КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ…

Децентралізація: співпраця громад 

Сяючі обличчя, море вражень, чудовий настрій… Такими прийшли на зустріч з журналістами представники делегації, яка побувала у рамках співпраці Україна-Польща з візитом у Дамброво-Тарновському повіті Малопольського воєводства. Міський голова Сергій Мазур щиро подякував юним артистам «Балтської зірочки», представникам бізнесу, системи управління районної і міської рад,депутатам міськради, представникам освіти, культури, охорони здоров*я за те, що гідно, ефектно представили Балту, наш район й країну піснями, танцями, презентаціями.

В складі делегації було 47 людей.
Діти їздили за рахунок громади (витрачено 40 тис.грн.), дорослі – за власні кошти.

– Мета поїздки,– продовжила роз­мову керуюча справами міськви­конкому Олена Фролова,- підписання договорів про співпрацю. Угоди про наміри були укладені в жовтні минулого року. І ось тепер, тільки після того, як сейми ухва­лили на сесіях рішення договори були підписані в урочистій обста­новці. Крім нас у гостях побували делегації з Німеччини, Угорщини, Словакії, Молдови. Та до нас була прикута вся увага, бо з нами були діти – справжні зірки на сцені. Ми відчували гордість, що ми – ук­раїнці.
Польська сторона так організу­вала роботу, що всі члени деле­гації працювали за окремою на­сиченою програмою. Ми побували в закладах освіти, медицини, культури у гмінах, розмовляли зі старостами. Ми хотіли, щоб наші діти побачили, як вони можуть жити, коли виростуть, щоб наша країна стала такою ж.
Перед нами відкрилося зов­сім інше життя—порядності, відкритості, чесності, прозорос­ті, віри в Бога і краще майбутнє,- сказала начальник фінансового відділу міської ради Леся Паламарчук. – В той же час всі побачили, які талановиті наші діти. У всіх боліли долоні від оплесків. Треба було бачити, яке панувало піднесення серед кількатисячної аудиторії гля­дачів.
Фінансова система така як у нас. А от рівень життя в 20 разів вищий. Люди відвідують ресто­рани, заклади культури. Не ко­жен з нас може це собі доз­волити.
У них така ж лікарня на 300 ліжок, але в ній 450 працюючих і фінансування вона отримує …280 мільйонів на рік. Порів­няймо: у нас ця цифра—15 міль­йонів гривень. Це зовсім інша країна…
Що мене вразило—так це стан автошляхів, – наше болюче місце,- каже заступник міського голови з питань ЖКГ Федір Мо­лодець. – Спілкуючись з керівни­ками гмін я дізнався,що всі дорожні проекти і ремонтні ро­боти лише на 20—30 відсотків фінансуються з місцевих бюд­жетів, все решта—з Євросоюзу і вищестоящих бюджетів. Велика увага в плані благоустрою приділяється прибудинковим територіям.
Культура і совість тут форму­ються ще в початкових кла­сах школи. Саме там навчають, до якого контейнеру класти по­рожні скляні й пластикові пляш­ки, папірці.
Там закон один для всіх. Добре працює поліцейська система. Якщо у громадських місцях не можна палити й пити—значить не можна.
А от щодо виступу наших юних артистів — вокалістів і танцю­ристів, то тут полякам треба у нас повчитися. У Польщі, якщо ди­тина хоче зайнятися вокалом чи, скажімо, хореографією, пот­рібно батькам наймати репети­торів. Тому вони так бурхливо-позитивно реагували на виступи наших дітей.
Ну а дороги, можливо, і в нас такі будуть через якихось 10 років.
На все свій час, – додав місь­кий голова. – Змінюючи систему управління, вже й через 1,5 року можна мати результати. Просто так ніхто ходити на роботу не буде.
Мене найбільше цікавила дія­льність закладів охорони здо­ров’я, де беруть гроші на їх фінансування, розповів начальник міського відділу охорони здоров’я Станіслав Чорний. У невеликій гміні ми побачили трипо­верхове приміщення медичної установи. На перших двох амбула­торія з ліфтом на дру­гий поверх, на третьо­му квартири для двох сімей медиків акуше­рки і головного лікаря.
В лікарні (майже та­ка як у нас) скромно, нічого зайвого. Кисне­ва станція, станція ме­дичних газів, станція медичної допомоги, три лабо­раторних кабінети і один спеці­аліст, який обслуговує обладна­ння. Відмінний стан шляхів, автомобілі швидкої допомоги в доброму стані,вертолітний май­данчик, наявність страховок дають можливість людям звер­татися за медичною допомо­гою. їхня віра в Бога, свою дер­жаву та в себе, почуття власної гідності також мене дуже вразили. Сімейна медицина у Польщі це приватна і держав­на страхова медицина. Отже, ми йдемо вірним шляхом,здійснюючи реформу сімейної медицини. Йдемо, щоправда, повільним кроком, бо менталітет у нас інший…
Миронівський сільський старос­та Лідія Михайлюк відвідала Польщу двічі, коли поляки жили дуже убого. Нинішні враження її просто переповнюють:
У них чудові дитсадки!Дітки там сплять тільки до трьох рочків на маленьких пластмасових ліжеч­ках. На 210 вихованців—22 особи персоналу, тобто навантаження 10 дітей. На стінах ніяких портре­тів, на всіх дверях хрести. Вразило й те, що не потребує фінансових вкладів,— чистота. У нас доводиться ходити й умов­ляти кожного мешканця села, аби прибрав біля будинку. «А що,хтось їхати буде?» питають. Та ні, для себе наведіть порядок. Ми були свідками у Польщі: 5 тисяч населення кілька годин провели на площі, об 11й годині вечора свято закінчилось і хоч би десь один папірець хтось викинув. А у нас? Я подумала, може, нам з дитсадків починати прищеплю­вати малюкам культуру поведінки в громадських місцях. Вони нена­че з іншої планети. Все вистри­жено, всюди чисто. Краса! Ми не бачили жодної польової дороги, бур’янини. Є на що подивитися… Ми побували на заході з нагоди свята Врожаю, виставили й оформили свою палатку. Ну і пригощали її відвідувачів стра­вами з України. Підходили й радо спілкувалися з нами «наші поляки» заробітчани. А от від гостинно пропонованих (ви ж знаєте, як ми вміємо пригощати!) бодай 10 грамів навідріз відмо­вилися. Виявляється, вони дорожать своєю роботою. Завтра прийдуть на зміну, треба дихнути в трубочку і якщо запідозрять алкоголь виженуть. Я б хотіла, щоб як приїдуть поляки до нас через рік, ми також чистоту навели! Але спершу треба домогтися кардинальних змін в головах.

Через місяць, до кінця року по­кажемо деякі ди­тячі садки, амбу­латорії, – зауважив Сергій Мазур. – Тепер на їх розви­ток, для освітян, працівників біб­ліотечної системи спрямовано ба­гато видатків — сотні тисяч гриве­нь.
Валентина Храпенко, начальник відділу міськради, висловлюючи свої враження від побаченого, ска­зала: «Любов по­ляка починається з його будинку. Всюди газони, де­рева, затишок. Кожен господар любить себе і свою державу. Ми брали участь у святі й привезли свій намет, прикрасили його червоною калиною й україн­ськими прапорами, одягли виши­ванки. Черга до намету була найбільшою. Полякам дуже сподобалися українські пісні й вони співали разом з нами. Хочу подякувати нашим дітям. На сцені вони зачарували всіх як справжні артисти. А яку гордість ми відчували, коли звучав гімн України!»

Роман Кацмаза, начальник райвідділу «Держземкадастру», найбільше цікавився в Польщі роботою фермерів. «У них зе­мельну реформу вже завершено. У кожного наділу є господар. Один гектар землі коштує 5 тисяч євро. Але яка допомога від держави! Техніку купують 50 на 50—за власні кошти і Євросоюзу. Там все взаємопов’язано. Фер­мер зібрав урожай—солому відправив іншому фермерові, який утримує худобу й забезпечує його органічними добривами. Наші фермери сплачують різні податки. Там 100 злотих за один гектар орендованої землі. Один податок і все прозоро».  

Там держава 750 злотих пла­тить, щоб фермери розрахували­ся за паї, – включається в розмову керівник господар­ства «Росава» Віктор Красатюк. –  Маєш 57 гектарів землі ти вже фермер, 250 гекта­рів—це вже крупний фермер. Фермери не допомагають лікар­ням. Медициною опіку­ється держава. Я ра­дий, що поїхав, бо по­бачив для себе багато корисного. А от їжа мені не сподобалась, наша набагато смачні­ша. І країна наша, як би там не було, най­краща, треба тільки не бруднити її. В Польщі ми відчули, що ми справжні діти своєї держави й патріоти, горді за свою країну,додав депутат міськради Станіслав Мельничук. Я раніше був переконаний, що за громадами нема майбутнього. Ця поїздка показала: ми на пра­вильному шляху. Хто не вірить нехай їде до Польщі, а тоді по­вернеться й подивиться на села, які не об’єдналися.
Начальник відділу економіки та інвестицій міськради Олександр Мараєв, зокрема, пояснив, що значить «безкоштовна медици­на» у Польщі. Для кого безкошто­вна? Для тих, хто працює і сплачує податки! До того ж там, з усього видно, краще працюють контро­люючі органи. Не можна було не звернути уваги на активність, згуртованість 12-тисячного містечка, де проводилось свято врожаю. Сподобалося й ставле­ння до живої природи. Обабіч трас встановлено високі сітки паркани, аби захистити тварин від автомобілів, якщо вибіжать на проїжджу частину.
У мене було враження, що ми потрапили в задзеркалля, – ділиться думками Гербінський сільський староста Лариса Довгошия. – Поляки все до дрібниць продумали: і сітки біля доріг, щоб не постраждали тварини, і роз­мітки, і освітлення, і озеленення, і море квітів тих же чорнобрив­ців… Я переконана, що ця краса й ставлення до неї виховується ще в дитсадках. У нас дехто загороджується високими пар­канами, а там всі садиби відкри­ті, щоб люди могли милуватися красою прибудинкової території. Усе це ми також можемо зробити.
– І зробимо!— впевнено каже Сергій Мазур, надаючи слово Ользі Єроміній, яка була ведучою концерту на святковій сцені, хореографам Тетяні Балтян і Сергію Гнатюку, юній спі­вачці Яні Храпенко, котра з ве­ликим успіхом виконала україн­ські та польську пісні. Всі вони у захваті від поїздки до Польщі, де балтян зустрічали як рідних.

Підсумовуючи цей своєрідний звіт, міський голова зазначив, що всі члени делегації дуже ак­тивно попрацювали, перебу­ваючи в Польщі, і отримали безцінний досвід в площині проведення децентралізації. «Я гадаю,що у нашій громаді все працює стабільно протягом дев’яти місяців. Ті, хто не розуміє процесів,що відбуваються, просимо не заважати. Маємо в економіці ще багато непотріб­ного, пострадянського. Поступо­во все суттєво й кардинально змінюватиметься

Наш кор.

Leave a Reply