Ямковий ремонт доріг – підгрунтя для зловживань та крадіжок
НЕВЕЛИКИМ громадам дуже важко впоратися з тими проблемами, що є сьогодні, адже вони накопичувалися роками. Найболючіша з них – жахливий стан доріг, особливо місцевих, якими здійснюється підвезення дітей до шкіл. Але, за словами народного депутата, коштів сьогодні у держави на все не вистачає. Тому головний ресурс спрямовується на будівництво основних доріг. Наступного року, на його думку, місцевим дорогам приділятиметься більше уваги. Степан Чернявський також підтримав рішення про заборону проведення ямкового ремонту.
— Чесно кажучи, цей ремонт – для тих, хто краде. Хто може проконтролювати людей, які цим займалися? Як інакше їх стримати? Тільки через заборону проведення ямкового ремонту. Я думаю, що зараз більше уваги приділяється контролю за витрачанням коштів, які виділяються на будівництво доріг. Можливо, й тут крадуть, але так легше проконтролювати та посилити відповідальність за якість робіт. Якщо не наведемо порядок у дорожньому будівництві, ми ніколи не матимемо гарних доріг, — запевнив Степан Чернявський.
Він також запевнив, що вже мав і матиме розмову з головою облдержадміністрації та з профільним міністром щодо можливості капітального ремонту доріг на території колишнього Балтського району.
— З міністром міністерства інфраструктури говорили про дорогу з Піщаної до Балти, потім – через Ананьїв, Ширяєве, Іванівку, Доброслав (Комінтернове) – до Южного. Тут частина державної дороги, частина — місцевої, яка належить до обласної держадміністрації. Про це теж буду говорити з губернатором. Є проблема: фури розбивають місцеві шляхи. Вкрай потрібно відремонтувати дорогу, яка веде з Балти на Криве Озеро, – сказав він.
Ринок землі відкрито – слово за громадами
ЗЕМЛІ державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані в комунальну власність територіальних громад. Як ними розпорядитися, вирішують депутати місцевих рад. І це, на думку Сергія Чернявського, є кроком вперед у напрямку демократичних перетворень у земельному законодавстві.
— Ви пам’ятаєте ситуацію з держгеокадастром, що це була за організація, яка надавала стороннім особам земельні ділянки без вашого відома, – зазначив він, звертаючись до депутатів. – Було таке. Але наш президент, його команда, – ми наполягли на тому, щоб знищити цю корупційну складову. Це справедливо: ви є господарями на своїй землі й розпоряджатися нею вам. Ми все для вас зробили, зробіть так, щоб ваші люди отримували цю землю. Мешканці вашої громади мають господарювати на ній, бо вам завтра з ними зустрічатися, вимагати сплати податків у ваш бюджет, щоб потім раціонально розпоряджатися цими коштами.
Не оминули й питання кредитування
Чимало аграріїв Піщанської громади вже скористалися державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%» для поповнення обігових коштів господарств строком до 5 років від 3% річних. Відсоткова ставка знижена завдяки компенсації державою.
Але присутніх цікавила перш за все можливість отримання коштів для придбання земельних ділянок. За словами Степана Чернявського, обговорення механізму надання банками кредитів ще триває. На даному етапі (з 1 липня до 1 січня 2024 року) землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати тільки фізичні особи – громадяни України.
— Ми зробили так, щоб захищати тих людей, які продають, і тих, що купують, – каже народний депутат. – Ви знаєте, що про це треба обов’язково повідомляти орендаря. Ми начебто врахували запобіжники, щоб не було рейдерства. Поки що купувати землю можуть лише фізичні особи. Подивимося, як механізм працює, а потім вже в 24-му році, коли зможуть купувати і юридичні особи, я думаю, ринок землі запуститься, банки почнуть надавати кредити.
Пасовища – не рілля!
МІСЦЕВА рада може приймати рішення й щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності. Це теж дуже важлива функція, передана на місця.
— Закон №2194 («Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»), що був прийнятий, дозволяє легко на сесії зробити зміну цільового призначення. Якщо людина виявить бажання побудувати склад на своїй ділянці, ви приймаєте рішення про дозвіл на зміну цільового призначення ділянки і хай будує. Тільки ви це вирішуєте: держава не розпоряджається землею (окрім земель, потрібних державі для виконання її функцій, – законодавство). А от пасовища переводити на ріллю буде заборонено. Зараз ми прийматимемо відповідний закон, щоб всі землі, які були під пасовищами, залишилися пасовищами. Я вже підписав цей законопроєкт. Пасовища не можна буде переорювати та змінювати їх цільове призначення.
Розвіюючи сумніви присутніх аграріїв щодо доцільності такого захисту пасовищ, мовляв, мало тепер бажаючих займатися тваринництвом, Степан Чернявський зауважив:
— Це може стати мотивацією для сільгоспвиробників. Депутати поставлять умову: ми даємо землю, але так, щоб у претендента було умовних 5 – 1000 овець на 1 гектар. Запевняю, бажаючих буде чимало. І у вас будуть додаткові надходження до бюджету.
Розводьте кіз, що дають до 5 літрів молока. До 80% витрат на племінне тваринництво компенсує держава
ДЕРЖАВА у 2021 році відшкодовує до 80 відсотків вартості закуплених племінних тварин. Зокрема, на одну корову (не ту, що дає по 10 літрів молока, а ту, що по 40 літрів) можна отримати понад 50 тисяч гривень. Про це Сергій Чернявський повідомив, відповідаючи на запитання, чи варто займатися тваринництвом. Мовляв, ця справа збиткова.
— Тваринництво розвивають ті, хто використовує сучасне обладнання та вирощує племінні породи домашніх тварин. Щоб завезли племінну корову, яка б давала не по десять літрів, а по сорок. Тоді собівартість буде іншою, справа – прибутковою. Те саме й з козівництвом. Хто пам’ятає, як про кізочку, що дає один літр молока, казали: це класно! А сьогодні є кози, які дають 5 літрів молока. Підприємець – людина, яка знайде, де що купити, де що продати. А якщо ви, як громада, запропонуєте: займайтеся тваринництвом, у нас є цукерочка для вас – пасовище. Можливо, хтось зацікавиться, розвиватиме бізнес.
Людмила ШЕЛИХ