Децентралізація: співпраця громад
Сяючі обличчя, море вражень, чудовий настрій… Такими прийшли на зустріч з журналістами представники делегації, яка побувала у рамках співпраці Україна-Польща з візитом у Дамброво-Тарновському повіті Малопольського воєводства. Міський голова Сергій Мазур щиро подякував юним артистам «Балтської зірочки», представникам бізнесу, системи управління районної і міської рад,депутатам міськради, представникам освіти, культури, охорони здоров*я за те, що гідно, ефектно представили Балту, наш район й країну піснями, танцями, презентаціями.
В складі делегації було 47 людей.
Діти їздили за рахунок громади (витрачено 40 тис.грн.), дорослі – за власні кошти.
– Мета поїздки,– продовжила розмову керуюча справами міськвиконкому Олена Фролова,- підписання договорів про співпрацю. Угоди про наміри були укладені в жовтні минулого року. І ось тепер, тільки після того, як сейми ухвалили на сесіях рішення договори були підписані в урочистій обстановці. Крім нас у гостях побували делегації з Німеччини, Угорщини, Словакії, Молдови. Та до нас була прикута вся увага, бо з нами були діти – справжні зірки на сцені. Ми відчували гордість, що ми – українці.
Польська сторона так організувала роботу, що всі члени делегації працювали за окремою насиченою програмою. Ми побували в закладах освіти, медицини, культури у гмінах, розмовляли зі старостами. Ми хотіли, щоб наші діти побачили, як вони можуть жити, коли виростуть, щоб наша країна стала такою ж.
– Перед нами відкрилося зовсім інше життя—порядності, відкритості, чесності, прозорості, віри в Бога і краще майбутнє,- сказала начальник фінансового відділу міської ради Леся Паламарчук. – В той же час всі побачили, які талановиті наші діти. У всіх боліли долоні від оплесків. Треба було бачити, яке панувало піднесення серед кількатисячної аудиторії глядачів.
Фінансова система така як у нас. А от рівень життя в 20 разів вищий. Люди відвідують ресторани, заклади культури. Не кожен з нас може це собі дозволити.
У них така ж лікарня на 300 ліжок, але в ній 450 працюючих і фінансування вона отримує …280 мільйонів на рік. Порівняймо: у нас ця цифра—15 мільйонів гривень. Це зовсім інша країна…
– Що мене вразило—так це стан автошляхів, – наше болюче місце,- каже заступник міського голови з питань ЖКГ Федір Молодець. – Спілкуючись з керівниками гмін я дізнався,що всі дорожні проекти і ремонтні роботи лише на 20—30 відсотків фінансуються з місцевих бюджетів, все решта—з Євросоюзу і вищестоящих бюджетів. Велика увага в плані благоустрою приділяється прибудинковим територіям.
Культура і совість тут формуються ще в початкових класах школи. Саме там навчають, до якого контейнеру класти порожні скляні й пластикові пляшки, папірці.
Там закон один для всіх. Добре працює поліцейська система. Якщо у громадських місцях не можна палити й пити—значить не можна.
А от щодо виступу наших юних артистів — вокалістів і танцюристів, то тут полякам треба у нас повчитися. У Польщі, якщо дитина хоче зайнятися вокалом чи, скажімо, хореографією, потрібно батькам наймати репетиторів. Тому вони так бурхливо-позитивно реагували на виступи наших дітей.
Ну а дороги, можливо, і в нас такі будуть через якихось 10 років.
– На все свій час, – додав міський голова. – Змінюючи систему управління, вже й через 1,5 року можна мати результати. Просто так ніхто ходити на роботу не буде.
Мене найбільше цікавила діяльність закладів охорони здоров’я, де беруть гроші на їх фінансування, розповів начальник міського відділу охорони здоров’я Станіслав Чорний. У невеликій гміні ми побачили триповерхове приміщення медичної установи. На перших двох амбулаторія з ліфтом на другий поверх, на третьому квартири для двох сімей медиків акушерки і головного лікаря.
В лікарні (майже така як у нас) скромно, нічого зайвого. Киснева станція, станція медичних газів, станція медичної допомоги, три лабораторних кабінети і один спеціаліст, який обслуговує обладнання. Відмінний стан шляхів, автомобілі швидкої допомоги в доброму стані,вертолітний майданчик, наявність страховок дають можливість людям звертатися за медичною допомогою. їхня віра в Бога, свою державу та в себе, почуття власної гідності також мене дуже вразили. Сімейна медицина у Польщі це приватна і державна страхова медицина. Отже, ми йдемо вірним шляхом,здійснюючи реформу сімейної медицини. Йдемо, щоправда, повільним кроком, бо менталітет у нас інший…
Миронівський сільський староста Лідія Михайлюк відвідала Польщу двічі, коли поляки жили дуже убого. Нинішні враження її просто переповнюють:
– У них чудові дитсадки!Дітки там сплять тільки до трьох рочків на маленьких пластмасових ліжечках. На 210 вихованців—22 особи персоналу, тобто навантаження 10 дітей. На стінах ніяких портретів, на всіх дверях хрести. Вразило й те, що не потребує фінансових вкладів,— чистота. У нас доводиться ходити й умовляти кожного мешканця села, аби прибрав біля будинку. «А що,хтось їхати буде?» питають. Та ні, для себе наведіть порядок. Ми були свідками у Польщі: 5 тисяч населення кілька годин провели на площі, об 11й годині вечора свято закінчилось і хоч би десь один папірець хтось викинув. А у нас? Я подумала, може, нам з дитсадків починати прищеплювати малюкам культуру поведінки в громадських місцях. Вони неначе з іншої планети. Все вистрижено, всюди чисто. Краса! Ми не бачили жодної польової дороги, бур’янини. Є на що подивитися… Ми побували на заході з нагоди свята Врожаю, виставили й оформили свою палатку. Ну і пригощали її відвідувачів стравами з України. Підходили й радо спілкувалися з нами «наші поляки» заробітчани. А от від гостинно пропонованих (ви ж знаєте, як ми вміємо пригощати!) бодай 10 грамів навідріз відмовилися. Виявляється, вони дорожать своєю роботою. Завтра прийдуть на зміну, треба дихнути в трубочку і якщо запідозрять алкоголь виженуть. Я б хотіла, щоб як приїдуть поляки до нас через рік, ми також чистоту навели! Але спершу треба домогтися кардинальних змін в головах.
– Через місяць, до кінця року покажемо деякі дитячі садки, амбулаторії, – зауважив Сергій Мазур. – Тепер на їх розвиток, для освітян, працівників бібліотечної системи спрямовано багато видатків — сотні тисяч гривень.
Валентина Храпенко, начальник відділу міськради, висловлюючи свої враження від побаченого, сказала: «Любов поляка починається з його будинку. Всюди газони, дерева, затишок. Кожен господар любить себе і свою державу. Ми брали участь у святі й привезли свій намет, прикрасили його червоною калиною й українськими прапорами, одягли вишиванки. Черга до намету була найбільшою. Полякам дуже сподобалися українські пісні й вони співали разом з нами. Хочу подякувати нашим дітям. На сцені вони зачарували всіх як справжні артисти. А яку гордість ми відчували, коли звучав гімн України!»
Роман Кацмаза, начальник райвідділу «Держземкадастру», найбільше цікавився в Польщі роботою фермерів. «У них земельну реформу вже завершено. У кожного наділу є господар. Один гектар землі коштує 5 тисяч євро. Але яка допомога від держави! Техніку купують 50 на 50—за власні кошти і Євросоюзу. Там все взаємопов’язано. Фермер зібрав урожай—солому відправив іншому фермерові, який утримує худобу й забезпечує його органічними добривами. Наші фермери сплачують різні податки. Там 100 злотих за один гектар орендованої землі. Один податок і все прозоро».
– Там держава 750 злотих платить, щоб фермери розрахувалися за паї, – включається в розмову керівник господарства «Росава» Віктор Красатюк. – Маєш 57 гектарів землі ти вже фермер, 250 гектарів—це вже крупний фермер. Фермери не допомагають лікарням. Медициною опікується держава. Я радий, що поїхав, бо побачив для себе багато корисного. А от їжа мені не сподобалась, наша набагато смачніша. І країна наша, як би там не було, найкраща, треба тільки не бруднити її. В Польщі ми відчули, що ми справжні діти своєї держави й патріоти, горді за свою країну,додав депутат міськради Станіслав Мельничук. Я раніше був переконаний, що за громадами нема майбутнього. Ця поїздка показала: ми на правильному шляху. Хто не вірить нехай їде до Польщі, а тоді повернеться й подивиться на села, які не об’єдналися.
Начальник відділу економіки та інвестицій міськради Олександр Мараєв, зокрема, пояснив, що значить «безкоштовна медицина» у Польщі. Для кого безкоштовна? Для тих, хто працює і сплачує податки! До того ж там, з усього видно, краще працюють контролюючі органи. Не можна було не звернути уваги на активність, згуртованість 12-тисячного містечка, де проводилось свято врожаю. Сподобалося й ставлення до живої природи. Обабіч трас встановлено високі сітки паркани, аби захистити тварин від автомобілів, якщо вибіжать на проїжджу частину.
У мене було враження, що ми потрапили в задзеркалля, – ділиться думками Гербінський сільський староста Лариса Довгошия. – Поляки все до дрібниць продумали: і сітки біля доріг, щоб не постраждали тварини, і розмітки, і освітлення, і озеленення, і море квітів тих же чорнобривців… Я переконана, що ця краса й ставлення до неї виховується ще в дитсадках. У нас дехто загороджується високими парканами, а там всі садиби відкриті, щоб люди могли милуватися красою прибудинкової території. Усе це ми також можемо зробити.
– І зробимо!— впевнено каже Сергій Мазур, надаючи слово Ользі Єроміній, яка була ведучою концерту на святковій сцені, хореографам Тетяні Балтян і Сергію Гнатюку, юній співачці Яні Храпенко, котра з великим успіхом виконала українські та польську пісні. Всі вони у захваті від поїздки до Польщі, де балтян зустрічали як рідних.
Підсумовуючи цей своєрідний звіт, міський голова зазначив, що всі члени делегації дуже активно попрацювали, перебуваючи в Польщі, і отримали безцінний досвід в площині проведення децентралізації. «Я гадаю,що у нашій громаді все працює стабільно протягом дев’яти місяців. Ті, хто не розуміє процесів,що відбуваються, просимо не заважати. Маємо в економіці ще багато непотрібного, пострадянського. Поступово все суттєво й кардинально змінюватиметься.»
Наш кор.
About The Author
