Обережно! СИБІРКА!

29 вересня 2018 р. на території с. Міняйлівка Саратського району  зафіксовано захворювання людей на сибірку. Про цю небезпечну хворобу мешканці Балтщини мають бути поінформовані. Так розпочала брифінг за участю представників місцевих ЗМІ заступник голови райдержадміністрації Ірина Балагула.

На запитання журналістів відповідали: головний лікар Балтської ЦРЛ Олександр Бурлака, начальник  управління Держпродспоживслужби в Балтському  районі Володимир Глухов та начальник відділу охорони здоров’я міської ради Станіслав Чорний.

– В Саратському районі справді захворіло п’ятеро людей. Це підтверджено клінічно та лабораторними дослідженнями, – пояснив Олександр Бурлака. За його словами, збудник хвороби  – споротворна агресивна бактерія. Він також назвав останні випадки сибірки, зафіксовані по Україні (2003 рік – Харківська область,     2004 рік – Чернівецька область, 2008 рік – Миколаївська область, 2012 рік – Черкаська область), а також дав характеристику бактерії, що викликає сибірку:

– Її спора дуже стійка, може зберігатися у грунті до 100 років. Ця інфекція – зооноз, тому інфікуються найчастіше люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами. Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражуються, з’ївши траву, інші корми, а також випивши інфікованої води.  В організм людини інфекція потрапляє через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше — через слизові оболонки кишківника. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання — 2–3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8–14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість. Може розвинутися сепсис (зараження крові).

   Рятує вчасна госпіталізація та вчасно призначена антибактеріальна терапія.  Самолікування заборонене і небезпечне, бо може призвести до плачевних наслідків. Серед ознак хвороби – чорні виразки на шкірі (при шкіряній формі) до 2- 3 см.

Водночас, сибірка не передається від людини до людини, – зазначив головний лікар ЦРЛ.

   Сибірка – одне із страшних захворювань, яке є біологічною зброєю, – попередив, відповідаючи на запитання журналістів,  начальник  управління Держпродспоживслужби в Балтському  районі Володимир Глухов. Він навів деякі статистичні дані. Зокрема, сказав, що в Балтському районі з 1928 року ведеться епізоотичний журнал.  З того часу загалом зареєстровано 50 випадків захворювання на сибірку. З них лише три випадки – за останні 50 років. Один з них – в  с. Андріяшівка –  1972 рік (1 голова ВРХ у приватному секторі).  Другий – у колгоспі  ім. Дзержинського в с.Коритне  (1976 рік). Тут захворіла 1 корова, яку забили та дослідили. Вимушеній імунізації було піддано всіх 646 голів великої рогатої худоби, яка утримувалась в господарстві. Так само було виявлено хвору тварину в колгоспі «Росія» (с. Лісничівка), вакциновано 753 голови ВРХ.

   За інформацією Держпродспоживслужби, в господарствах різних форм власності поголів’я ВРХ в Балтському районі становить 4000 голів, з них  2836- корів. Ветеринарною службою  району під  час проведення весняної та осінньої диспансеризації проводяться протиепізоотичні заходи,  якими передбачено вакцинацію тварин проти сибірки. Так в 2018 році щеплено проти сибірки 3990 голів ВРХ, 529 голів ДРХ та 221 коней. Тепер  триває щеплення  молодняка ВРХ, який досяг 3-місячного віку та корів, які не були щеплені весною. Тому В.Глухов назвав ситуацію в районі спокійною щодо загрози захворювання на сибірку. Але зауважив, що власники тварин не завжди надають повну інформацію про наявне поголів’я худоби під час проведення диспансеризації  для діагностики та вакцинації тварин. Саме  це  відіграло рокову роль в с. Міняйлівка Саратського району, де жителем села було здійснено самостійний (без відома спеціалістів ветеринарної медицини) забій незареєстрованої тварини, що мала ознаки хвороби. Продукти забою на ветеринарно-санітарну експертизу не відправлялись, про підозру у  захворюванні у встановленому порядку не повідомлялось.

  Найбільш сприятливими до збудника інфекції є вівці, ВРХ, коні, олені, верблюди, буйволи. Свині менш сприйнятливі і певний час можуть бути носіями сибіркової бацили. На сибірку хворіють соболі, норки, нутрії, сріблясто-чорні лисиці і голубі песці при клітковому утримуванні. Хворі та носії збудника виділяють його в зовнішнє середовище з калом, сечею, кров’янистими витіками із природних отворів. Має місце трансмісивний (кровососними комахами) та аерогенний (через органи дихання) шляхи зараження. Найбільш небезпечними є трупи тварин, які загинули від сибірки, а також їх шкіра, щетина, кістки, роги. Абсолютно недопустимий розтин трупів тварин, які загинули від сибірки. У трупах бацили гинуть протягом трьох діб, а їх розтин сприяє вільному доступу кисню до органів і тканин, створюючи умови для утворення спор. Дуже небезпечним є забій хворих на сибірку. Первинні ґрунтові осередки утворюються в місцях поховання трупів (худобомогильники), в результаті безпосереднього зараження землі виділеннями хворих тварин на пасовищах, в місцях стійлового утримання тварин. Спори з глибини виносять на поверхню ґрунту дрібні земляні тварини, що риють землю, та дощові черв’яки.

       Вторинні ґрунтові осередки виникають через змив і занесення спор на нові території дощовими, талими і стічними водами. Травоїдні при своєму харчуванні випадково ковтають спори сибіркової бацили, що є в ґрунті, на поверхні трави на контамінованих пасовищах, в сіні та соломі. Ті потрапляють у кишківник, де проростають у вегетативні форми, відбувається їх розвиток або відразу смертельний сепсис чи кишкова форма з тяжкою кривавою діареєю.

  Тому Володимир Глухов застеріг працівників органів місцевого самоврядування від використання колишніх худобомогильників на території району та ОТГ. Адже, за його словами, всі вони не відповідають санітарним вимогам і фактично є несанкціонованими. Знищення хворих тварин може здійснювати лише спеціалізована служба. Щодо виявленого випадку в с. Міняйлівка, то, за його словами, там вжито всіх належних заходів щодо недопущення розповсюдження сибірки.

  – Тільки взаємне розуміння та співпраця власників тварин і ветеринарних працівників забезпечить в подальшому епізоотичне благополуччя в районі та недопущення виникнення інфекційних захворювань,  спільних як для тварин, так і для людей, – зауважив начальник  управління Держпродспоживслужби.

   Про готовність сімейної медицини до надання у разі потреби необхідної допомоги говорив начальник відділу охорони здоров’я міської ради Станіслав Чорний.

  •     – В Саратському районі мешканці Міняйлівки захворіли на легку форму сибірки. Але найбільш небезпечними є легенева та кишкова форми, які при невчасному зверненні можуть призвести до летальних випадків, – сказав, зокрема, він, –  Щодо профілактики. Є жива сибірковиразкова вакцина СТІ, яка використовується на небезпечних територіях для людей, котрі працюють з тваринами у промислових обсягах. У інших випадках потрібно вести мову про вакцинацію тварин, а не людей.  Вакцина для тварин – набагато дешевша і є в наявності у Держпродспоживслужбі, – розповів він і закликав балтян (особливо  металошукачів,) бути уважними до власного здоров’я .

   Населення має  знати, що є дуже великою вірогідність того, що можна натрапити на заражений пил у місцях захоронення знищених тварин. Цього достатньо, аби, потрапивши людині в дихальні шляхи,  викликати легеневу форму сибірки.У разі появи незрозумілих симптомів слід обов’язково звертатися одразу до лікаря, – попередив Станіслав Чорний.
     Під час брифінгу журналістам надали можливість ознайомитись з журналом реєстрації випадків захворювання тварин на сибірку в Балтському районі та продемонстрували епізоотичну карту, де позначено всі місця спалення та захоронення трупів заражених тварин.

Отже, найкращим профілактичним заходом є щеплення тварин. За словами Володимира Глухова, вакцина є безкоштовною, сплачувати потрібно лише за надання послуги з вакцинації. 

Leave a Reply