21 вересня було велике церковне свято- Різдво Пресвятої Богородиці.Цього дня з самого ранку в Піщану прибули з бензопилами працівники РЕМу й почали «розчищати» дерева на території домашніх господарств жителів села, не погоджуючи з ними. А якщо плодові дерева не скинули листя й плоди- їх взагалі не можна чіпати.Та хлопці весело різали й рубали «по -живому » великі гілки, хоч далеко не всі вони й заважали електропроводам. 
Ніхто з них не замислився, що деревам боляче, що вони можуть захворіти й загинути.Сільчани обурювалися, сперечалися з ними. «Навіщо ви так багато зрізаєте гілля?»- запитували ремівців. « Щоб п’ять років не обрізати!»- була відповідь.
Я на ці дії відгукнувся віршованими рядками:
В суботу в Піщаній дзвони задзвонили,
Про велике свято людям сповістили.
Дзвін святковий линув від хати до хати…
Раптом на Піщану налетіли «дятли».
З «люлькою» машина, в руках бензопили-
Їм наші дерева чимось не вгодили.
Стали вони гілля різати- кромсати,
А на них дивилась згори Божа Мати.
Особливо взялись вони за горіхи,
Різали й рубали їх собі на втіху.
Дерева благали: «Так робить не треба!».
Здіймали обрубки, мов руки, до неба.
– Господи, помилуй,- шептала Піщана,
– Такого не було з часів Чингіс –хана.
Та коли ж настане торжество закону?
В селі було свято і дзвонили дзвони…
Дмитро БОНДАР,
с.Піщана.
About The Author
