ПРОДИКТОВАНО УМОВАМИ ВОЄННОГО СТАНУ

ЗА СЛОВАМИ директора Балтського центру ПМСД Станіслава Чорного, ввірений йому медичний заклад працює у штатному режимі, надаючи медичні послуги всім, хто звертається по допомогу. Він також розповів про те, як воєнний стан в Україні вплинув на цю роботу.

— На жаль, люди починають звикати до сирен. Дякувати Богу та Збройним Силам України, у нас не йдуть військові дії. Ми продовжуємо планово обслуговувати мешканців громади, які потребують постійної уваги медиків (так звані групи ризику), хоча чимало з них рідні вивезли у тихіші місця. Але до нас приїхали люди, можливо, ще з більшими проблемами зі здоров’ям. Тому активно співпрацюємо з місцевою владою щодо медичного обслуговування внутрішньо переміщених осіб. Ми консультуємо, пояснюємо, що саме вони можуть отримати у нас. Якщо людина уклала декларацію з сімейним лікарем на території України, вона має право користуватися медичною допомогою безкоштовно, в тому числі й отримати від нас направлення на консультацію до спеціалістів другого рівня. Медичні заклади отримують від Національної служби здоров’я України кошти в повному обсязі за кожну людину, незалежно від того, у якому з них вона отримує медичну допомогу. Це стосується не тільки можливостей обстеження чи прийому сімейного лікаря, а й також питання «доступних ліків», коригування призначення ендокринолога (для інсулінозалежних) тощо.

Наш колектив працює у повному складі, робимо виїзди у села. Лікарі Балтської амбулаторії також виїздять раз на місяць у кожне село. Цього разу ми за тиждень об’їхали всі населені пункти. У кожної амбулаторії є свій графік, за яким сімейний лікар відвідує ті чи інші села. Періодичність також корегується в залежності від потреб пацієнтів. Сімейні лікарі тримають постійний зв’язок з медпрацівниками на місцях, якщо є необхідність – виїжджають. На місцях робляться огляди дітей та людей, які не переміщуються та потребують медичної допомоги, здійснюємо вакцинацію.
— Отже, роботу у цьому напрямку не припиняли? Вакцини є в наявності?
— Вакцинацію від ковід ми не припиняли, як і рутинну (планову) вакцинацію для попередження інших захворювань. Вакцини є в наявності. Нещодавно завезли нову партію Пфайзера. Фактично вдень по 20-30 осіб вакцинується. В основному люди отримують третю бустерну дозу. Ми також пояснюємо, що у зв’язку з воєнним станом в Україні змінено терміни відображення COVID-сертифікатів у Дії: документ залишатиметься у додатку до 545 днів з дати щеплення. Це важливо, в першу чергу, людям, які виїхали за кордон. Адже термін дії сертифікатів у країнах Європи різний. Тож за допомогою COVID-сертифікату переміщені особи можуть підтвердити свої щеплення в країні перебування. Але, хочу підкреслити, що термін дії сертифікатів в Україні не змінився!

— Що це означає?

— Це означає, що інтервал між введенням 1-ї та 2-ї доз залишається до 28 днів, а між 2 та 3 (бустерною) дозою- до 270 днів.

— В силу зрозумілих обставин людина може пропустити цей термін. Що у такому випадку робити?

— Звичайно, людина повинна пройти, скажімо, третю дозу вакцинації між 180 до 270 днів. Проте вакцинуємо й тих, хто прострочив. При цьому просто фіксуємо цей факт і пояснюємо, що не можемо гарантувати, як саме ця доза відображатиметься у Дії. Але людина все одно отримає захист. Про це свідчать факти. Так, з початку війни були дні, коли не було зареєстровано жодного позитивного лабораторно підтвердженого факту зараження на ковід. Наразі фактично є 12 хворих (на момент інтерв’ю, – ред.), але вони лікуються амбулаторно.

— Чим можна пояснити таку статистику?

— Сезонністю. Вірусна інфекція відрізняється тим, що на початку своєї появи вона дуже агресивна (як і грип, від якого раніше помирали), але згодом вірулентність вірусу зменшується, він слабшає і переноситься хворими легше.Звичайно, якщо на вірусне захворювання не «накладаються» ще й власні хронічні хвороби, що може призвести до летальних випадків. Тому все одно краще щепитися. Отже, зовнішнє середовище, зменшення агресивності самого вірусу плюс вакцинація стовідсотково суттєво вплинули на зменшення рівня захворюваності. Хоча у нас рівень вакцинації ще не такий, до якого ми прагнули: лише сорок відсотків від загальної кількості населення. Фактично досягли до 17 тисяч вакцинованого населення по двох громадах (Балтська та Піщанська), з них в межах 9000 – особи, які щепилися двома дозами і отримують вже третю, бустерну.

Ми також займаємось рутинною вакцинацією. На наше запрошення відгукуються матері з дітками, тому цей процес триває. 1 лютого стартувала кампанія зі щеплення від поліомієліту. Війна нам трохи завадила. Розуміємо, що для діток, які вчасно не отримали повний курс вакцинації за віком (від шести місяців до шести років), це погано. Мав бути спеціально розроблений план для вакцинації інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції), аби не допустити поліомієліту. Але наразі вакцинуємо ОПВ (краплі), всіх, хто пропустив вакцинацію, закликаємо приходити до нас.

Переважна кількість вакцин, навіть найбільш проблемні, є у наявності. До речі, з приводу вакцини БЦЖ було прийнято рішення робити щеплення в амбулаторії. Після народження певної кількості дітей, ми запрошуємо до нас і вакцинуємо. Таким чином ми можемо охопити вакцинацією більше новонароджених, ніж це робилося, коли з одного флакона, розрахованого мінімум на десять доз, щепили лише одну – дві дитини і залишок просто викидали. Це дороге задоволення у наш час.
Працюємо також ще над однією у графіку вакциною – АДП (дифтерія та правець), яка в умовах війни набуває особливого значення через можливість отримання травм та поранень, ведення земельних робіт, міграцію населення тощо. Тому, в першу чергу, взяли під контроль учасників тероборони, які дисципліновано пройшли щеплення вакциною АДП. Перевірили всіх і, до речі, були приємно здивовані, що хлопці вакциновані й від ковіду.

— Чи позначився дефіцит деяких препаратів на початку війни, коли був певний ажіотаж, на здоров’ї людей?

— Паніка відключає розум. Навіщо, скажімо, бігати у пошуках йоду, хоча підстав для цього немає? Коли, не дай Боже, стається ситуація з активним зараженням, то достатньо буде прийняти однократно велику дозу.І то тільки тоді, коли розумітимемо, що радіоактивна хмара рухається на нас. А вживаючи йод завчасно, або маленькими дозами – постійно, можна зробити собі проблеми зі здоров’ям.Одного флакону йоду вистачить на всю сім’ю. Треба просто мати необхідний набір медпрепаратів для власних потреб.А лимонна кислота, сода, маски чи марля у кожної господарки є. Якщо щось станеться, нам повідомлять про це й розкажуть все, що треба робити. Хоча ви вже можете упевнитися, що в укриття під час сирени спішить все менше людей. Звикли. Хоч люди, які вже пережили ракетні удари, добре знають, що саме в укриттях є спасіння від осколків, каміння, скла тощо.Тут не йдеться про пряме попадання, бо від цього ніхто не застрахований, і тут вже нічого не поробиш…Ми повинні поважати роботу, яку виконують наші військові, й не наражати себе на небезпеку, аби не було зайвих травмувань і поранень.

— А яка ситуація в Піщанській громаді з сімейними лікарями?

— Ми нещодавно прийняли нового сімейного лікаря у Пужайківську амбулаторію з числа внутрішньо переміщених осіб. Це Володимир Павлович Страшнов, який переїхав з Херсонської області. Він обслуговує тепер жителів сіл Савранського, Шляхового, Ракулового, Криничок та Пужайкового Піщанської СТГ. Думаю, громада зацікавлена у тому, щоб сімейний лікар залишився в селі, тому сьогодні вирішується питання виділення йому житла, аби він міг переїхати сюди з сім’єю, яка тимчасово перебуває в Балті.

— Чи змінився графік роботи центру в умовах воєнного стану?

— Ще з самого початку введення комендантської години ми змушені були скоротити графік роботи закладу так, щоб працівники та пацієнти мали змогу повернутися вчасно додому. Працюємо з 8.00 до 16.00. Кількість звернень, які наразі є, дозволяє й надалі працювати у такому режимі. Але у телефонному режимі можна отримати консультацію до 21.00 за телефоном (04866) 2-42-22 – до 16.00, за тел. 09990 – з 16.00 до 21.00 (в тому числі в суботні та вихідні дні). Воєнний стан вплинув також на режим роботи, коли законодавство про святкові та неробочі дні під час війни не діє. Зокрема, ми працювали у понеділок після Великодня. Хоча раніше цей день був визначений як неробочий. На жаль, доводиться припиняти прийом під час сигналу тривоги та спускатися у підвал. Це необхідна вимога: я не можу наражати колектив на можливу небезпеку.

Розмову вела Людмила ШЕЛИХ

Leave a Reply