ДИВО – ТЕЩА

САДИБА мисливського господарства виявилася дуже великою. Подружжя Прокопенків з перших днів переселення на нове місце проживання почувалося якось невпевнено. Наталя злякано глянула на Олега, коли з лісової хащі вискочило оленятко. На мить вона уявила, що ось – ось з’явиться й вовк, який полював на цього беззахисного лісового мешканця.

— Тс-с!- попередив дружину, аби не наполохала оленятко, Олег.- Таких гостей у нас буде багато, звикай до життя в лісі.

Наступного дня Олег з Наталею, взявши кошики, пішли оглядати господарство. На великій галявині кущі малини з соковитими дозрілими ягодами вигравали золотим мереживом сонячного проміння. Наталя з насолодою смакувала малину і, наївшись досхочу, збирала в кошик та милувалась навколишньою красою.
Незабаром по – своєму облаштували будиночок, переданий їм колишніми господарями. Наталю вже нічого не лякало: ні вужі, які лежали біля порогу будинку, гріючись на сонечку, ні інші лісові гості. Хвилювалася лише за сина, який давно отримав диплом інженера, відслужив в армії і залишається одиноким.

Наталі подобалось, що син Юрій має хобі і займається розведенням перепелів. Він добре знає способи їх утримання, використовує білкові та вітамінно – мінеральні добавки до кормів, трави… На його думку перепелині яйця за своєю якістю просто золоті для здоров’я людей. Тож ділиться своїм досвідом з іншими любителями, має постійних замовників на збут цінної продукції.

Якось був Юрій у справах в Одесі й привіз перепелині яйця для родини свого армійського друга Олександра.Той трохи затримувався, потрапивши в пробку, тож Юрій вийшов з автівки і сів неподалік на лавочку в сквері. Раптом помітив галасливий гурт жінок в одязі яскравих кольорів, що наближався. «Цигани»,- промайнула думка , зараз почнуть пропонувати своє гадання. Він швидко підвівся й попрямував подалі від цього місця. Проходячи повз натовп людей , почув, як жалісно схлипує дівчина . Виявилось, що кілька циганок обступили її й налякали, що її мати невиліковно хвора і виманили гроші, забрали золоті прикраси , начебто для порятунку матері. Юрій звернув увагу на вродливе , червоне від сліз личко й стало йому дуже шкода дівчини. Підійшов і запропонував відвезти на своєму автомобілі додому.

Шлях виявився неблизьким, тож з Вікторією вони познайомилися , розговорилися. «Моя мрія здійснилась. Я хотіла стати вчителем історії і закінчила історичний факультет Київського держуніверситету , влаштувалася на роботу в школу…» – розповіла супутниця.

Ось і приїхали. Вікторія пригостила свого рятівника чаєм , обмінялися телефонними номерами. Відтоді щовечора розповідали одне одному новини, що відбулися протягом дня. А часті зустрічі привели до весілля.

ЗАКОХАНІ молодята зажили в дружбі та злагоді . Лише Ірина Миколаївна, мама Віки, не була в захваті від зятя. Вона часто втручалася в їхнє сімейне життя. Дорікала доньці, що його робота погано оплачувана, то чому Юрій не їде в Італію на заробітки, як це робить її Микола. Віка часто плакала , але ніколи не скаржилася Юрію на матір. Говорила їй: «Так, як ти живеш з батьком , я ніколи не змогла б. Що це за життя, коли тата ніколи не буває вдома.Я завжди хочу бути поряд зі своїм чоловіком, щодня пірнати в його обійми і відчувати його кохання.»

…Раптово Юрію стало зле, швидка відвезла його до лікарні. Після одужання лікарі порадили підлікувати серце в санаторії. Тож, не вагаючись, Вікторія придбала путівку і відправила його на лікування.
Дні в санаторії швидко збігали , Юрію ставало все краще й краще.Одного разу, зручно вмостившись на лаві біля дитячого майданчика, він спостерігав за грою малюків і думав, що пора і їм з Вікторією мати діток, хоч теща й проти. Його думки перервав сміх парочки , що проходила мимо. Юрій не повірив своїм очам: перед ним важно « пропливла» … теща , тримаючи під руку ставного сивочолого чоловіка. Він ніяк не міг прийти до тями . Це справді була Ірина Миколаївна, хоч і змінила зачіску, пофарбувала волосся в білий колір . Він бачив її раніше у цій шифоновій сукні, що підкреслювала пишні форми фігури.

Оце диво, думав Юрій, ідучи до кімнати, де мешкав . Вночі він довго не міг заснути. Все згадував тестя і те, як йому важко працювати, жити в чужій країні, сумуючи за родиною. Наступного дня підглядав за закоханою тещею, зробив кілька знімків і на цім заспокоївся.

Через деякий час, коли теща після повернення з санаторію знову почала перевиховувати Юрія, навчати жити, ставлячи у приклад тестя, він дістав зі схованки фотознімки з санаторію і мовчки простягнув Ірині Миколаївні.У неї відняло мову від побаченого.

З тих пір Юрій з Вікторією живуть спокійно, у них народилися донечки – двійнятка. Як тільки теща подала на розлучення і вийшла заміж, тесть повернувся з далекої Італії, переїхав жити до дітей і насолоджувався спілкуванням з донькою, зятем та внучками.

Лідія КОШАРИНСЬКА.

Leave a Reply