Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу щодо правильності відображення сплачених сум податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платежі) в інтегрованих картках платників.
Платник податків відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом (пункт 36.1 статті 36 Кодексу).
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 Кодексу).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).
Відповідно до пункту 38.2 статті 38 Кодексу сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Щодо сплати платежів безпосередньо платником.
Якщо сплата платежів до бюджетів та фондів здійснюється платником безпосередньо, тобто кошти сплачуються від власного імені та з власного рахунку такого платника, то податковий номер платника зазначається у полі «платник», яке є обов’язковим реквізитом платіжної інструкції згідно із постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі – Інструкція про безготівкові розрахунки).
Таким чином, сплачені кошти платником підлягають відображенню в його інтегрованій картці, а також в Електронному кабінеті.
Щодо сплати платежів представником платника.
Пунктом 19.1 статті 19 Кодексу визначено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (пункт 19.2 статті 19 Кодексу).
Поняття та підстави представництва наведені в статті 237 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), якою передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені., встановлених актами цивільного законодавства.
Також, стаття 237 ЦКУ говорить не лише про право, але й про обов’язок представника вчиняти дії від імені особи, яку він представляє. Для наявності певного обов’язку між сторонами укладається договір, який буде підставою представництва у відповідності до статті 237 ЦКУ.
Вказаний договір повинен містити всі істотні умови договору доручення (стаття 1000 ЦКУ), за яким одна сторона (представник платника податків) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (платника) певні юридичні дії, зокрема сплату податків, зборів та інших платежів.
Таким чином, якщо представник платника податку за договором доручення або в інших випадках, крім передбачених Кодексом, здійснює сплату сум податків, зборів та інших платежів з рахунка платника податків, тобто за рахунок та від імені платника податків, то у полях «платник» та «фактичний платник» (обов’язкові реквізити платіжної інструкції) зазначається виключно податковий номер платника.
Відповідно, встановивши в такому випадку, сплачені кошти підлягають відображенню в інтегрованій картці платника, а також в Електронному кабінеті.
Одночасно повідомляємо, що платники під час сплати платежів при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції з 1 липня 2023 року керуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (далі – Наказ № 148).
Проте, враховуючи, що на теперішній час не всіма надавачами платіжних послуг завершено розробку програмного забезпечення в частині використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (Наказ № 148), то у термін до 01.12.2023 року надано можливість клієнтам таких надавачів платіжних послуг використовувати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції у старому форматі. Тобто, сплачені суми платежів будуть відображатися в інтегрованих картках платників, за податковим номером, зазначеним в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції.