Це – фрагменти свята Хустки, що відбулося в Борсуках 29 жовтня
З ДОПОМОГОЮ працівників Балтського історичного музею в Борсуківському сільському клубі напередодні було оформлено виставку хусток.Серед них зібрані під час етнографічної експедиції побутові, дівочі, весільні, материнські, тернові та інші. Й смуткові… На чорних траурних великих хустках розмістили портрети воїнів- земляків, які віддали свої молоді життя на Сході за незалежність України. Під цим хвилюючим стендом — стіл, на ньому хлібина і палаюча свічка.
Свято Хустки під назвою «В нашому роді, в нашім народі хустку усі бережуть» відкривають ведучі Надія Гальчинська та Петро Ткач. З теплими вітальними промовами з нагоди Дня дошкілля, Днів людей поважного віку та Ветерана до присутніх звертаються староста села Жанна Тисячна, голова ветеранської організації Борис Меланич, від імені Балтської об’єднаної територіальної громади — депутат міської ради Тетяна Борбела. А який найдорожчий подарунок для бабусь і матерів? Звичайно ж, виступ діток- вихованців дитсадка «Казка» із запальним танком.
А далі-побачення з українською Берегинею:
Вона і ми-то щось одне,
В ній магія космічна.
І буде жити вічно наш народ,
Бо має хустку- тернову,
народну, вічну!
На сцені- сомодіяльний народний козацький хор «Будьмо» (керівник Василь Віхренко) з піснею про Україну (солістка Таїсія Крисько).Вокальний дует у складі Катерини Працько та Галини Шендерук виконує пісню «Мамина хустка».
Не випадково в народі кажуть, що хустка, як доля.Адже вона супроводжує людину від народження до останньої хвилини життя.Вона з нами в радості і в горі, в різні пори року.Хустка, як берегиня роду, з нами на хрестинах, на сватанні, на вінчанні, при закладанні будинку…Вона авжди зігрівала, символізувала, раділа і оберігала.Вірш Тараса Шевченка «Хустина» розчулив усіх:
…А на зброї… козацькая
Кров позасихала.
Ведуть коня вороного,
розбиті копита…
А на йому сіделечко,
Хустиною вкрите.
Чоловічий склад хору виконує українську народну пісню «Їхав козак на війноньку».
Виконується твір «Прости мені, мамо, за чорну хустину». Діти покладають квіти до портретів полеглих синів Балтщини, а хор (вперше!) виконує українську народну пісню «На городі коло хати». І це були найбільш хвилюючі миті заходу: витирали сльози глядачі в залі, текли сльози по обличчях хористів.
Солістка хору Марія Діхтяр виконує пісню «Додому їду», ведучі розповідають про чудовий звичай українців дарувати юнакові, який ішов служити до Збройних Сил хустку, а в ній грудочку рідної землі.Коли син вирушав у дорогу, мати зав’язувала в білу хустину хліб, щоб не забував дороги до батьківського порогу.
Працівники дитсадочка «Казка» зігріли учасників заходу своїм танцем «Хустка тернова».Розповіді ведучих про хустку в побуті, весільних обрядах, як пам’ять роду, один з національних символів доповнювали пісні у виконанні хору- сумні, веселі, жартівливі. На завершення вперше прозвучала українська народна «Ой у полі три тополі», а потім «Встань, козацька славо», «Многая літа». Завідувачка клубу Ірина Борбела висловила вдячність колективу «Будьмо» за проведене цікаве свято, численним присутнім за те, що завітали на нього, вручила всім осінні квіти.Але ніхто в залі не підвівся з місця, не поспішив на весілля, куди були запрошені.Співайте « на БІС!» — одностайно звернулися люди до хористів. І самодіяльні артисти виконали ще кілька пісень- з радістю і великим натхненням!
— Ми відпочили, слухаючи ваші пісні, душею, — сказали на прощання будьмівцям працівники дитсадка, активні учасниці художньої самодіяльності клубу.
Тетяна АЛЕКСЄЄВА.
About The Author
