Одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб вже стартувало. Про особливості Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» ми вже говорили. Але під час звернень до контролюючого органу у відвідувачів виникають запитання стосовно процедури подання декларацій тощо. Наших читачів також цікавлять й інші питання. Тож публікуємо відповідні роз’яснення керівника Балтської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області Таміли БАЛИНСЬКОЇ.
— Я нагадаю, що декларування триває з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Декларанти: фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків. Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі. Для цього платник податків має стати користувачем Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua) та після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або інших дозволених сервісів ідентифікації набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі. Подання декларації до Державної податкової служби України здійснюється через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація», — розповіла вона.
— Процедура подання декларацій стосується всіх платників податків?
— Ні. Процедура декларування добровільна. Якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити. Наприклад, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, придбане за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то зазначати таке майно у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не потрібно. Декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми, визначені у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. Інформацію про отримані доходи та сплачені з них податки громадянин має змогу перевірити, подавши запит щодо отримання таких відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті (http://cabinet.tax.gov.ua). Тобто, у відповідь на свій запит громадянин отримує довідку про кожен рік, у якому мав доходи. До них належать і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задеклароване майно. В разі відсутності у фізичної особи активів, придбаних за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями до контролюючого органу подавати не потрібно.
— Якщо узагальнити, то які активи не потребують подання декларації?
— До активів, які не потребують декларування (по них не здійснюється нарахування та сплата збору), відносяться квартира (квартири), загальна площа яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права на таку квартиру чи квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва у разі документального їх підтвердження. Так само – й житловий будинок (будинки), якщо загальна площа сукупно не перевищує 240 квадратних метрів. Це стосується й незавершеного будівництва, за умови наявності права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення. До таких активів відносяться й нежитлові будинки або незавершене будівництво некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів, а також земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України та один транспортний засіб особистого некомерційного використання. Окрім зазначених не декларуються й інші активи, якщо їх сумарна вартість не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового добровільного декларування.
— Ви постійно наголошуєте на необхідності подавати звітність чи декларуватися в електронній формі. Це пріоритет?
— Час іде і прогрес не стоїть на місці. Якщо раніше доводилось стояти в чергах, щоб подати звітність, то сьогодні, всього за п’ять хвилин, це здійснять електронні сервіси. Для дотримання вимог статей 16, 49 Податкового кодексу, у платника податків є вибір – подавати звітність в електронному вигляді в режимі онлайн чи віднести її самостійно до територіальних органів ДПС. Однією з головних переваг подання звітних документів в електронному вигляді є економія часу, який витрачається на відвідування ЦОП та черги. Платник податків сам визначає зручний для подання звітності час. Крім того, користування електронним сервісом дозволяє уникати арифметичних помилок, автоматично заповнюючи звітні документи на підставі вже поданих звітів, формувати архів електронних копій звітів, квитанцій та інших документів тощо, запобігти розповсюдженню COVID-19.
— Ще одне питання, яке турбує наших читачів, котрі займаються підприємницькою діяльністю, стосується використання касових апаратів.
— З 1 серпня 2020 року не потрібно купувати та обслуговувати дорогі касові апарати: у нас офіційно дозволено користуватися програмними РРО. Якщо підприємець здійснює розрахунки з покупцями виключно у безготівковій формі, він може спокійно працювати без РРО. Повністю звільнені від обов’язку використовувати РРО/ПРРО лише ФОПи 1-ї групи (пп. 296.10 ПКУ). Що стосується ФОП-платників єдиного податку 2-3 груп, ті з них, які здійснюють так звані «ризикові» види діяльності (реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), повинні застосувати РРО в першу чергу. Крім того, ФОПи-єдинники повинні будуть проводити свої розрахункові операції через РРО з наступного кварталу після досягнення ними протягом календарного року рівня доходу у 220 мінімальних заробітних плат (1 мільйон гривень). До досягнення цього рівня решті суб’єктів можна РРО не використовувати. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено проєктом Державного бюджету на наступний рік, це становитиме 1 320 000 грн. – майже на третину більше, ніж тепер. Реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, зокрема, не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім визначених законодавством винятків); при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім визначених законодавством винятків) за готівкові кошти на ринках; при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу (за відсутності продажу визначених законодавством товарів); при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу; при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів тощо. Детальніше з цією інформацією можна ознайомитись, прочитавши ст..9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
— Як ви дивитесь на те, щоб, у зв’язку зі змінами в системі оподаткування, відкрити постійну рубрику для інформування наших читачів?
— Позитивно. Будемо вдячні за співпрацю.
Розмову вела
Людмила КАЛІНІНА
About The Author
