Сьогоднішня наша зустріч — з колективом відділу сім’ї, молоді та спорту Балтської міської ради: начальником — Наталією Товстухою та головними спеціалістами — Варварою Бєлік і Олександром Горожанкіним, які відповіли на запитання нашого кореспондента.
— Пані Наталіє, торік було чимало починань у сфері молодіжної політики та спорту, ініційованих очолюваним вами відділом. Чи знайшли вони своє продовження, можливо, з’явилось щось нове?
— В першу чергу, ми продовжили минулорічну практику зустрічей з активною молоддю. Адже при плануванні роботи намагаємось враховувати її ініціативи, пропозиції. Їх дуже багато, але ми зупинилися на 5-х основних, поставивши перед собою завдання довести їх до логічного кінця, аби вони були реалізовані.
— Які це ініціативи?— Одна з них — проведення відбіркових та фінальних ігор «Ерудит» та відкриття клубу «Інтелектуальна Балта» з врученням посвідчень. Поки що членами клубу стала учнівська молодь, але у подальшому ми б хотіли залучити до участі й дорослих. Цілком реально також брати участь у виїзних змаганнях з членами подібних клубів в інших містах. Керівництво клубу «Інтелектуальна Балта» вивчає це питання. Ще одна молодіжна ініціатива — проведення екскурсій — теж успішно реалізована за фінансової підтримки міської ради.
— Хто визначає, куди поїдуть діти?
— Хто й куди поїде, вирішують навчальні заклади, і навіть самі молоді люди, яким вдалося зорганізуватись. Вже є приклад: таким чином була сформована група з представників різних шкіл та педагогічного училища, які побували у Львові. У Бендзарівській школі провели голосування і теж обрали Львів. З міського бюджету їм оплатили вартість поїздки. Учні молодших класів Бендзарівської ЗОШ та міської школи № 1-ліцею побували в дельфінарії. Любителі фізики з міської школи № 3 побували у «Музеї цікавої науки» (міська рада оплатила для них фізичний курс). Протягом дня діти дізнавались чимало цікавого зі світу фізики, навіть пройшли лабораторний практикум. Фіналісти гри «Ерудит» також обрали «Музей цікавої науки», де провели пізнавальну екскурсію. Учні міської школи № 2-гімназії здійснили екскурсію до Миколаєва. Міські школи також взяли участь в реалізації молодіжних проектів «Ліга сміху» (спільно з педагогічним училищем) та «Обмін учнями».
— Під час зустрічі з міським головою за результатами обміну учнями, молоді люди відверто розповідали про те, що їм сподобалось, а що — не дуже…
— Так. Кожна школа підійшла до обміну по-своєму. Тому й корисним був цей проект, в першу чергу для старшокласників. Адже вони мали змогу порівняти, спробувати адаптуватися в незнайомому колективі. Для шкіл — дорогоцінний обмін досвідом. Всі діти, які брали участь в цьому проекті, висловили різні пропозиції та єдине бажання продовжити його. До речі, школа № 1 спільно з Оленівською ЗОШ провели самостійний обмін учнями.
— А як щодо обміну учнями між навчальними закладами області та України в цілому?
— Наші діти дуже активні, вони висловлюють готовність до обміну, і ми над цим працюємо. Але потрібні партнери, які захотять теж реалізувати у себе цей проект.Скажемо так: ми покроково рухаємось до великої мети.
— Проект «Ліга сміху» знайде своє продовження?
— Він вдало стартував. Це відзначають і його учасники, і глядачі. Шукаємо креативну, веселу молодь, яка б хотіла й надалі продовжувати фестиваль гумору на постійній основі. Потрібен лідер, як у спорті. Коли є спільні інтереси, мета, молоді люди групуються навколо неї. До однієї команди підтягуються інші.
Дуже цікавий проект «Профорієнтація», також запропонований молоддю. Ми провели опитування серед учнів 9–11 класів.Діти самі пропонували підприємства, установи та організації, де б вони хотіли побувати. Бажаючих виявилось чимало. У кожного була можливість детальніше ознайомитись з професією, яку вподобав. Наприклад, групу, що побувала у нас в міській раді, провели по структурних підрозділах, ознайомили з обов’язками працівників кожного відділу. У перукарні майстер-клас показали. А в суді учням дозволили бути присутніми на судовому засіданні. Поліція, військова частина, пожежна також у цікавій формі подали інформацію про свою роботу.Вибір професії — це відповідальний і нелегкий крок. Тому такий екскурс у професії потрібен, аби діти могли орієнтуватися, зробити правильний вибір.
— Отже, у бажанні влади почути молодь є велике раціональне зерно.
— Звичайно! Молоді люди, обравши професію, яка їм насправді сподобається, після навчання, можливо, повернуться в рідне місто чи село, працюватимуть з повною віддачею.
— Пам’ятаю, під час однієї із зустрічей міського голови зі шкільною молоддю серед інших прозвучала пропозиція встановити велосипедні стійки на території навчальних закладів. Щось вийшло з цього?
— Так. Вони є в школі № 2-гімназії, в школі № 3-колегіумі. Були й у школі № 1-ліцеї, поки їх не вирвав хтось. Є питання: хто ними користується? Якщо Європа їздить на велосипедах, то, може, й ми поступово будемо це робити?!
— Для маленьких мешканців громади щось запроваджуєте?
— Малі олімпійські ігри. Це дуже цікавий проект, у якому вихованці дитячих садочків разом зі своїми батьками змагаються у веселих конкурсах та естафетах.По суті це веселе свято, де переможцями стають всі.Головне досягнення — гуртування батьків, дітей, колективів дитячих садків.У вересні плануємо провести чергові змагання. У нас також проходять змагання «Шкільної спортивно ліги», у яких беруть участь учні старшої та середньої школи. Але з початку нового навчального року будемо залучати учнів молодших класів.
— Ці змагання з яких видів спорту?
Варвара БЄЛІК:
— Футбол, волейбол, шашки, настільний теніс, баскетбол. У футбол граємо, поки тепло, майже весь сезон «осінь-весна». З волейболу та баскетболу організовуємо зональні змагання (змагаються команди сусідніх сіл), потім проводимо фінальні ігри, де й визначається переможець. Всі умови для проведення «Шкільної спортивної ліги» створено. За кошти міської ради придбано футбольні м’ячі, баскетбольні та волейбольні сітки для кожної школи, деякі заклади отримали тенісні столи.
Олександр ГОРОЖАНКІН:
— У нас почали стрімко розвиватися силові види спорту. Реалізовано одну з молодіжних ініціатив, озвучених під час зустрічі з міським головою — створення спортивних баз для занять «Streetworkout». Було придбано та встановлено обладнання для тренувань на спортивних майданчиках на територіях всіх міських шкіл та поруч зі стадіоном. Молодий перспективний спортсмен Артем Єрьоменко згуртував навколо себе команду, яка тренується, бере участь в спортивних заходах. Зокрема, спортсмени виступали під час урочистого відкриття всіх майданчиків. Також, якщо говорити про силовий блок, минулого року започатковано богатирські ігри. Цього року ми трохи переформатували роботу і більше уваги приділили молоді, організувавши юніорські богатирські ігри.
— Відкрили молоді обдарування?
— Так, звичайно. По-перше, зібралося дві команди юніорів по 5 спортсменів, у яких взяли участь дві команди юніорів віком від 16 до 23 років: команда «Братчики» та «Спартан». До речі, боротьба виявилась дуже цікавою: буквально за соті долі секунди команда «Братчики» «вирвала» перемогу. Спортсмени-юніори брали участь у всеукраїнських змаганнях з жиму лежачи в Одесі, команда з чотирьох спортсменів привезла всі золоті медалі у своїх вікових категоріях. Ось такий у нас результат з першого разу вийшов. Користуючись нагодою, повідомляю, що 9 вересня, з нагоди Дня фізичної культури та спорту відбудеться чергова грандіозна подія — змагання з багатоповторного жиму — за участю спортсменів з різних куточків України. Географія цього разу буде розширена і рівень змагань вищий за минулорічний. Торік був регіональний міжобласний турнір, який давав право спортсменам отримати звання кандидатів у майстри спорту. Тепер вирішили підняти планку до всеукраїнського рівня, що дасть можливість спортсменам отримати звання майстрів спорту за умов виконання необхідних нормативів. Під час змагань відбудеться командний залік: команда, яка набере найбільшу кількість призових місць, отримає кубок міського голови.
— Скільки спортсменів отримало минулого року звання кандидатів у майстри спорту?
— П’ятеро. Сподіваємось, що цього року вони стануть майстрами.
— Тим більше, що вже є де тренуватися…
— Так, у нас тепер є чудова тренажерна зала в 3-й школі з хорошим обладнанням та умовами.
Наталія ТОВСТУХА:
— Хочу сказати кілька слів й про національно-патріотичне виховання. Затверджено відповідну Стратегію та план заходів щодо її реалізації. Ми провели низку зустрічей з учасниками АТО в міських школах. Це було живе спілкування без участі вчителів. Це дуже важливо й для учасників АТО, адже для них складним є процес адаптації після повернення додому. Думками вони ще там, де йде війна, а тут — мирне життя, нічого не змінюється, тихо, спокійно.
— Два виміри…
. — Так. Тому психологічно їм дуже важко, але з дітьми вони радо спілкувались. Мета була показати школярам реалії сьогодення. Їм також продемонстрували епізоди фільму «Кіборги». Фінішем став показ всього фільму та зустріч з прототипами героїв — людьми, які були безпосередніми учасниками подій, зображених у кінострічці.
Вже традиційно у нас проводиться національно-патріотична гра «Сокіл» «Джура»). Цього року у ній брали участь чотири команди (три міських та одна з Березівки). До речі, Березівська команда має чималий потенціал. І хоча школа № 1-ліцей тримає першість (Петро Астафійович Ткач — молодець!), ми вирішили підтримати Березівську ЗОШ (вона — на другому місці), тому її команда готується до участі у всеукраїнських змаганнях.
— Що важливіше для реалізації молодіжних ініціатив: підтримка влади, кошти чи учасники процесу?
Олександр ГОРОЖАНКІН:
— Було б бажання. Сприятливіших за сьогоднішні умов не знайдеш: є підтримка влади, кошти. Треба тільки скористатися цією унікальною можливістю. Я намагаюсь донести це людям.
Наталія ТОВСТУХА:
— Дали вудочку. Хто піде на рибалку?!
Варвара БЄЛІК:
- У спорті це найкраще проявляється. Поліпшення інфраструктури на стадіоні, будівництво нових майданчиків, реконструкція тих, що є, сприяє серйозному розвитку спорту саме в Балті. Вже третій рік поспіль розвиваємо пляжний волейбол: за два роки плідної праці вийшли на всеукраїнський рівень. Так само, з появою нового майданчика зі штучним покриттям для міні-футболу, у нас значно покращився рівень футболістів-вихованців спортивної школи. Через відсутність спортивної зали у зимовий період їм ніде тренуватися (наші зали надто малі для цього). Але й за таких умов юні спортсмени спромоглися стати бронзовими призерами саме з міні-футболу. А тепер, з майданчиком, ми вирішуємо дуже багато проблем в плані проведення не тільки місцевих змагань, а різного рівня: у нас проходять турніри обласні, всеукраїнські. У суботу, наприклад, за ініціативи Віктора Федоровича Івоненка відбувся ветеранський турнір під патронатом міського голови. У ньому взяли участь чотири потужні збірні команди футболістів-ветеранів з Кодими, Красносілок (Вінниччина), Подільська, Саврані, Любашівки, Гайворона (Кіровоградщина) та Балти. Цього року ми започаткували проведення першого турніру Чемпіонату міста з міні-футболу, у якому взяли участь 12 команд. Протягом всього літа триває 11 турів (кожного понеділка та середи). Команди, крім можливості тренуватись на майданчику, ще у цікавому змагальному процесі відпочивають увечері.
— Стадіон справді став осередком спортивного життя.
— Так. Його називають зеленою оазою Балти. Тут все зелено, багато чого зроблено, реконструйовано, побудовано. Нам не соромно приймати у себе гостей-спортсменів високого класу. До речі, ми цього літа провели чотири потужних чемпіонати з пляжного волейболу серед жіночих та чоловічих команд. Днями завершився чемпіонат серед змішаних
— Це в ньому взяв участь голова райдержадміністрації Роман Кацмаза?
— Так. Він волейболіст, тренувався, грав і сам виявив бажання взяти участь у змаганнях. Це, мабуть, найцікавіший чемпіонат місцевого рівня за всю історію пляжного волейболу в Балті. Всього стартувало дев’ять команд, п’ять з яких були серйозного рівня: до останнього не розуміли, хто потрапить на п’єдестал — до трійки кращих. Ми провели відкритий чемпіонат серед жіночих і чоловічих команд, у якому була рекордна кількість учасників — 38 спортсменів. Ми щоразу звучимо на вищих рівнях і географія з кожним разом розширюється: окрім Балти та наших сусідів — Вінниця, Хмельницький, Одеса. Всі, хто у нас побував, висловлюють задоволення. Зауважу, що у нас немає вступних внесків, участь у змаганнях безкоштовна. Ми, як організатори, намагаємось створювати комфортні умови для змагань та перебування гостей. Завдяки співпраці з керівництвом готелю «Бригантина», приїжджі спортсмени мають змогу проживати в Балті за мінімальну ціну. Крім того у нас є призовий фонд, замовляємо оригінальні медалі, статуетки з нашими логотипами, символікою. Нас запитують: ви такі кошти витрачаєте на призовий фонд, медалі організовуєте, приймаєте щиро, а не маєте нічого взамін. Але це такі іміджеві проекти: якщо не будемо створювати комфортні умови, не матимемо зворотнього зв’язку. Сьогодні спортсмени в Києві, Полтаві, Луцьку, Білій Церкві, багатьох інших містх України вже знають про Балту, про нашого мера, директора спортивної школи. Вони із задоволенням виявляють бажання приїхати знову. Це підвищує рівень змагань, які проводяться в Балті, робить їх престижними.
— Скільки коштів на розвиток спорту передбачено цього року? - 200 тисяч. 100 тисяч — на олімпійські, 100 — на інші види спорту.
— Які найбільш вагомі цьогорічні спортивні перемоги балтян?
— 2018-й рік врожайний для вихованців ДЮСШ. Команда юних волейболістів стала чемпіоном області, футболісти — бронзовими призерами (брали участь у турнірі в Польщі, де також стали бронзовими призерами). Наші баскетболісти 2009–10 років народження виграли кубок «Примор’я» в Затоці плюс стали бронзовими в області у першості з волейболу. Юний шашист Ярослав Гончаренко протягом місяця брав участь у чотирьох змаганнях і скрізь став призером, посівши перші місця. Для порівняння: у турнірі «Бершадська нива- 2018» серед сімдесяти п’яти учасників він став третім, а у блискавичній грі — першим.
— Чому досі не вдалося створити в місті організацію, яка б об’єднала молодь?
Наталія ТОВСТУХА:
— У нас є чимало активних молодих людей, є бажання створити молодіжний клуб, організацію, але потрібен лідер. Минулого року таким лідером був Паша Сухарєв, але він вступив до вишу. На лідерство впливає навчальний процес, завантаженість учнів (часто це буває одночасно — курси англійської, заняття спортом, плюс — музична школа або центр позашкільної творчості). Тому часто учням доводиться робити вибір. Гадаємо, все ще попереду.
Бесідувала
Людмила ШЕЛИХ.
About The Author
