З наступного року домашнім насильникам заборонять спілкування з дітьми

На сьогоднішній день в суспільстві гостро стоїть питання домашнього насильства, як між подружжям, так і по відношенню до дітей. Однак, найчастіше, люди бояться звертатися до правоохоронних органів, адже в Україні не було окремого нормативного акту, який би регулював дане питання.
І ось 11 січня в офіційній газеті Верховної Ради «Голос України» оприлюднили Закон № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашнього насильства і боротьбу з цими явищами ».
Закон розкриває поняття домашнього насильства і передбачає відповідальність за таке діяння.
Так, домашнім насильством визнається умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства по відношенню до подружжя або колишнього подружжя, або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) в сімейних чи близьких відносинах.
Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років. Крім цього, Кримінальний кодекс доповнюється новою статтею 1512 «Примус до шлюбу». Згідно з її положеннями, примус особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу в співжиття без укладення шлюбу – караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 134 ККУ доповнюється положеннями щодо спонукання до аборту без добровільної згоди потерпілого. За такі дії закон передбачає відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Закон вступає в силу через рік з дня його опублікування. Даний закон також доповнює УКУ новим розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи». Згідно з його положеннями, до осіб, які вчинили домашнє насильство, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, суд може застосувати одну або кілька обмежувальних заходів, а саме:
заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, обмеження спілкування з дитиною в разі, якщо домашнє насильство скоєно по відношенню до дитини або в її присутності;
заборона наближатися на певну відстань до місця, де особа, яка потерпіла від домашнього насильства, може постійно або тимчасово проживати, тимчасово або систематично знаходитися в зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням або з інших причин;
заборона листування, телефонних переговорів з особою, постраждалою від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку або електронні комунікації особисто або через третіх осіб;
направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Обмежувальні заходи можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців, але при необхідності – продовжені на визначений судом строк, але не більш ніж на 12 місяців.
Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовані обмежувальні заходи, здійснює орган пробації, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем – командир військової частини.
За умисне невиконання обмежувальних заходів передбачається покарання у вигляді арешту на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до двох років.
Сподіваємося, що даний акт посприяє зменшенню кількості домашнього насильства, а українські жінки не будуть боятися звертатися в правоохоронні органи за захистом своїх прав.

Leave a Reply