Заключним етапом реформування загальної середньої освіти мають стати відповідні зміни у старшій школі. Вже сьогодні (в першу чергу – у батьків) виникає чимало запитань щодо запропонованих новацій, адже визначатися з майбутнім дітей доведеться вже у дев’ятому класі – всім без винятку! То чи залишається можливість навчання у 10-12 класах в звичайній школі? Коли реформа вступить в силу? Які зміни торкнуться школярів Балтщини? Чи доведеться їм їхати до іншого міста, аби отримати повну середню освіту? На ці та інші запитання намагалася знайти відповіді, звернувшись до начальника відділу освіти Балтської міської ради Петра Кулика.
Він підтвердив, що в законі «Про освіту» закріплені заявлені новації. Отже, подальша реформа освітньої галузі таки передбачається. Щоправда, відбудеться вона не так швидко, як анонсовано. До того ж, право на безкоштовну повну загальну середню освіту для кожної дитини залишається невід’ємним та обов’язковим.
— Законом «Про освіту» передбачено, що старша школа (тобто профільна) матиме кілька рівнів. Це будуть академічний та профільний ліцеї. Академічний ліцей має бути створений на певній території, яка прив’язується до кількості населення. Справді, законом передбачено, якщо кількість населення даної територіальної одиниці (громади) менша за 50 тисяч, право формування такого закладу належить вищому рівню або обласним радам – станом на сьогодні. Стосовно нашої конкретної території: перспективним планом, доведеним до відома департаментом освіти, у нас передбачено створення такого ліцею. Тому нам переживати нічого, – сказав Петро Кулик.
— Чи будуть загальноосвітні школи на етапі підготовки до введення освітніх новацій самі визначатися щодо надання послуг ІІІ рівня (тобто – навчання дітей з 10 по 12 класи)?
— Реформа старшої школи передбачає створення ліцеїв як окремих закладів. Тому школи І-ІІІ ступенів втратять третій. Так, у законі «Про освіту» не виключено можливість збереження за ЗОШ ще й профільної підготовки. Але скоріше це стосуватиметься великих міст, де вже тепер у кожному загальноосвітньому навчальному закладі є не менше 4 старших класів у кожній паралелі. Чи буде сенс перепрофільовувати школи, вже прив’язані до мікрорайонів, під ліцеї? Швидше за все – ні. Тому, можливо, профільні ліцеї створюватимуть на базі ЗОШ. Але нас це не стосується. Проблеми перенасиченості учнями в наших школах немає. Тож ми не плануємо змінювати формат міських шкіл, всі вони будуть рівноцінними. Оскільки на нашій територіальній одиниці немає 50 тисяч населення, за законом власником закладу повинна бути обласна рада, яка й прийматиме рішення про його створення.
— Чи матиме вплив на процес прийняття такого рішення міська рада?
— Коли ми дійдемо безпосередньо до формування мережі ліцею, то одним з головних аспектів буде точка зору органу місцевого самоврядування. Ми можемо пропонувати місце розташування, профілізацію, варіанти підвезення або перебування учнів у гуртожитках, які будуть знаходитись поруч з ліцеєм тощо. Тобто до того моменту є чимало технічних питань, які потребуватимуть вирішення за участю органу місцевого самоврядування. Варіанти можуть розглядатися в різних площинах, але, зауважу, що вже сьогодні на державному рівні йдеться про зміни до законодавства стосовно передачі повноважень з формування ліцеїв на сільських територіях місцевим органам самоврядування. Адже ми розуміємо, що власність передбачає витрачання чималих коштів на утримання. Це дуже важливо, адже йдеться про заклади, які стануть стовпом отримання повної загальної середньої освіти. Тому, думаю, що ці права таки будуть передані на місця.
— Держава фінансуватиме ліцеї?
— Якщо це стосуватиметься освітньої субвенції – безумовно, незалежно від того, це буде гімназія чи ліцей. А комунальні витрати залишатимуться на місцевому рівні.
— Отже на території Балтської громади однозначно буде створено ліцей. Де саме?
— Питання – відкрите. Адже закон передбачає, що ліцей – окремо створений заклад, який не містить в своїй структурі початкові школи або гімназії, які будуть до того моменту теж створені. Але є вимога: у ньому, як мінімум, у кожній паралелі має бути по чотири класи (тобто чотири – 10-х, чотири – 11-х та чотири – 12 –х). Це буде достатньо великий заклад, але ми очікуємо більш уточненого закону, який би визначав його функції або делеговані повноваження. Нам дійсно потрібно буде визначитись з місцем розташування закладу. Це може бути й недобудоване приміщення колишньої міліції, яке, можливо, передадуть з державної у комунальну власність громади. Це може бути й приміщення міської школи №3, будівництво якого триває. Є ще кілька варіантів, але сьогодні немає сенсу їх озвучувати.
— Які профілі будуть у майбутньому ліцеї?
— Профілі будуть визначатися в залежності від потреб і запитів здобувачів освіти. Їх не можна сформувати віртуально. Мабуть, попередньо буде проведено опитування серед батьків, випускників. І, я гадаю, що цей процес буде динамічним: в одному році – один набір профілів, у наступному – інший, в залежності від анкетування та вподобань здобувачів освіти. Якщо говорити про те, що сьогодні користується попитом, то – історія, біологія, фізико-математичний напрямок, філологія. Ось такі чотири – п’ять напрямків, які можуть культивуватися.
— Як впливатимуть результати ЗНО на подальший вибір дев’ятикласників?
— Загалом, законом та концепцією про освіту передбачалось, що зовнішнє незалежне оцінювання для дев’ятикласників проводитиметься для того, щоб, з одного боку, зробити відбір до академічного ліцею дітей, схильних до навчання з посиленим навантаженням. З іншого, ті, хто не пройде пороговий рівень, підуть або в коледжі, або в професійні ліцеї. Саме такі рівні й передбачає реформування освіти. І, однозначно, незалежно від рівнів цих закладів, їх випускники отримуватимуть повну загальну середню освіту.
— Якщо припустити, що у майбутньому балтському ліцеї виявлять бажання навчатися випускники шкіл з Савранщини, Кодимщини чи Піщанської громади, це можливо?
— Так. Потенційно учнями ліцею можуть бути старшокласники з Подільська, Саврані, Піщаної тощо. Але ми розуміємо, що савранцям до Балти далеко діставатися. Легше – до Любашівки. Але якщо ми кажемо про Піщану чи Кодиму, то – так, потенційно вони можуть направляти учнів до балтського ліцею, бо територіально розташовані зручніше. Але ближче до 2027 року буде зрозумілим, хто насправді зможе до нас доїжджати. Все буде залежати від створених умов. Скажімо, як у педагогічному коледжі. То чому б сюди не направляти своїх учнів?! Але для жителів нашої громади буде непогане транспортне сполучення і ми точно зможемо забезпечити підвезення дітей з сіл, в тому числі до ліцею, для того, щоб вони могли здобувати відповідну освіту.
— Не всі батьки спокійно ставляться до такої ранньої самостійності дітей, побоюючись відправляти їх до гуртожитку.
— Сьогодні педагогічний коледж та професійно-технічне училище приймають дітей точно такої ж вікової категорії, і ніхто з батьків не переймається цим. Закінчили дев’ятий клас – йдемо далі. Але я недарма підкреслив: ми прогнозуємо, що основним завданням у нас буде підвіз до ліцею.
— Петре Янковичу, яке ваше особисте ставлення до запропонованих новацій?
— Зміни в освіті, як і в інших сферах життя, диктують вимоги розвитку суспільства в умовах всесвітньої глобалізації. Тому вивчення міжнародного досвіду впровадження освітніх технологій є надзвичайно важливим. Сьогодні пандемія змусила нас відкрити нову сторінку в освітньому процесі – дистанційне навчання. Це, з одного боку, сприяло запровадженню нових технологій, з іншого – економії витрат, оскільки необхідні знання можна отримати на місці, не виходячи з дому. Між тим, у передових, технічно розвинених країнах, таких як Корея, Гонконг, вже давно в класах встановлено відеокамери, що сприяє підвищенню якості освітнього процесу. По-перше, це упорядковує діяльність педагогічних працівників, адже вони розуміють, що хід уроку кожної хвилини можуть побачити сторонні особи. По-друге, – це надає можливість отримувати певну частину знань тим здобувачам, які з якихось причин не можуть на даний момент бути присутніми в аудиторії. Але залежно від стану здоров’я та місцезнаходження вони мають можливість переглядати весь процес, як онлайн, так і через деякий час – у запису. Третє – батьки завжди зможуть побачити, чим зайнята їхня дитина під час освітнього процесу. І ніхто там не вважає, що втручається у чиєсь приватне життя. Адже відкритість освітнього процесу – одна з передумов його якості. Так, безумовно, у кожній з освітніх новацій є певні особливості (приміром, коли йдеться про дітей з особливими освітніми потребами тощо). Але це вже деталі. Думаю, що будь-яка прогресивно мисляча людина розуміє, що розвиток суспільства передбачає постійні динамічні зміни і нам треба йти в ногу з часом та відповідно формувати майбутнього випускника, який не просто отримує певні знання у закладі, а, навпаки, має вміти самостійно здобувати необхідну інформацію. Тому я – за зміни.
— Непросто орієнтуватися у глобальному просторі…
— Так. Ми ще років десять-п’ятнадцять тому не передбачали, наскільки інтернет міцно увійде в наше життя, стане для нас незамінним.
— Як посуваються справи щодо охоплення навчальних закладів високошвидкісним інтернет- зв’язком на території громади?
— Ми вже завершуємо цей великий та складний процес. Станом на сьогодні почали під’єднання до високошвидкісної мережі, яка заходить зі сторони Подільська. Кабель фізично вже прокладений на всіх сільських територіях, за винятком тих трьох сіл, які увійшли трохи пізніше до складу громади. Під’єднання розпочинається зі сторони Березівки і поступово буде заходити у всі села. Бригади вже – ланцюг за ланцюгом – під’єднують кабелі до мережі. Сподіваємось, що протягом двох місяців роботи буде завершено. До речі, в умовах договору передбачено, що всі заклади мають бути під’єднані до високошвидкісної інтернет-мережі безкоштовно і протягом п’яти років матимуть до неї безкоштовний абонентський доступ.
— Дякую за розмову.
— Я бажаю дітям здійснення мрій, а батькам – допомагати їм. До 2027 року, коли перші учні НУШ дійдуть до 10 класу, ще є чимало часу. Тому сьогодні хвилюватись практично немає сенсу: до введення новацій ще далеко.
Інтерв’ю взяла Людмила ШЕЛИХ
About The Author
