Пласт — велика гра, що дисциплінує, виховує

У центрі позашкільної дитячої творчості відбулася презентація Пласту — найбільшої в Україні скаутської організації, яку провели голова Балтського осередку Ігор Белінський, керівник гуртка (виховник) Володимир Жиленко (на знімку ліворуч) та їхні вихованці.

Присутні дізналися багато цікавої інформації, яка зробила зрозумілою мету заснування та діяльність пластової організації. За словами Володимира Жиленка, Пласт —неполітична та позаконфесійнаскаутська організація, в основу ідеології якої покладено такі поняття, як«вірність Богові (незалежно від віросповідання)та Україні, допомога іншим, дотримання Закону. Закон — це не заборони, а, скоріше, — дороговказ, який складається з 14 якостей, якими має володіти кожен пластун. Серед них — корисність (цінуватисвій труд та працю інших людей), сумлінність(доведення взятої на себе справи до кінця), ощадність (берегти свій час та кошти, які не витрачати без потреби), ввічливість, доброзичливість, врівноваженість тощо.Найкраще про організацію говорять імена пластунів — відомих у всьому світі та в Україні людей.

Розповіді старших та молодших балтських пластунів зацікавили присутніх, допомогли краще зрозуміти ідеологію пластунського руху, починаючи з його заснування.
Після презентації була можливість вільно поспілкуватися з пластунами.

Я, зокрема, поцікавилась у керівника гуртка при центрі позашкільної творчості Володимира Жиленка, у чому полягає його роль виховника в організації?

— Пласт — велика гра. Для чого повинен бути керівник? Він має бути спочатку всередині між дітьми, потім — в одному колі з ними, а на третьому етапі — знаходитись поруч з вихованцями і тільки допомагати в деяких випадках порадою, але вже ніяк не брати участі в прийнятті їхніх рішень. Рішення приймаються більшістю голосів.Демократія: запропонували та проголосували, підтримали.Починаючи від назви гуртка до організації різних заходів. Нема такого, що «я не хочу того робити». Ми робимо всі, тому що так вирішили, — відповів він.

— Де взяли таку гарну форму?

— З формою нам допомогла міська рада. Але нас більшає, тому будемо вже самі вишукувати можливості придбання одностроїв. Головне, щоб була форма зеленого кольору, дві кишені та два наплічники. Будемо дивитися у соціальних магазинах, є й спеціальні пластові. Кожен пластун має за місяць заробити обов’язкову «вкладку». Не попросити в мами-тата, бабусі, а саме заробити! Це може бути все, що завгодно. Наприклад, помити машину в тата, матері — вибити килимок, вимити посуд тощо.Дитина сама розуміється на тому, де і як можна заробити.

— А хто визначає суму, яку потрібно зібрати?

— Самі. Шляхом голосування. Це невеликі кошти, але «вкладка» теж дисциплінує.

Ігор Березовський (на знімку праворуч) також прокоментував питання щодо фінансування організації, назвавши її волонтерською, адже все робиться на добровільних засадах. Він також висловив побажання, щоб якнайбільше дітей вступали у скаутську організацію, адже навіть найнеслухняші тут стають вихованими й дисциплінованими.

— Я хотів би, щоб батьки водили своїх дітей до Пласту. Найкращою рекламою є те, що я не знаю дорослих пластунів такого віку, як я, у кого б діти також не були пластунами. Моя донька у 7 років перебувала 10 діб у пластовому таборі. Ночувала в наметі.Набула корисних навичок, яких вдома важко навчити, бо батьки оберігають, жаліють дітей. У таборі дуже добре виробляються навички дисципліни. Моя донька почала самостійно мити тарілки. Перестала бути перебірливою у їжі: з’їдала все, що подавали. Тепер їй вже вісім років і вона каже: «Тату, купи мені однострій, мені треба кудись нашивки підшити» (кожна з нашивок свідчить про певні набуті вміння — ред.).

– А як вчите дисципліні неслухняних, невихованих? Є ж такі?

— Я розповім про одного виховника. Він зібрав «банду» — саме таких дітей, про яких ви говорите: не -вихованих і неслухняних. Так і сказав: «Я збираю не гурток, а банду». В потім у грівони перевиховались, стали відповідальними. Якщо надмірну енергію таких дітей спрямувати у потрібному напрямку, вони виростають дуже хорошими людьми, вихованими, ініціативними.

Людмила ШЕЛИХ.

 

Leave a Reply