Щороку восени та навесні українські маленькі міста та села вкриває дим. Так їх мешканці намагаються утилізувати “зелені відходи” після збору врожаю або під час підготовки до нового агросезону. У цьому вогнищі згоряє не лише здоров’я людей та екологія територій, а й пряма вигода власників присадибних ділянок та міст. Адже листя, траву, бадилля рослин можна перетворити на “чорне золоте”.
Про шкідливість спалювання “зелених відходів”, говорять екологи, лікарі та природоохоронці, вони застерігає:
– До складу диму входять пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологічні хвороби. З димом у повітря вивільняються діоксини — дуже отруйна для людини речовина. Можуть горіти і солі важких металів, що осіли на рослинах у містах. Такий дим дуже отруйний.
Окрім того, це сприяє втраті біорізноманіття, щорічні пожежі, які часто виникають в екосистемах, перекидаються туди через спалювання трави, стерні.
Ми самі руйнуємо своє здоров’я, спалюючи листя та суху траву
З паліями “зелених відходів” намагаються боротися різними способами: штрафами, покараннями, запуском дронів, які мають фіксувати порушення, та навіть прокльонами. Так, учасники зоозахисної ініціативи UAnimals вигадали ворожку Агату, щоб відучити жителів українських сіл палити суху траву. З плакатів, які поширили у 63 населених пунктах України, вона попереджає:
– Спалюючи суху траву, ти накликаєш хвороби на себе і своїх дітей.
Втім, деякі мешканці та міста знайшли більш прозаїчні рішення, як утилізувати листя та інші “зелені відходи” з користю для навколишнього середовища та власного гаманця.
Першу українську міську станцію компостування у вересні 2019 року відкрили у Львові. Директор комунального підприємства “Зелене місто” Вадим Ноздря розповів, що вони купили декілька одиниць необхідного обладнання.
Механізована станція компостування зможе забезпечити переробку 30 000 органічних відходів на рік, а на території Львова встановлять додатково 338 контейнерів саме для цих відходів.
Станція вже працює. Профінансував цю роботу Львівський міський бюджет, а саме підприємство перебуває у муніципальній власності.
Компостування біовідходів є справою звичною для європейських країн. “Чорним золотом” називають перегній з відходів рослин, овочів, фруктів в Естонії. На міському звалищі в Таллінні, де побувала у 2018 році, навіть отримали ліцензію, щоб продавати компост з біовідходів у якості готового продукту. Найбільше ним цікавлять навіть не внутрішні споживачі, а покупці з Арабських Еміратів, Єгипту та Ізраїлю.
Для перетворення купи, що ліворуч, на продукт для продажу, потрібно всього 6-9 місяців
Директорка талліннського центру утилізації відходів Керта Тіітсо розповідає, що з 20 тонн біовідходів у них виходить шість тонн органічного продукту. Цикл переробки триває тут всього 6-9 місяців.
– Раніше ми продавали компост на тонни. Однак зрозуміли, що втрачаємо свої кошти. Виробники, які мали ліцензію, просто пакетували нашу сировину, давали продукту назву та продавали. Тепер ми це робимо самі.
Варто зазначити, що завдяки цим та іншим маркетинговим крокам талліннське звалище закінчило 2017 рік з прибутком у три мільйони євро (візит до Естонії відбувся в 2018 році – прим.ред.). До того, як звалище стало муніципальним, воно мало мільйон збитків.
Обов’язкова умова – “зелені відходи” мають збирати окремо від іншого сміття. В кафе, ресторанах та приватних будинках Таллінна для них встановлюють спеціальні баки.
Кандидат біологічних наук науковий співробітник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Микола Роженко говорить, що комунальні служби міст так само, як приватні домогосподарства, можуть компостувати листя, поповнюючи свої бюджети. Вони вже витрачають паливо та людський ресурс, щоб збирати листя з парків та скверів. Їх варто відвозити у спеціально призначене місце, накривати та злегка зволожувати час від часу.
Навіть без внесення прискорювачів розкладання органічних відходів, через 1,5-2 роки з листя визріє якісне добриво, яке можна використовувати на міських клумбах або навіть продавати містянам.
– Таким чином зберігається природний колообіг речовин у природі. Листок виріс із землі, він має в неї повернутися, – говорить Роженко, – Таким чином це підвищить родючість ґрунту, а, значить, ваш город, сад, дасть вам кращий врожай.
Ще один надзвичайно цікавий досвід та готове рішення, як безкоштовно утилізувати листя знає авторка проєкту “Нове життя старого листя”, володарка премії “Земля жінок” Богдана Гопаченко з міста Сум.
Листя збирають, привозять у спеціальне приміщення, а далі, за певною технологією, хробаки перетворюють його на цінний біогумус.
Після переробки листя повертають на ті ж території, але у вигляді корисного біогумусу. В Сумах так від листя звільняють території деяких шкіл, які долучилися до ініціативи в рамках проєкту.
Такий ґрунт, в залежності від виробника, коштує від 14,50 гривень за кілограм. Городники такі пакети купують лише для того, щоб виростити розсаду та дати прижитися новим рослинам. Тут вони можуть створювати його у більшій кількості та економити власні кошти.
Каліфорнійські хробаки, яких використовують в цій технології, дозволяють у відносно короткі терміни абсолютно екологічно способом перетворити “зелені відходи” у цінне гумусоване добриво.
Вермиферми (від англ. worm – черв’як) дозволяють утилізувати абсолютно всі біологічні відходи. Створити таку ферму можна у себе вдома або в промислових масштабах в комунальному господарстві. Для цього можна або ж купити будиночок для ферми в мережі, або зробити його власними руками.
Так давно робить львівянка Тетяна Чучко. У неї вдома всі харчові відходи перероблють хробаки вже кілька років.
Для створення домашньої ферми необхідно взяти пластиковий ящик та білий мішок (такий, як для цукру). Мішок потрібен, щоб пропускати повітря та зайву вологу.
Найкраща температура для них: +23-25°C. При +5°C призупиняють діяльність, впадаючи в анабіоз, а при мінусовій температурі гинуть.
Далі купуємо самих черв’яків. Їх можна знайти на замовлення в інтернеті. Вартість черв’яків — від 400 до 550 гривень за сім’ю. Сім’я складається з не менше 2000 штук особин.
Аби розпочати власну вермиферму, треба взяти мінімум один літр. Туди входить середовище, в якому вони жили раніше, це необхідно, щоб вони змогли адаптуватися до нових умов, їжа та, власне, самі черв’яки.
Вони їдять всі органічні відходи, але тільки не свіжі. Відходи овочів, папір, фрукти, кавовий розчин, зелень та листя.
Все, що є в домогосподарстві, можна переробляти таким чином у корисний біогумус. Той здатен живити ваш город чи сад корисними речовинами протягом чотирьох років.
Такий біогумус роблять на звалищі у Кропивницькому.
Тут це поки що роблять у якості експерименту. На міському полігоні встановили спеціальні бурти, в яких переробляють листя в ґрунт майже мільйон каліфорнійських черв’яків. На весь процес переробки потрібно чотири місяці.
Спочатку необхідно листю дати відстоятися, потім відбувається ферментування листя в трьохметрових кагатах, створення відповідної температури та вологості. Потім в бурти (довжина яких від 30 до 50 метрів, а ширина 3 метри) викладається відферментоване листя висотою 30-40 сантиметрів, поливається спеціальним розчином з біоелементами, і лише згодом можна підселяти черв’яків у сам бурт.
Мешканець Біляївки Олександр Руденко також впевнений, що листя та “зелені відходи” можуть перетворитися на цінний ресурс.
Багато років поспіль всі відходи він компостує та використовує для того, щоб покращити родючість ґрунтів. А нещодавно почав сортувати інше сміття.
Для того, щоб отримати якісний компост, замість спалювання листя, необхідно всього лише дотримуватися нескладних правил.
Також варто пам’ятати про “зелений список” відходів, які можна додавати в компост. Та коричневий, який суворо заборонено.
Завдяки цим нескладним, абсолютно доступним кожному, рішенням українські міста можуть стати більш екологічним місцем для життя, а їх мешканці – прибуток із опалого листя та “зелених відходів”.
Джерело: https://bilyayivka.city/
About The Author
