До численної армії «прихильників» цигарок доводиться додавати й людей, які не палять, а знаходяться в одному приміщенні з курцями та змушені вдихати цигарковий дим. Тим самим стають пасивними курцями. Багато курців випалюють одну цигарку за другою в присутності своїх товаришів, колег , друзів та навіть дітей. Типова ситуація: голова сім’ї зручно вмостився у кріслі, переглядає телепередачі з цигаркою в руках, а поруч сидить його дружина та грається дитина. На перший погляд може здаватися, що цигарковий дим не так і загрожує. Однак факти говорять самі про себе. Цей дим містить нікотин, синильну кислоту, канцерогенні речовини, а саме радіоактивний вісмут, свинець, полоній 210. Є свідчення про те, що у цигарковому диму при тлінні цигарки концентрація шкідливих компонентів вища, ніж при потраплянні в легені курця під час куріння.
Вчені встановили, що людина, знаходячись протягом однієї години в накуреному приміщенні «викурює» приблизно чотири цигарки. Вдихання диму некурящою людиною викликає у неї роздратування слизової оболонки очей та дихальних шляхів, спричиняє головний біль, нудоту, запаморочення. Регулярне щоденне пасивне куріння протягом декількох років може призвести до серйозних розладів функції органів та систем.
До негативного впливу пасивного куріння найбільш вразливі діти та підлітки. У дітей, батьки яких курять, частіше спостерігається поганий апетит, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, головний біль, роздратованість, плаксивість. Можлива поява кашлю з мокротою. В сім’ях, де курить один з батьків, на напад кашлю скаржаться 42% дітей, у разі куріння обох батьків – 48%. Алергічні розлади у дітей та підлітків переважають у сім’ях, де один або двоє батьків курять, та протікають тим важче, чим більше цигарок в день випалюють батьки.
Діти батьків- курців знаходяться в групі ризику таких серйозних захворювань, як бронхіт, бронхіальна астма, запалення легенів. Батьки повинні завжди пам’ятати про те, що їхній приклад формує пагубні звички у дитини. Тому буде чи не буде їхня дитина, внук чи онучка курити в подальшому, залежить від дорослих в сім’ї.
Алла КРАВЧЕНКО,
сімейний лікар Обжильської АЗПСМ