ЗАХИЩАЄ БАТЬКІВЩИНУ ВСЯ СІМ’Я

Все буде Україна
Я точно знаю – буде Перемога,
Настане день – і буде знов весна,
Весна, яку забрала в нас вона,
Проклята і жорстокая війна.

Я точно знаю – буде Україна,
У всьому світі лиш одна така:
Квітуча, вільна, сильна і єдина,
Непереможна матінка моя!
* * *
Спасибі, Господи, тобі,
За силу, віру та надію!
Спаси нас, Боже, від війни,
Бо всі ми – діти України…

Братові
Руслан і Людмила нас
мама назвала,
Ми разом родились і разом
росли.
Страшенне це зло: нас війна
роз’єднала.
І дня не проходить без суму,
сльози.
Я Богу молюся за тебе,
мій брате,
Прошу в Богородиці кінця війни.
За тебе щоденно молиться мати,
Вертайся живим і нас обійми.
* * *
Йде день за днем, минають ночі,
Весна минула, все минає.
Застигло небо. Тільки душу
І серце біль рве-розриває.
Коли скінчиться ця війна?
Коли ? Питаю з слізьми в очах,
Благаю Бога я щодня
Про мир, добро і тихі ночі.

ЦІ ВІРШІ в перші дні війни написала Людмила Грабарівська – мати, яка присвятилажиття своїм двом чудовим донечкам. Війна зруйнувала звичний ритм буття, увірвавшись звуками сирен та хвилюванням за рідних, котрі, залишивши мирні справи, взяли до рук зброю, стали на захист України.

— Скільки житиму, буду пам’ятати цей день. Ми встали зранку, приготувалися йти до школи, у дитсадочок. Раптом прийшло сповіщення зі школи, що навчання буде дистанційним. Сказали, що почалася війна. Наступного дня, коли дізналась, що брата призвали до лав Збройних Сил, за кілька хвилин народився цей вірш, – розповіла Людмила. – Ми з братом – двійнята. Мене батьки назвали Людмилою, а його – Русланом. Тому мені дуже боляче, я дуже переживаю. Брат з 2014 року був в АТО, тому розумію, що саме такі як він, з досвідом бойових дій, мають йти на війну. захищати нашу Україну.

Але я переживаю не тільки за Руслана. Сьогодні воюють ще й мої двоюрідні брати-близнюки Сергій та Олександр і зять Андрій. Наша сім’я захищає рідненьку Україну. Ми щиро молимося і впевнені в нашій перемозі. Молитва захищає, я впевнена. Мій двоюрідний брат стільки разів потрапляв під вибухи, його відкидало вибуховою хвилею, але нашими молитвами Бог захищав його та інших наших воїнів. Я бажаю всім хлопцям на передовій, солдатам, щоб повернулися живі, неушкоджені до своїх родин, щоб матері дочекалися своїх синів, сестри – братів, діти – батьків. А ми їх підтримуємо, чим можемо, щодня молимося за них.

Leave a Reply