та якість доставки. Натомість газетярів щоразу просто ставлять перед фактом щодо реформування поштової мережі, скорочення відділень або ж зростання цін.

На сьогодні маємо заяви про підвищення тарифів на 15 відсотків. На сайті Міністерства інфраструктури тривало громадське обговорення за участі редакторів з усієї України з цього приводу. За його результатом, Національна спілка журналістів України звернулась до уряду та Президента України із закликом не допустити чергового підвищення тарифів на поштову доставку газет, тим самим висловивши спільну позицію представників друкованих ЗМІ.

Говорячи про важливість місцевої преси, Сергій Томіленко розповів про свою участь в потужному «Донбас Медіа Форумі» (це майданчик в країні, що збирає фахівців з усієї України та з-за кордону). Обговорювали інформаційну політику Донбасу.

— При всій повазі до технічного прогресу, якщо ми говоримо про Донецьку та Луганську області, про території, де немає доріг, немає покриття Інтернетом, а замість українського телебачення «вещаєт» ЛНР та ДНР, ми повертаємось до поінформованості через класичні, традиційні медіа, — зазначив Сергій Томіленко. — Це підтвердив голова Луганської військово-цивільної адміністрації. За його словами, сумарний разовий тираж газет за тиждень в так званій ЛНР — один мільйон примірників. Сумарний тираж газет на контрольованій Україною Луганщині — 100 тисяч. Це теж характеризує інформаційну насиченість, інформаційний вплив. Ми не говоримо, що Україна має закидати медіа-простір «голою пропагандою», конкуруючи у кількості примірників. Але вважаємо: найкраща контрпропаганда — це об’єктивна інформація. А двигунами об’єктивної інформації можуть бути редакції газет, які розуміють і знають місцеві проблеми. І держава мала б сприяти, підтримувати українські медіа. Найближчим часом стане зрозуміло, які перспективи на нас чекають, а лакмусовим папірцем буде факт, чи залишиться на посаді керівника «Укрпошти» Смілянський, — зауважив Сергій Томіленко.

Він назвав різноманітні варіанти підтримки преси, оперуючи прикладами країн Прибалтики, Франції, Китаю.

— Необхідно підтримувати пресу. Це можуть бути різноманітні варіанти, такі як, скажімо, в Прибалтиці: видавати гранти за результатами конкурсів на висвітлення певних тем (децентралізація, реформування медицини, освіти тощо). Фактично тут йде мова не просто про передачу грошей, а про держзамовлення на певну інформаційну підтримку ЗМІ. Принаймні Прибалтика це робить. Другий аспект — державна підтримка «Укрпошти», яка б допомогла «заморозити» на певний період тарифи. Позитивний приклад Китаю щодо державної підтримки місцевих ЗМІ у запровадженні сучасних технологій дозволяє їм залишатися лідерами на медіаринку. У нас, на жаль, інша ситуація: ми не настільки швидко адаптуємо Інтернет, соцмережі під потреби читацької аудиторії.

Сергій Томіленко назвав сьогодення часом карколомних трансформацій. За його словами, кожна редакція повинна для себе визначитись. Але, повертаючись до пошти, сказав, що в жодній країні немає такого агресивного внутрішнього фактору, який є в Україні.

Присутні порушили ще одну важливу тему, говорячи про те, що після роздержавлення, газети кинули виживати. Водночас в рамках децентралізації деякі створені ОТГ не уклали договори на висвітлення своєї діяльності з редакціями, натомість випускають свої інформаційні бюлетені.
Сергій Томіленко прокоментував ситуацію:

— На сьогодні дійсно дискредитацією місцевої преси є формування інформаційних бюлетенів ОТГ. Інформаційний бюлетень у легальному розумінні — це одноразова публікація документів, рішень. А ганьбою є, зокрема, коли в одній з ОТГ Вінницької області ми виявили, що, не криючись, тиражем у 5 тисяч примірників, кожні два тижні видається бюлетень. І його нумерують. Це є повністю порушенням законодавства, адже за законом, періодичність означає, що це видання підлягає реєстрації як періодичне. Ми воюємо з цим. Адже сама ідеологія роздержавлення передбачає, що влада не повинна мати прямого впливу на редакційну політику і зокрема, не втілювати цей вплив через призначення редактора. Дискредитацією є те, що влада, яка б повинна була заплатити певну суму редакції за висвітлення, вкладає ці кошти на створення ручного видання, публікуючи те, що захоче. Як в уже згаданому інформаційному віснику було обліковано, що голова ОТГ став першим пацієнтом стоматології, яку відкрили.

В ході розмови йшлося також про боротьбу з джинсою у ЗМІ та навчання медійників. За підсумками зустрічі пролунали пропозиції відновити або запустити заново робочу групу в уряді для переговорів з «Укрпоштою», вивчити альтернативні можливості доставки друкованої преси; домогтися обіцяної допомоги газетам; звернутися до Мін’юсту із запереченнями з приводу створення інформаційних бюлетенів в ОТГ; проведення практичних семінарів у регіонах, спрямованих на підвищення кваліфікації журналістів місцевих ЗМІ.

Людмила ШЕЛИХ.

Leave a Reply