В одному з ошатних одеських ресторанів – весілля.Гості обдаровують молодих.Бабуся нареченої Яни приємно здивувала всіх: вона вийшла вручати подарунок з запашним балтським короваєм на вишитому власноруч барвистому рушникові.На ньому , мов живі, квіти і дві пташки.Крильця – сірі, животики – жовті, ніжки – жовто-гарячі, дзьобики – червоні… Вражена побаченим тамада звернулася до присутніх з палкими словами вдячності за зворушливе вітання за українським народним звичаєм.
Та бабуся — Тамара Никифорівна Волошина, яку ви бачите на знімку. Вишиванка на ній – новісінька, вперше одягла до сьогоднішнього свята — Дня Вишиванки.Скільки вона їх створила за своє життя- не перелічити.Бо змалечку з сестричками Олею і Валею захопилася вишиванням. Жили в с. Коритному. Сільчанки любили збиратися в їхньому домі у вільний час.Вишивали, пряли і співали.Вечорами, коли ще не було електроенергії — при каганцях. Сестрички й собі у своєму куточку займалися улюбленою справою. Оля гарно малювала й переносила малюнки на полотно. А після того, як дівчатка, співаючи мелодійних народних пісень, торкалися їх голками з кольоровими нитками, ті картинки на матеріалі ніби оживали. З роками стали сестри справжніми майстринями.
Хоч і виснажливою була праця дояркою на колгоспній фермі, нормовичкою, Тамара завжди знаходила час для вишивання гладдю.Вітальня в її будинку будь-якої пори року літніми квітами буяла на подушках, покривалах, рушниках, серветках і, звичайно ж, блузках.
Вже давно вона на заслуженому відпочинку, мешкає в Балті. Доля не гладить по голівці. Та вона з ще більшим бажанням бере до рук голку й нитки і забуває про все, що ятрить душу. Творчість охоплює її єство. «Побачу новий узор в журналі, в газеті — хочеться самій його вишити, — каже Тамара Никифорівна. — Забуваю про все.Уявляю, якою буде ця квітка, а якою — та…». Натхнення додає їй родина. То донечки Світлана й Таїса телефонують, то онуки Інна, Яна, Діма. Задоволена зятями. Має вже й трьох правнуків- Владика, Ганнусю і Сашка. Не любить чорних кольорів. Дарує своїм найдорожчим людям веселкові витвори, щоб барвистими, радісними та щасливими були їхні життєві шляхи.
Таїсія КРИСЬКО.